Рішення № 32052190, 20.06.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 р. Справа № 923/278/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1, м. Нова Каховка

до

відповідача-1-Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1", м. Нова Каховка

відповідача-2- публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Киїа

про визнання недійсним договору та скасування рішення загальних зборів

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, представник, дов. від 16.04.2013р.

від відповідача-1 - не прибув

від відповідача 2 - Суічмезов Р.В., гол. юрисконсульт, дов. №1057/12 від 27.08.2012р.

в с т а н о в и в:

Сутність спору: Позивач (ОСОБА_1, засновник ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1, м. Нова Каховка, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звернувся з позовом, в якому просить господарський суд визнати недійсним укладений між публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк", м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714 та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1", м. Нова Каховка, код ЄДРПОУ 35115625 (відповідачі у справі) іпотечний договір № 91/09 від 02.03.2009р. у зв'язку з порушенням загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, за приписами ст. ст. 203 та 215 ЦК України.

Позивачем також заявлено вимогу про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" від 16.02.2009р. № 3-09, відповідно до якого товариству було надано згоду на укладення з ПАТ "Альфа-Банк" оспорюваного договору іпотеки, предметом якого є об'єкт незавершеного будівництва, корпус пересувних електростанцій, що реконструюються під корпус з виробництва стінових матеріалів з легкого бетону, розташований за адресою: АДРЕСА_1; майнові права на корпус по виробництву стінових матеріалів з легкого бетону та земельну ділянку, загальною площею 7,1757 га, кадастровий номер 6510700000:13:047:0019, що також знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач зазначає, що оспорюваний договір не містить істотних умов, які є обов'язковими для даного виду договорів та встановлені приписами ч.1 п. 3 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", договір не містить посилань на видачу або відсутність заставної.

У договорі відсутні посилання ні відомості щодо державної реєстрації речового права на предмет іпотеки, яке підлягає обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" і є необхідними для ідентифікації предмета іпотеки.

Договір іпотеки посвідчено нотаріусом не за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна, що є порушенням ч. 2 ст. 13 Закону України "Про заставу" та ч. 4 ст. 55 Закону України "Про нотаріат".

Окрім того, підписаний відповідачами 22.04.2011р. договір № 1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору № 91-09 від 02.03.2009р. від іпотекодавця (ТОВ "Завод будматеріалів № 1) підписано директором ОСОБА_1, тоді як відповідно до діючої на той час редакції Статуту, зокрема його пункту 10.11, органом управління товариством є генеральний директор, до компетенції якого, на підставі п. 10.12 Статуту, належить право підпису від імені товариства договорів, угод та контрактів.

Відтак, договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки підписано особою, яка діяла без достатнього обсягу цивільної дієздатності.

Щодо вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 3-09 від 16.02.2009р. (скасування рішень не притаманно визначенню предмета позову, що вирішується в господарському суді), то зазначене рішення суперечить вимогам ч. 1 п. 3 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", оскільки не містить відомостей щодо цільового призначення земельної ділянки, реєстраційних даних предмета іпотеки або його опису, достатнього для ідентифікації об'єкта.

Згоду на підписання договору надано особі, яка не володіла достатнім обсягом цивільної дієздатності, оскільки угоду підписано директором ОСОБА_1, а не генеральним директором ОСОБА_1

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що відсутність в іпотечному договорі посилання на видачу заставної або її відсутність не впливає на права і обов'язки сторін за договором, отже не може бути підставою для визнання договору недійсним. Окрім того, п. 1.2 іпотечного договору містить відомості про відсутність заставної за цим договором.

Діюче законодавство, а саме, ч. 4 ст. 55 Закону України "Про нотаріат", передбачає, що посвідчення правочинів відчуження, іпотеки нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину, тобто іпотекодержателя або іпотекодавця.

Таким чином, діюче законодавство передбачає, як альтернативу, засвідчення договору за місцезнаходженням ПАТ "Альфа-Банк", який є іпотекодержателем переданого в іпотеку майна.

Оспорюваний договір містить опис індивідуальних ознак предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації; право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим КП "Каховське бюро технічної інвентаризації"; передана в іпотеку земельна ділянка має кадастровий номер, зазначено її цільове призначення; право власності іпотекодавця на земельну ділянку підтверджено правовстановлюючим документом - Державним актом на право власності на земельну ділянку.

Щодо невірного визначення посади уповноваженої на підписання оспорюваного договору особи, тобто директора замість, як то передбачено Статутом генерального директора, то сам по собі зазначений факт, не порушує загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинного правочину, оскільки договір підписаний уповноваженою особою - ОСОБА_1, який здійснює керівництво діяльністю і наділений відповідними повноваженнями на підписання таких угод.

Відповідач також звернув увагу господарського суду на пропуск позивачем строку позовної давності для захисту порушеного права.

Позивачем заявлені клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, які підтверджують, що станом на дату укладання додаткової угоди виконавчим органом товариства є генеральний директор (витяг зі Статуту від 10.03.2009р., копія протоколу загальних зборів ТОВ від 25.09.2007р. та протокол позачергових зборів від 04.03.2009р.), а також докази, що підтверджують повноваження гр. ОСОБА_1 як генерального директора товариства.

Заявлені клопотання задоволені, додані до них документи залучено до матеріалів справи.

Позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у даній господарській справі, що розглядається, до вирішення пов'язаних з нею справ:

- цивільної справи № 201/5746/20В, що розглядається Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, предметом якої є визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом № 1 від 22.02.2013р. щодо звільнення позивача з посади генерального директора та обрання на цю посаду гр. ОСОБА_4, усунення перешкод у виконанні трудових обов'язків та поновлення становища, яке існувало до порушення трудових прав;

- господарської справи № 293/396/13, що розглядається господарським судом Херсонської області за позовом ОСОБА_1 до компанії "Натавіль Лімітед" та ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.03.2009р. частки у статутному капіталі товариства в розмірі 50% статутного капіталу;

- господарської справи № 923/446/13, що розглядається господарським судом Херсонської області за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Аквілон грандіс" та ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" про визнання недійсним договору від 27.11.2008р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" в розмірі 30% статутного капіталу.

Клопотання про зупинення провадження у справі вмотивовано тим, що вище перелічені справи є пов'язаними із справою, що розглядається, оскільки встановлюють обставини, які не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, натомість впливають на збирання доказів у даній справі.

Зокрема справи, що розглядаються іншими судами, встановлюють наявність або відсутність у гр. ОСОБА_1 необхідних повноважень бути позивачем по даній справі, а також встановлюють статус його як учасника (засновника) ТОВ "ЗБМ № 1", його повноважень як генерального директора.

Відповідач - ПАТ "Альфа-Банк" просить відхилити заявлені клопотання як безпідставні та необґрунтовані, направлені на затягування процесу, не вбачає пов'язаності між справами або встановлення в межах їх провадження, обставин які унеможливлюють вирішення справи, що розглядається.

Надавши оцінку доводам сторін, суд відхиляє заявлені позивачем клопотання про зупинення провадження у справі як необґрунтовані і безпідставні.

За правилами ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі та мають для неї значення.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Предметом справи, що розглядається, є визнання недійсним договору іпотеки, яким забезпечено кредитні зобов'язання ТОВ "ЗБМ № 1", а також визнання недійсними рішень загальних зборів, учасників ТОВ від 16.02.2009р., якими товариству було надано згоду на передачу в іпотеку майна та земельної ділянки, які належать позичальнику на правах власності.

На дату подачі позову повноваження позивача були підтверджені належними доказами, зокрема витягом з ЄДРПОУ серія АВ № 126161 від 06.03.20013р., відповідно до якого ОСОБА_1 є керівником ТОВ "ЗБМ № 1" і особою підписантом.

Справи, що розглядаються іншими судами не встановлюють обставин, які вплинуть на оцінку доказів по даній справі і які неможливо встановити судом самостійно у даній справі.

Відтак правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд встановив.

31 листопада 2008р. між відповідачами був укладений договір про відкриття кредитної лінії № ІВ 386-МВ/08, зобов'язання по виконання умов якого були забезпечені укладеним між банком та ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" іпотечним договором № 91/09 від 02.03.2009р. з врахуванням змін та доповнень, внесених до іпотечного договору додатковими договорами № 1 від 22.04.2011р. № 2 від 02.06.2011р., № 3 від 27.09.2012р. (а.с. 18-60).

Відповідно до умов іпотечного договору в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором ТОВ "ЗБМ № 1" передало в іпотеку банку об'єкт незавершеного будівництва, корпус пересувних електростанцій, у т.ч. незавершену будівництвом будівлю літ. А загальною площею 31742,1 м.кв., туалет літ. Б, огорожа 1, 2, які розташовані на земельній ділянці, кадастровий № 6510700000:13:047:0019, за адресою: АДРЕСА_1; майнові права на корпус по виробництву стінових матеріалів з легкого бетону, будівництво якого не завершене; земельну ділянку, загальною площею 7,1757 га з цільовим призначенням "під будівництво та обслуговування заводу будівельних матеріалів", кадастровий номер: 6510700000:13:047:0019, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на правах власності.

Згоду на передачу в іпотеку з метою забезпечення кредитних зобов'язань об'єктів нерухомості, земельної ділянки, незавершеного будівництва та майнових прав було надано рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ЗБМ № 1", оформлені протоколом №3-09 від 16.02.2009р.

За наявності обставин, викладених у описовій частині рішення, позивач просить суд визнати недійсним укладений між сторонами іпотечний договір № 91/09 від 02.03.2009р., а також визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ, оформлених протоколом № 3-09 від 16.02.2009р.

Щодо вимоги про визнання недійсним іпотечного договору № 91/09 від 02.03.2009р., то провадження в цій частині позову підлягає припиненню на підставах, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, з поверненням позивачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплаченого по цій вимозі згідно квитанції 3739.114.4 від 22.04.2013р. судового збору в розмірі 1147 грн.

Виходячи з приписів п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі у випадках, коли буде встановлено, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 12 цього Кодексу; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу; право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Положеннями статті 21 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Це означає, що право на звернення до господарського суду громадян, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, повинно бути прямо передбачено законодавчими актами України.

Право на звернення до господарського суду громадянина можливо у процедурі банкрутства, у спорах, що виникають з корпоративних відносин - між господарським товариством та його учасником, в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.

Зважаючи на те, що вимоги про визнання недійсним іпотечного договору за предметною ознакою підвідомча господарському суду, але позивач - фізична особа ОСОБА_1, не може бути учасником господарського процесу по заявленій вимозі, оскільки не володіє процесуальною правоздатністю, провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню.

Суд також враховує ту обставину, що позивачем жодним чином не обґрунтовано чим саме оспорюваний правочин порушує його корпоративні права та/або інтереси.

Суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "ЗБМ № 1", оформлених протоколом № 3-09 від 16.02.2009р., зважаючи на безпідставність та невірне тлумачення та застосування чинного законодавства, яким позивач обґрунтовує цю частину позовних вимог.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання недійсними рішень загальних зборів, позивач зазначає, що оспорюване рішення протирічить приписам ч. 1 п. 3 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", зокрема, відсутність в рішенні мовою оригіналу " таких істотних умов договору іпотеки, як опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та /або його реєстраційні дані; відсутність відомостей щодо цільового призначення земельної ділянки".

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

За правилами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до статей 32, 33, 34 зазначеного Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач, у передбачений законом спосіб не довів належними доказами, що оспорюване ним рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та/або визначені законом компетенції загальних зборів учасників товариства.

Не доведено позивачем у підставах позову та наданих суду поясненнях, яким чином оспорюваний акт пов'язаний з порушенням його прав та законних інтересів як учасника товариства.

Посилання позивача на порушення відповідачем - ТОВ "ЗБМ № 1" прийнятим рішенням вимог ст. 18 Закону України "Про іпотеку", яка стосується істотних умов договору іпотеки, є безпідставними і судом не приймаються, оскільки зазначена правова норма пов'язана з укладенням іпотечного договору, що є похідною дією, яка відбувається після одержання згоди вищого органу управління товариства на передачу в іпотеку майна з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором.

Уявлення позивача про порушення його корпоративних прав з огляду на недодержання загальними зборами вимог, які є обов'язковими для укладення певної категорії договорів, при наданні згоди на передачу в іпотеку, ґрунтується на невірному тлумаченні вимог діючого законодавства, що стосується визнання рішень загальних зборів недійсними.

Передане в оренду майно та земельна ділянка є власністю відповідача, що підтверджено правовстановлюючими документами, переліченими в іпотечному договорі.

Рішення про надання згоди на передачу в іпотеку майна загальними зборами прийнято в межах наданої компетенції, з врахуванням положень розділу 10, п. 10.4 Статуту ТОВ "ЗБМ № 1", затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформлених протоколом № 2711/08 від 27.11.2008р.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів відсутні.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.1 ч.1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України господарський суд

в и р і ш и в:

1. Припинити провадження у справі в частині позову, що стосується вимоги про визнання недійсним іпотечного договору № ІВ 386-МВ/08 від 31.11.2008р.

2. В задоволенні позову відмовити.

3. Повернути гр. ОСОБА_1 з Державного бюджету (рахунок 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач: УДКСУ у м. Херсоні, банк: ГУДКСУ у Херсонській області) - 1147 грн. судового збору, сплаченого квитанцією 3739.114.4 від 22.04.2013р.

Повне рішення складено 26.06.2013 р.

Суддя Н.О. Задорожна