Рішення № 32055808, 25.06.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.2013 Справа № 920/771/13

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., за участю секретаря судового засідання Чижик С.Ю., розглянувши матеріали справи № 920/771/13:

за позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостка-тепло», м. Шостка Сумської області

про стягнення 260089 грн. 19 коп.

представники сторін:

від позивача: Чижевська Р.В. (довіреність № 264/10 від 14.12.2012 року)

від відповідачів: Леонідова В.І. (довіреність № 62 від 20.05.2013 року)

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 260089 грн. 19 коп., у тому числі: 204451 грн. 80 коп. основного боргу, 30183 грн. 98 коп. пені, 9988 грн. 67 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 15464 грн. 74 коп. 3% річних, а також судовий збір у розмірі 5201 грн. 78 коп.

У судовому засіданні 25.06.2013 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.06.2013 року проти позову заперечував в частині стягнення пені в розмірі 30183 грн. 98 коп., посилаючись на те, що 11.12.2007 року Господарським судом Сумської області було винесено ухвалу у справі № 7/314-07, якою введено процедуру розпорядження майном та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Вказана позиція відповідача викладена також у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 25.06.2013 року.

Поданий відповідачем відзив прийнятий судом та долучений до матеріалів справи разом з додатками.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі. Отже, справа розглядається по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважених представників сторін, господарський суд встановив.

20.12.2010 року між позивачем - Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Шостка-тепло» було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти для вироблення теплової енергії для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/10-2181БО-29, відповідно до умов якого позивач передав у власність відповідачу протягом січня-квітня 2011 року природний газ на загальну суму 633790 грн. 16 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (в справі).

Відповідно до п. 4.1 договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як зазначив позивач, відповідач свої зобов'язання виконав часткова, борг за отриманий природний газ сплатив в сумі 429338 грн. 36 коп.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 204451 грн. 80 коп.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1-2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Доказів сплати боргу за отриманий природний газ відповідачем не надано, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 204451 грн. 80 коп. визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9988 грн. 67 коп. інфляційних збитків та 15464 грн. 74 коп. 3 % річних, підлягають задоволенню, оскільки нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 30183 грн. 98 коп. пені, посилаючись на п. 7.3.1 договору, п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України.

Вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.12.2007 року у справі № 7/314-07 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Шостка-тепло», введено процедуру розпорядження майном та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, що діяла на момент порушення справи про банкрутство ТОВ «Шостка-тепло», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи той факт, що пеня позивачем нарахована всупереч дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, вона стягненню не підлягає.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостка-тепло» (41101, Cумська область, м. Шостка, вул. Орджонікідзе, 3; код 32478934) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код 31301827) 204451 грн. 80 коп. основного боргу, 9988 грн. 67 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 15464 грн. 74 коп. 3% річних, 4598 грн. 10 коп. витрат по судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.06.2013 року.

Суддя П.І.ЛЕВЧЕНКО