Постанова № 32051862, 20.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/754/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЗІ» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЗІ» до державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «ОЗЗІ» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі п.1, п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.п. 20.1.4 п.20.4 ст.20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, працівником податкової служби, у приміщенні ДПІ у м. Чернігові, 26.11.2012 року здійснено перевірку позивача як платника податку на прибуток. За результатами вказаної перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 26.11.2012 року № 707/15-124 про несвоєчасну сплату податкового зобов'язання (а. с. 30-32).

На підставі акта перевірки від 26.11.2012 року № 707/15-124 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0016031510 про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток у розмірі 20 % в сумі 11801,51 грн. (а. с. 19).

Даною перевіркою встановлено порушення ТОВ "ОЗЗІ" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, внаслідок чого ДПІ у м. Чернігові було розраховано штрафні санкції у розмірі 59007,57 грн.

Крім того, на підставі п. 2 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. ст. 20, 75 Податкового кодексу України, працівниками податкової служби проведено перевірку з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платником податків, за результатами якої складено акт камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платником податків від 28.11.2012 року № 39/17-318(а. с. 22-23).

На підставі акта перевірки від 28.11.2012 року № 39/17-318 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 року № 0042991730 про застосування штрафу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 20% у сумі 2547,07 грн. (а. с. 21).

Не погоджуючись з вищезазначеними актами перевірки, позивач звернувся з запереченнями до висновків за результатами перевірки, а після прийняття податкових повідомлень-рішень з первинними скаргами (а. с. 24-29, 33-43) до ДПС у Чернігівській області.

За результатами розгляду первинних скарг ДПС Чернігівської області було прийнято рішення від 12.02.2013 року № 348/10/10-215 (а. с. 44 - 47), яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що кошти, які надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу) спрямовуються на погашення зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, оскільки такий висновок не відповідає нормам матеріального права з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач сплачував суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за період, що перевірявся, проте відповідач, керуючись приписами підпункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, всупереч визначених позивачем у платіжних дорученнях призначень платежів, зараховував їх на погашення не поточних податкових зобов'язань, а податкового боргу, що виник раніше, тобто облік надходження платежів у картці лицьового рахунку позивача з податку на прибуток та з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів здійснювався в порядку календарної черговості настання граничних строків сплати узгоджених сум зобов'язань.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за N377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Податковий кодекс України встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначає вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником.

Колегія суддів погоджується з твердженнями позивача про неправомірність нарахування штрафних санкцій у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу.

У відповідності до ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішеннями суду у справах №2а-893/10/2570, №2а-600/10/2570, №2а/2570/3066/2011, №2а/2570/2223/2011 були визнані нечинними податкові повідомлення рішення про нарахування ТОВ "ОЗЗІ" штрафних санкцій. Дані судові рішення набрали законної сили.

У зв'язку з набранням законної сили рішень суду, ДПІ у м. Чернігові зобов'язана була внести відповідні записи у особовий рахунок товариства щодо сплати податку за відповідний період, вказаний у платіжному дорученні, що привело б до відсутності боргу за цей період.

Як вбачається з матеріалів справи, таких записів в особовий рахунок внесено не було, що привело до нарахування податкового зобов'язання за даними податкового органу.

Проте колегія суддів вважає, що позовна вимога щодо зобов'язання державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби України внести зміни до особового рахунку з податку на прибуток та особового рахунку з податку із власників транспортних засобів товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЗІ» не підлягає задоволенню, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржуються, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 004299170 від 05.12.2012 року та № 0016031510 від 12.12.2012 року підлягають скасуванню.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЗІ» задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 004299170 від 05.12.2012 року та № 0016031510 від 12.12.2012 року.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 25.06.2013 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.