Постанова № 32055044, 11.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 р. Справа № 2а-1870/8767/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан-сервіс» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан-сервіс» до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в л е н о:

У жовтні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Платан-сервіс» (далі - ТОВ «Платан-сервіс») звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (ДПІ у м.Сумах), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.06.2012 року № 0004541503/21913, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 30 000.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на хибність висновків перевірки, проведеної відповідачем, щодо формування підприємством податкового кредиту на підставі податкової накладної, яка не внесена до Єдиного реєстру податкових накладних, по господарських операціях з контрагентом ПВКП «Компаньон» за березень 2012 року. Крім того, зазначає, що відповідачем неправомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 50% від нарахованої суми зобов'язання, всупереч положенням Податкового кодексу України, яким передбачено санкцію в розмірі 25%.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково, визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2012 року № 0004541503/21913, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20 000 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10 000 грн., в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5 000 грн.

Судове рішення вмотивоване тим, що в супереч вимогам діючого законодавства позивачем було сформовано податковий кредит на підставі податкової накладної, що не відображена в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак відповідачем неправомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, замість законодавчо встановлених 25 %.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Платан-Сервіс» задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна підлягає задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції, відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), слід скасувати з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 квітня 2012 року ТОВ «Платан-Сервіс» подало до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року (реєстраційний номер 9019587412), реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вказаний період (реєстраційний номер 9019587393), у Розділі ІІ «Отримані податкові накладні» якого підприємство, крім іншого, відобразило податкову накладну № 1 від 07.03.2012 року по контрагенту ПВКП «Компаньон» на суму податку на додану вартість 20 000 грн. Також, сума податку на додану вартість за вказаною податковою накладною була включена до Розділу ІІ «Податковий кредит» Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість).

За результатами електронної обробки (звірки) даних, заявлених у декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року ТОВ «Платан-Сервіс», та наявними в органах Державної податкової служби даними, встановлено розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: податкова накладна № 1 від 07.03.2012 року ПВКП «Компаньон» на суму податку на додану вартість 20 000 грн., відображена в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних», про що на адресу позивача направлене повідомлення № 11730/10/15-345 від 10.05.2012 року.

18.05.2012 року за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ "Платан-Сервіс" у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, відповідачем було винесено акт № 977/15-319/34451888, згідно висновків якого виявлено порушення п.201.10 ст.201 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004541503/21913 від 13.06.2012 року, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20 000грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 10 000 грн.

Позивач ТОВ «Платан-Сервіс», обґрунтовуючи свої позовні вимог, зазначив, що внесення податкової накладної № 1 від 07.03.2012 року ПВКП «Компаньон» на суму податку на додану вартість 20 000 грн. у податкову звітність за березень 2012 року відбулось помилково - зазначена податкова накладна була внесена замість фактично отриманих податкових накладних № 5 від 05.03.2012 року, № 4 від 03.03.2012 року та № 3 від 01.03.2012 року, загальна сума податку на додану вартість по яких дорівнює сумі помилково внесеної податкової накладної. Після виявлення помилки, її було виправлено методом «сторно» за правилами бухгалтерського обліку, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року.

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної, що не відображена в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. п. 201.14 та 201.15 ст.201 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

На виконання вимог п. 201.15 ст.201 Податкового кодексу України наказом Державної податкової адміністрації України № 1002 від 24.12.2010 року затверджено Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.3 даного Порядку Реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Згідно з п.1 даного Порядку реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить по потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Порядок виправлення помилок в облікових регістрах методом «сторно» регламентований п. 4.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року.

Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

Метод «сторно» в електронному Реєстрі передбачає внесення до Реєстру того періоду, в якому таку помилку виявлено, помилкового запису із знаком «мінус» і правильного запису із знаком «плюс».

З матеріалів справи вбачається, що після отримання повідомлення про результати електронної обробки (звірки) податкової інформації з податку на додану вартість щодо наявності розбіжностей реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних, позивачем було виправлено зазначену помилку методом «сторно» в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року.

Так, в Розділі ІІ «Отримані податкові накладні» було зроблено наступні записи:

- запис №1 - податкова накладна № 3 від 01.03.2012 року ПВКП «Компаньон» на суму ПДВ 4 146,49;

- запис № 2 - податкова накладна № 4 від 03.03.2012 року ПВКП «Компаньон» на суму ПДВ 7 598,63;

- запис № 3 - податкова накладна № 5 від 05.03.2012 року ПВКП «Компаньон» на суму ПДВ 8 254,88;

- запис № 4 - податкова накладна № 1 від 07.03.2012 року ПВКП «Компаньон» на суму ПДВ -20 000 грн.

Реальність виконання господарських операцій, в наслідок яких видані податкові накладні № 3 від 01.03.2012 року, № 4 від 03.03.2012 року та № 5 від 05.03.2012 року підтверджується наданими позивачем первинними документами: видатковими накладними, довіреностями, актами прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 91-99).

Крім того, колегія суддів зазначає, що контрагентом позивача ПВКП «Компаньон» було допущено у податковій звітності за березень 2012 року аналогічну помилку, яка так само виправлена методом «сторно» шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року. Після чого, розбіжностей у звітності зазначених суб'єктів господарювання з даного приводу не виявлено, що податковим органом не заперечується.

відповідно з п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду..

У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи, що помилка, допущена при складанні реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2012 року, не впливає на показники податкової декларації за березень 2013 року та не змінює суму податкового кредиту звітного періоду, колегія суддів дійшла висновку про правомірність формування позивачем сум податкового кредиту за вказаний період та безпідставність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ТОВ «Платан-сервіс» та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 13.06.2012 року № 0004541503/21913.

Таким чином, колегія суддів переглянувши у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та підлягає скасуванню відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.202 КАС України.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан-сервіс» - задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року по справі №2а-1870/8767/12 - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан-сервіс» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби від 13.06.2012 року № 0004541503/21913 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 000 грн. (тридцять тисяч грн.).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 17 червня 2013 року.

З оригіналом згідно: Л.В. Мельнікова