Ухвала суду № 32052034, 20.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1377/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі судового засідання: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Якимчук В.І., представник на підставі довіреності

відповідача - Цимбал В.А., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар'єр" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року Відкрите акціонерне товариство «Гніванський кар'єр» звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.04.2013 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині скасування податкового повідомлення-рішення та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що суд першої інстанції не врахував те, що непогашена кредиторська заборгованість ВАТ «Гніванський кар'єр» перед ПП «Еталон» є безнадійною, і в свою чергу є безповоротною фінансовою допомогою та повинна включатись до складу скоригованого валового доходу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Представники позивача просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовою особою податкового органу було проведено перевірку ВАТ "Гніванський кар`єр" по взаєморозрахункам з ПП "Еталон ТДК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 р. по 01.02.2013 р., за результатами якої складено акт № 709/2204/00292385 від 01.03.2012 р.

Так, в результаті перевірки встановлено порушення п.п. 4.1.1, 4.1.6, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1981300,00 грн., у тому числі за І кв. 2010 р. на суму 1981300,00 грн.

На підставі акту № 709/2204/00292385 від 01.03.2012 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000352205 від 14.03.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1981300,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 495325,00 грн.

Податковий орган вказав, що позивачем не відображено у складі валових доходів суми заборгованості за векселями, як безповоротної фінансової допомоги, що виникла у зв'язку з ліквідацією ПП "Еталон ТДК".

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов висновку, що факт припинення ПП "Еталон-ТДК" не означає те, що векселі, видані позивачем, не будуть пред'явлені до оплати іншими особами, які отримали права за цими векселями на підставі індосаменту, здійсненого ПП "Еталон-ТДК", а також суд вказав, що вимога про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ВАТ "Гніванський кар`єр", в даному випадку, не відповідає матеріально-правовим способам захисту порушеного права, оскільки, результат перевірки знайшов своє відображення у акті перевірки та прийнятому податковому повідомленні-рішенні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

14.03.2013 року податковим органом, на підставі акта перевірки №709/2204/00292385 від 01.03.2013 року, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000352205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 2476625 грн., з яких 1981300 грн. за основним платежем та 495325 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

В силу вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, суму безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи ДПІ про те, що ліквідація ПП «Еталон ТДК» означає неможливість стягнення заборгованості за векселем.

За змістом статті 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Разом з тим, частиною першою статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 11 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 06.07.1999 № 826-XIV, будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Ці положення згідно Уніфікованого Закону стосуються і простого векселя.

Статтею 16 цього ж Закону визначено, що власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів.

Відповідно до ст.77 названого Закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо індосаменту.

Таким чином, ліквідація ПП «Еталон ТДК» не означає того, що спірні векселі не буде пред'явлено до оплати позивачеві, позаяк ліквідований векселедержатель до припинення своєї діяльності міг передати вексель за індосаментом іншій особі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи на даний час векселедержателем спірних векселів є сільськогосподарське дочірнє підприємство «Маянівське» ВАТ «Гніванський кар'єр» (а.с. 60, 61).

Слід також зазначити, що згідно зі статтею 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Частиною п'ятою статті 30 цього ж Закону передбачено, що продаж цінних паперів, що належать банкруту на праві власності, здійснюється відповідно до законодавства.

Відповідно до абзацу 1 статті 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Отже, спірні векселі після припинення діяльності ПП «Еталон ТДК» не втрачають своєї сили боргового цінного паперу та можуть бути пред'явлені векселедавцю до закінчення строку позовної давності за цим векселем до погашення векселедержателем, якщо його право буде засновано на безперервному ряді індосаментів.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» зазначено, що зобов'язання сплатити за векселем припиняється виконанням, тобто сплатою зобов'язаною особою суми вексельного боргу (стаття 599 Цивільного кодексу України). Разом з тим, зобов'язання, яке випливає з векселя, може бути припинене з інших підстав, передбачених главою 50 Цивільного кодексу України, зокрема шляхом передання відступного за згодою між вексельними кредитором і боржником (стаття 600 Кодексу), зарахування зустрічної грошової вимоги (статті 601 - 603 Кодексу). Такі способи припинення вексельного зобов'язання породжують ті самі наслідки, що й оплата за векселем.

За таких обставин, заборгованість позивача за спірним векселем не може розглядатися як така, що позбавлена зустрічного виконання з причин ліквідації першого векселедержателя (ПП «Еталон ТДК»), та не підлягає включенню до валового доходу при визначенні податку на прибуток, а тому судом першої інстанції правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 червня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.