Ухвала суду № 32051891, 05.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 р.Справа № 1570/4108/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Будьте Здорові» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року ПП «Будьте Здорові» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі ДПІ у Київському районі м. Одеси) про визнання нікчемними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 березня 2012 року № 0000582301 та від 07 березня 2012 року № 0000652301.

В обґрунтування позову зазначалось, що 20 лютого 2012 року посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Одеси проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правових відносин з ПП «Астерлінт» за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 20 лютого 2012 року за № 455/22-34/35768699, в якому зазначено про порушення позивачем пунктів 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 86921 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 березня 2012 року № 0000582301, яким ПП «Будьте Здорові» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 86921 грн. за основним платежем та 21730 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Крім того, з 16 по 22 лютого 2012 року посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Будьте Здорові» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 29 лютого 2012 року № 602/23-02/14/35768699, в якому зазначено про порушення позивачем п. п. 138.1, 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 березня 2012 року № 0000652301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 120346 грн.. На думку позивача, висновки актів перевірок щодо порушення ПП «Будьте Здорові» вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняті на підставі актів перевірок податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року позовні вимоги ПП «Будьте Здорові» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 03 березня 2012 року № 0000582301 та від 07 березня 2012 року № 0000652301.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Київському районі м. Одеси в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги положення пунктів 198.3 та 198.6 ст. 198, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а також ст. 532 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості надання документів, які підтверджують транспортування та зберігання товару, а також використання його у власній господарській діяльності, для віднесення вартості цього товару до валових витрат, а сум ПДВ - до складу податкового кредиту. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 20 лютого 2012 року посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Одеси проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правових відносин з ПП «Астерлінт» за вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 20 лютого 2011 року за № 455/22-34/35768699, в якому зазначено про порушення позивачем пунктів 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 86921 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 березня 2012 року № 0000582301, яким ПП «Будьте Здорові» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 86921 грн. за основним платежем та 21730 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, з 16 по 22 лютого 2012 року посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Будьте Здорові» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 29 лютого 2012 року № 602/23-02/14/35768699, в якому зазначено про порушення позивачем п. п. 138.1, 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 120346 грн..

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 березня 2012 року № 0000652301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 120346 грн..

Задовольняючи позовні вимоги ПП «Будьте Здорові», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат вартість товарів, придбаних у ПП «Астерлінт», а також правомірно сформовано податковий кредит з включенням до нього податку на додану вартість на загальну суму 86921 грн., сплаченого у складі вартості товарів, придбаних позивачем у названого підприємства.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п. п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Згідно п. 138.2 ст. 138 названого Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено матеріалами справи, видами діяльності ПП «Будьте Здорові», серед іншого, є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (а. с. 37).

Позивачем серед інших господарських операцій у липні 2011 року укладено договір поставки від 01 липня 2011 року за № 256, згідно якого постачальник (ПП «Астерлінт») зобов'язується поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити товар, зазначений в заявці (а. с. 55-56).

Витрати у загальному розмірі 521525 грн. (у тому числі ПДВ 86921 грн.), понесені позивачем у зв'язку з оплатою товару, отриманого від ПП «Астерлінт», віднесено ПП «Будьте Здорові» до складу валових витрат (витрат операційної діяльності).

В акті перевірки посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси зроблено висновок, що позивачем занижено суму податку на прибуток внаслідок віднесення до складу валових витрат (витрат операційної діяльності) вартості товарів, які фактично не були придбані у ПП «Астерлінт». Вказаний висновок податковим органом зроблено на підставі акта перевірки, складеного посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси 30 січня 2012 року за № 260/23-34/37137242 за результатами зустрічної перевірки ПП «Астерлінт» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Будьте Здорові» їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 року.

Проте, як вбачається з зазначеного акта перевірки, у ПП «Астерлінт» наявні усі документи, що підтверджують отримання позивачем товару, і підприємством відображено у податкових деклараціях податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 86921 грн., отриманого від ПП «Будьте Здорові».

Висновок акта перевірки від 30 січня 2012 року за № 260/23-34/37137242 щодо не підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій зроблено на підставі акта, складеного посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 27 січня 2011 року № 1056/7/23-40 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Агрометал», яке було постачальником ПП «Астерлінт».

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що обов'язок щодо звітування перед податковою інспекцією та сплати податкового зобов'язання покладено на платника податків, яким в даному випадку є ПП «Астерлінт» та ТОВ «Агрометал». При цьому можливе невиконання такими контрагентами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку (ПП «Будьте Здорові») права на віднесення сум витрат до складу валових, якщо останній виконав весь перелік умов щодо підтвердження розміру витрат та їх пов'язаності з господарською діяльністю підприємства.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, витрати по вказаній вище угоді безпосередньо пов'язані з основною статутною діяльністю позивача та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено матеріалами справи, витрати за угодами з ПП «Астерлінт» включено позивачем до складу валових витрат (витрат операційної діяльності) на підставі первинних документів - договору поставки, рахунків-фактури, банківських виписок, податкових та видаткових накладних (а. с. 55-108), оформлених відповідно до наведених вимог чинного законодавства України, що не спростовується висновками акта перевірки.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, придбані за договором, укладеним з ПП «Астерлінт», товари використовувались у господарській діяльності позивача, що підтверджується відповідним договором, укладеним ПП «Будьте Здорові» з ТОВ «Медіфлора», та складеними на виконання зазначеного договору первинними документами.

За таких даних, податковим органом не доведено фактів безтоварності операцій за спірними угодами та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентом.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що на час здійснення спірних господарських операцій продавець товарів та послуг (ПП «Астерлінт») був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець (позивач) не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про правомірність включення до складу валових витрат (витрат операційної діяльності) позивача витрат за угодами поставки з ПП «Астерлінт» є правильним.

Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 названого Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п. 198.6 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 86921 грн. визначено позивачу податковим органом у зв'язку зі зменшенням відповідачем підприємству суми витрат операційної діяльності по угодам з ПП «Астерлінт» на загальну суму 521525 грн..

Оскільки, як зазначено вище, витрати по вказаним угодам правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат (витрат операційної діяльності), всі розрахунки позивача підтверджені податковими накладними, оформленими у відповідності до чинного законодавства, то і формування ПП «Будьте Здорові» податкового кредиту з включенням до нього суми в 86921 грн. є правомірним.

Крім того, оскільки визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем є необґрунтованим, то і застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 123 Податкового кодексу України, є неправомірним.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: