Ухвала суду № 32055884, 04.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 р.Справа № 1570/746/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000131701 від 10 січня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 134 880,85 грн.: за основним платежем -133 273,23 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1 607,62 грн.

Свої вимоги позивач мотивував безпідставністю висновків ДПІ у Приморському районі м. Одеси стосовно порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового Кодексу України щодо порядку формування податкового кредиту.

Відповідач позов не визнав, вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення законним, а вимоги позивача безпідставними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 - задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 02 жовтня 2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначало, що проведеною перевіркою встановлено відхилення по податковому кредиту за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року по контрагентам позивача: ПП «Валенсія 5» (банкрут та припинення провадження у справі про банкрутство), ПАТ «Укртелеком», ТОВ «Хвоя Інтегра», ТОВ «Нові бізнес погляди», ТОВ «Баркод Україна» (податкові накладні до перевірки не надані), а угоди з ПП «Укрторгтранс» носять протиправний умисел, направлені на незаконне формування податкового кредиту з метою отримання прибутку та незаконного заволодіння майном держави у вигляді повернення задекларованих позивачем сум та є нікчемними.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29 листопада 2011 року по 19 грудня 2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена документальна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_2, вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року та вибіркова перевірка даних інвентаризації основних засобів з їх фактичною наявністю, які знаходяться на обліку ФОП ОСОБА_2, про що складено акт перевірки № 9765/17-1/НОМЕР_1 від 26 грудня 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт, на підставі якого ДПІ у Приморському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000131701 від 10 січня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 134 880,85 грн.: за основним платежем -133 273,23 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1 607,62 грн.

В акті перевірки ДПІ в Приморському районі м,Одеса зазначено, що в ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту витрати на придбання товарів та послуг по господарським операціям з ПАТ «Укртелеком», ТОВ «Хвоя інтегра», ТОВ «Нові бізнес погляди», ТОВ «Баркод Україна», ПП «Укрторгтранс», ПП «Валенсія» ТОВ «Київспецкомплекс» .

Стосовно ПП «Валенсія» в акті перевірки вказується, що зустрічна перевірка не проводилась, тому як дане підприємство визнано банкрутом.

Під час проведення перевірки ОСОБА_2 не надано податкових накладних по контрагентам: ПАТ «Укртелеком», ТОВ «Хвоя інтегра», ТОВ «Нові бізнес погляди», ТОВ «Баркод Україна», ТОВ «Хвоя Інтегра», ПАТ «Укртелеком».

Крім того, під час проведення перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було використано акт перевірки №300/23-214/36043405 від 11 листопада 2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Укрторгтранс» за січень-квітень 2011 року» та направленого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, в якому зазначається, що в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Укрторгтранс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; порушення ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Укрторгтранс» з постачальниками та покупцями. У зв'язку із наведеним перевіркою встановлено, що усі операції купівлі-продажу з ПП «Укрторгтранс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000131701 від 10 січня 2012 року, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,послуг).

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках,та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки позивач здійснював господарські операції з придбання товарів та послуг з контрагентами ПАТ «Укртелеком», ТОВ «Хвоя інтегра», ТОВ «Нові бізнес погляди», ТОВ «Баркод Україна», ПП «Валенсія» ПП «Укрторгтранс», ТОВ «Київспецкомплекс».

За рахунок здійснення вказаних операцій ФОП ОСОБА_2 сформувало податковий кредит.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеса щодо завищення позивачем податкового кредиту по операціям з вказаними контрагентами за перевіряємий період, зважаючи на наступне.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи між ПП «Укрторгтранс» (постачальник) та ОСОБА_2 (покупець) 01 листопада 2010 року було укладено договір поставки №3/11 А, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті. Повне найменування поставляємого товару, його опис та характеристика, кількість, ціна одиниці товару, його вартість та інші параметри містяться в накладних на кожну поставку, які являються невід'ємною частиною договору.

Факт поставки та оплати товарів підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Вказаним видатковим накладним відповідають податкові накладні, в яких в якості покупця зазначено ФОП ОСОБА_2, а в якості продавця - ПП «Укрторгтранс

На підтвердження реальності та товарності вищезазначеного договору поставки представником позивача надано суду платіжні доручення .

Крім того згідно Постанови Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а/1570/10344/2011 від 31 січня 2012 року, якою позов ПП «Укрторгтранс» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень-квітень 2011 року на підставі яких був складений акт №300/23-214/36043405 від 11 листопада 2011 року, а також визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі міста Одеси щодо включення до акту перевірки від 11 листопада 2011 року № 300/23-214/36043405 висновків щодо нікчемності правочинів ( ч.5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, 216 Цивільного кодексу України), укладених ПП «Укрторгтранс» при придбанні та продажу товарів (послуг), за якими були сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання ПП «Укрторгтранс» з податку на додану вартість за січень-квітень 2011 року та відсутності факту передачі товарів за такими правочинами. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду №2-а/1570/10344/11 від 10 квітня 2012 року - скасовано вищевказану постанову Одеського окружного адміністративного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №1862 від 10 листопада 2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №1862 від 10 листопада 2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Укрторгтранс». В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року залишено без змін.

Відносно контрагента позивача ТОВ «Хвоя Інтегра» судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 01 лютого 2010 року між ТОВ «Хвоя Інтегра» та ОСОБА_2 укладено договір №1С/8-1475 на поставку програмного забезпечення. Факт поставки та оплати товару підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №Н 000000106 від 02 грудня 2010 року та податковою накладною №58 від 24 листопада 2010 року.

ТОВ «Хвоя Інтегра» 06 травня 2008 року Овідіопольською РДА Одеської області зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А 01, №592105. 07 травня 2008 року за №4013, згідно довідки про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП, ТОВ «Хвоя Інтегра» взято на облік у ДПІ в Овідіопольському районі.

Відповідно наявного в матеріалах справи свідоцтва №100117484, НБ №221406 ТОВ «Хвоя Інтегра» зареєстровано платником податку на додану вартість.

Стосовно контрагента позивача ТОВ «Нові бізнес погляди» судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 23 листопада 2009 року між ТОВ «Нові бізнес погляди» (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди б/н, згідно умов якого орендодавець передає орендарю у користування за плату на певний строк орендовані приміщення для здійснення роздрібної торгівлі. На підтвердження надання послуг позивачем було надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також податкові накладні.

ТОВ «Нові бізнес погляди» 26 березня 2007 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією зареєстровано як юридичну особу ТОВ (Серія А 01, №646645. 27 березня 2007 року) узято на облік у ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, 29 березня 2010 року зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Щодо контрагента позивача ТОВ «Київспецкомплекс» судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 01 листопада 2010 року між ТОВ «Київспецкомплекс» (виконавець) та ОСОБА_2 (замовник), ТОВ «Віта верітас» (власник) укладено договір про надання послуг з спостереження за сигналізацією та термінового реагування наряду охорони. Предметом даного договору було здійснення виконавцем в інтересах замовника спостереження за системою сигналізації, встановленої на об'єкті та забезпечення термінового прибуття ГМР на об'єкт у разі спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання сигналізації, а також здійснює технічне обслуговування системи сигналізації і надання додаткових послуг визначених даним договором. На підтвердження надання послуг позивачем було надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг),податкову накладну.

ТОВ «Київспецкомплекс» 13 лютого 2008 року було зареєстровано як юридичну особу Бориспільською РДА Київської області (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А 00, №759629). 12 лютого 2008 року за №4426-04 ТОВ «Київспецкомплекс» взято на облік у Бориспільській ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП. 02 серпня 2010 року ТОВ «Київспецкомплекс» зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом №100295574, НБ №2273404. Міністерством внутрішніх справ України 28 серпня 2008 року за №40 було видано ліцензію ТОВ «Київспецкомплекс» для надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, строк дії ліцензії до 28 серпня 2013 року.

Відносно контрагента позивача ТОВ «Укртелеком» судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 24 лютого 2010 року між ВАТ «Укртелеком» (оператор) та ОСОБА_2 (бізнес-абонент) укладено додаткову угоду №2 про надання послуг некомутованого доступу до мережі Інтернет до договору №K.U.-6903 від 19 січня 2010 року, предметом якого було надання послуг оператором бізнес-абоненту на території України некомутованого доступу до мережі Інтернет та додаткові послуги, визначенні у замовлені, а бізнес-абонент отримує зазначену послугу інтернет, користується нею на умовах договору та цієї додаткової угоди й сплачує її вартість. Факт надання телекомунікаційних послуг підтверджується наявною в матеріалах справи податковою накладною №31398/825400 від 31 жовтня 2010 року.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з контрагентом ПП «Валенсія 5» судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 01 липня 2010 року між ПП «Валенсія 5» (постачальник) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір поставки б/н від 01 липня 2010 року згідно умов якого постачальник зобов'язується на умовах передбачених договором, поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар в асортименті. Повне найменування поставляємого товару, його опис і характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість та інші параметри, містяться в накладних на кожну поставку, які являються невід'ємною частиною даного договору.

Факт поставки та оплати товарів підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а також податковими накладними, в яких в якості покупця зазначено ФОП ОСОБА_2, а в якості продавця - ПП «Валенсія 5»

На виконання умов за договором поставки б/н від 01 липня 2010 року надані платіжні доручення, в яких отримувачем зазначено ПП «Валенсія 5»

Крім того ОСОБА_2 було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з податку на додану вартість за 3, 4, 9 місяць 2011 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, а також звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за 9, 10 місяць 2010 року (том І а.с. 149-159, 212-221, том ІІ а.с. 79-85, 199, 200). З даних податкових декларацій вбачається, що позивачем цілком обґрунтовано віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними.

Дослідивши подані позивачем документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на висновки акту перевірки щодо відсутності реальності вчинених господарських операцій, вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та відповідно нікчемності цих правочинів по контрагенту ПП «Укрторгтранс», оскільки по-перше це не належить до компетенції податкового органу, по-друге в судовому порядку були визнані протиправними дії податкового органу стосовно включення до акту перевірки висновків щодо нікчемності правочинів, укладених ПП «Укрторгтранс», який (акт) був підставою для висновків про нікчемність правочинів укладених з вказаним контрагентом.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Зважаючи на зазначене, та враховуючи те, що позивачем було належним чином підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ПАТ «Укртелеком», ТОВ «Хвоя інтегра», ТОВ «Нові бізнес погляди», ТОВ «Баркод Україна», ПП «Валенсія» ПП «Укрторгтранс», ТОВ «Київспецкомплекс», їх товарність,колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає,що в даному випадку відсутні підстави вважати ,що позивачем було завищено податковий кредит по податку на додану вартість.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000131701 від 10 січня 2012 року прийнято необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: підпис Т.М. Танасогло

Суддя: підпис А.В. Бойко

Суддя: підпис О.В. Яковлєв