Ухвала суду № 32055885, 11.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р.Справа № 1570/4287/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Чабанка» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Чабанка» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року Дочірнє підприємство «Чабанка» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 квітня 2012 року за №0002672301, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 63 487,33 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 15 871,75 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивував безпідставністю висновків ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо неправомірності формування ним податкового кредиту за результатом правочину, укладеного між ДП «Чабанка» та ТОВ «ПСВ Тернар Логік».

Відповідач позов не визнав, вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення законним, а позовні вимоги необґрунтованими.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції 12 жовтня 2012 року ДП «Чабанка» подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

За правилами ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПСВ Тернар Логік» за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 02 квітня 2012 року №136122/33568185.

На підставі вказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 квітня 2012 року №0002672301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79 358,75 грн. з яких 63 487 грн. основного платежу та 15 871,75 грн. штрафних санкцій.

В акті перевірки ДПІ Комінтерновському районі зазначено, що ДП «Чабанка» порушив ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого правочини між ДП «Чабанка» та ТОВ «ПСВ Тернар Логік» мають ознаки нікчемності, у зв'язку з чим ДП «Чабанка» занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 63 487 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що господарська операція з поставки товару на адресу позивача з боку контрагента - ТОВ «ПСВ Тернар Логік» не носила реального товарного характеру і тому позивач протиправно сформував податковий кредит з ПДВ за цією операцією.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі ДП «Чабанка» вказується, що податковий кредит підприємства підтверджено всіма необхідними документами. Також, вказується, що у податкового органу немає повноважень на здійснення висновків щодо нікчемності правочинів. На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року та ухвалення нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги ДП «Чабанка.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Згідно п.201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки позивач у перевіряємому періоді здійснював господарську операцію з придбання товару від ТОВ «ПСВ Тернар Логік».

За рахунок здійснення вказаної операції ДП «Чабанка» сформувало податковий кредит.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає правильним висновок ДПІ у Комінтернівському районі щодо завищення позивачем податкового кредиту по операціям з вказаним контрагентом, зважаючи на наступне.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якою відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 20 жовтня 2011 року, ДП «Чабанка» задекларувало суму податкового кредиту за вересень у розмірі 99 469 грн.

З додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів вбачається, що контрагентом ДП «Чабанка» було ТОВ «ПСВ Тернар Логік».

ДП «Чабанка» (покупець) та ТОВ «ПСВ Тернар Логік» (продавець) уклали договір купівлі-продажу №108 від 29 серпня 2011 року, за умовами якого подавець передає товари народного вжитку у власність покупця, а покупець приймає товар та зобов'язується сплатити за нього суму, вказану у договорі .

Відповідно до п.2.1. та п.2.2. договору, ціна за товар складає 380 924 грн., в тому числі ПДВ - 20% - 63 487,33 грн. та покупець зобов'язується після отримання товару у строк 60 робочих днів сплатити продавцю вартість товару.

Згідно додатків до договору купівлі-продажу №108 від 29 серпня 2011 року № 1, 2, 3 від 29 серпня 2011 року ТОВ «ПСВ Тернар Логік» поставляє ДП «Чабанка» фарбу інтер'єрну матову, валіки для фарбування внутрішніх поверхонь, портьєри, гардини, карниз профільний, постільні комплекти та полотенця махрові .

На підставі вищевказаного договору позивачу були виписані податкові накладні №41 від 01 вересня 2011 року на суму 79 704 грн. з них ПДВ 13 284 грн., №36 від 01 вересня 2011 року на суму 121 400 грн. з них ПДВ 20 233,33 грн. та №7 від 01 вересня 2011 року на суму 179 820 грн. з них ПДВ 29 970 грн., які внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2011 року.

Судом першої інстанції встановлено, що суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виданих позивачу його контрагентом ТОВ «ПСВ Тернар Логік» віднесені позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2011 року у сумі 63 487,33 грн.

В свою чергу п.2.2. вищевказаного договору купівлі-продажу №108 від 29 серпня 2011 року встановлено обов'язок покупця після отримання товару, оформленого видатковою накладною з відмітками про здавання-прийняття в строк 60 робочих днів сплатити продавцю вартість товару.

Проте як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником позивача, а також підтверджується показаннями свідка Прудіус С.В, ДП «Чабанка» у встановлений в договорі строк та до теперішнього часу не сплатив ТОВ «ПСВ Тернар Логік» вартість придбаного позивачем товару та продавець не звертався до суду щодо стягнення коштів за договором з ДП «Чабанка».

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем в підтвердження факту перевезення товару від ТОВ «ПСВ Тернар Логік» до ДП «Чабанка» не надано жодного документу (наприклад, договору перевезення, подорожні листи та товарно-транспортні накладні, довіреність на отримання товару або будь-які інші документи).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дана правильна оцінка показанням свідка Прудіус С.В. та враховуючи наявність розбіжностей між його показаннями, даними акту перевірки, довідки з ЄДРПОУ та даними видаткових накладних №№7, 36, 41 від 01 вересня 2011 року, з яких вбачається, що ДП «Чабанка» нібито отримало від ТОВ «ПСВ Тернар Логік» фарбу інтер'єрну матову у кількості 625 банок, валіки для фарбування внутрішніх поверхонь у кількості 100 штук, портьєри у кількості 130 метрів, гардини у кількості 130 метрів, карниз профільний 1 комплект, постільний комплект розміром 120х185 у кількості 170 штук, розміром 220х225 у кількості 30 штук та рушники махрові розміром 70х140 у кількості 100 штук ,- зроблено правильний висновок про те, що видаткові накладні в даному випадку не можуть являтися підтвердженням постачання товару та складені з метою штучного формування податкового кредиту позивачем.

Крім того з договору поставки від 04 січня 2011 року №1, укладеного між ТОВ «Інтерпроцесор» (постачальник) та ТОВ «ПСВ Тернар Логік» (покупець), вбачається, що його предметом було постачання покупцеві комп'ютерного та периферійного обладнання. Пунктом 1.2. договору встановлено, що асортимент та кількість продукції визначається у накладних.

Проте відповідно до податкової накладної від 01 вересня 2011 року №10, виданої на підставі договору №1 від 04 січня 2011 року ТОВ «Інтерпроцесор» постачав ТОВ «ПСВ Тернар Логік» фарбу інтер'єрну матову, валіки для фарбування внутрішніх поверхонь, портьєри, гардини, карниз профільний, постільні комплекти та рушники махрові.

Таким чином по податковій накладній постачався взагалі не той товар, з приводу якого був укладений договір, а також кошти за нібито придбаний у ТОВ «Інтрепроцесор» товар ТОВ «ПСВ Тернар Логік» до цього часу не сплатило, про що зазначив директор ТОВ «ПСВ Тернар Логік» Прудіус С.В., допитаний в якості свідка в суді першої інстанції. До того ж за показаннями свідка Прудіус С.В. ТОВ «ПСВ Тернар Логік» знаходиться в стадії ліквідації та створена ліквідаційна комісія з ліквідації вказаного підприємства.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено висновок, з яким повністю погоджується колегія суддів про те, що факт придбання товару як ТОВ «ПСВ Тернар Логік» у ТОВ «Інтерпроцесор» так і ДП «Чабанка»у ТОВ «ПСВ Тернар Логік» не підтверджується, отже вказані підприємства здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди (штучне формування податкового кредиту з ПДВ) іншим суб'єктам господарювання та в даному випадку для контрагентів ТОВ «ПСВ Тернар Логік» зазначені операції несуть податкову вигоду, тобто ДП «Чабанка» є вигодонабувачем - особою, на користь якої укладено угоди.

В свою чергу згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва документальної невиїзної перевірки ТОВ «ПСВ Тернар Логік» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року від 25 січня 2012 року №238/23-4/37403219, - основним постачальником ТОВ «ПСВ Тернар Логік» у перевіряємий період було ТОВ «Інтрепроцесор» по взаємовідносинам з яким ТОВ «ПСВ Тернар Логік» сформував податкового кредиту на суму 9 040 312 грн., тобто основна сума ПДВ, яка включалася ТОВ «ПСВ Тернар Логік» до складу податкового кредиту була сформована саме по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерпроцесор».

З вищевказаного акту перевірки також вбачається, що у ТОВ «ПСВ Тернар Логік» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, загальна чисельність працюючих на ТОВ «ПСВ Тернар Логік» складає 4 особи.

Дані, зазначені в акті перевірки підтвердив в судовому засіданні в суді першої інстанції також і свідок Прудіус С.В., який є директором ТОВ «ПСВ Тернар Логік».

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарська операція з поставки товару на адресу ДП «Чабанка» з боку ТОВ «ПСВ Тернар Логік» не носила реального характеру.

Судова колегія зазначає, що висновки про нікчемність правочинів дійсно відносяться до компетенції судів, а не податкових органів, однак, незважаючи на перевищення відповідачем повноважень, щодо викладення такого висновку в акті перевірки, це не може бути підставою для скасування оскарженого рішення (на чому наполягає апелянт), оскільки, як доведено вище їх обґрунтованість підтверджена доказами про відсутність реального характеру господарської операції останнього.

Отже, ДП «Чабанка» у вересні 2011 року неправомірно включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 63 487 грн. по постачальнику ТОВ «ПСВ Тернар Логік», чим занизило податок на додану вартість на цю суму.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та нарахований штраф, задоволенню не підлягають.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чабанка» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: підпис Т.М. Танасогло

Суддя: підпис А.В. Бойко

Суддя: підпис О.В. Яковлєв