Ухвала суду № 32051657, 20.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15340/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

20 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ» до державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт № 140/22-205/34817577 від 03.05.2012 року, в якому було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.2 та п.п.5.3.9 п.5,3, п.п.5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Наказу «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складення» №143 від 29.03.03 року, ст.9 Закону України. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 140.1.2 п. 140.1. ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток в розмірі 3 109 090 грн. Встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.192.2 ст. 192. п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 16 332 479 грн., порушення п. 13.2 ст. 13, з урахуванням вимог п. 16.13. ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого несвоєчасно утримано та сплачено податок з доходів іноземних юридичних осіб в сумі 7843,86 грн. на один день; граничний термін сплати податку - 05.07.2010 року, фактично сплачено - 06.07.2010 року та порушення п.п.4.2.9, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.164.2.17, п.164.2, п. 164.3 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3 647,40 грн.

На підставі акта податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001572220 від 21.05.2012 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в суму 18 691 264 грн., з яких за основним платежем - 16 199 010 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 2 492 254 грн.

За наслідками адміністративного оскарження оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Українське гарантійне агентство" укладено договір на придбання prepaid-продукції №U394431831335 від 01.08.2008 pоку.

Згідно з актом від 31.07.2010 року підписаного сторонами на виконання умов вказаного договору, за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року ТОВ "Українське гарантійне агентство" відступило покупцю ТОВ "Ізі Софт" права вимоги на суму 1 845 000,00 грн.

За актом від 31.08.2010 року до договору №U394431831335 від 01.08.2008 pоку, за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року ТОВ "Українське гарантійне агентство" (Компанія) відступило покупцю ТОВ "Ізі Софт" права вимоги на суму 1 480 000,00 грн.

01.09.2010 року між ТОВ "Ізі Софт" та ТОВ "Українське гарантійне агентство" укладено договір відступлення прав вимоги та їхнього обліку № U386472423410.

На виконання умов договору сторонами підписано додаткову угоду № 1 від 01.09.2010 року та відповідні акти.

Згідно акту від 30.09.2010 року до договору № U386472423410 від 01.09.2010 року, за період з 01.09.2010 року по 30.09.2011 року ТОВ "Українське гарантійне агентство" (компанія) відступило покупцю ТОВ "Ізі Софт" права вимоги до дебітора (боржника) ПАТ "Український професійний банк" (документ, правовстановлюючий дебіторську заборгованість - договір № 14 про зберігання коштів на депозитному рахунку від 22.10.2003 року) всього на суму 5 024 752,43 грн.

Згідно акту від 31.10.2011 року до договору № U386472423410 від 01.09.2010 року за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року ТОВ "Українське гарантійне агентство" (компанія) відступило покупцю ТОВ "Ізі Софт" права вимоги до дебітора (боржника) ПАТ "Український професійний банк" (документ, правовстановлюючий дебіторську заборгованість - договір № 14 про зберігання коштів на депозитному рахунку від 22.10.2003 року) всього на суму 4 350 000,00 грн.

В акті перевірки вказано, що за даним договором вартість відступлення прав вимоги без ПДВ за період з 31.07.2010 року по 31.12.2011 року становить 68 358 000,00 грн., також вказано, що позивач за період з липня 2010 року по грудень 2011 року здійснив подальшу реалізацію prepaid-продукції на загальну суму 95 813 265,00 грн.

Відповідно до пп. 3.2.5. п. 3.2. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери за борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових операцій), крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Під час розгляду справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано копій договорів щодо реалізації позивачем prepaid-продукції, як товару, на які він посилається в акті перевірки, копій бухгалтерських записів позивача, що досліджувалися під час перевірки, та письмових пояснень щодо нарахування ПДВ за цими операціями або заперечень що стосуються цього епізоду.

Також відповідачем не було надано рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій позивача з ТОВ "Українське гарантійне агентство" з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

З огляду на вищевикладене доводи податкового органу про те, що ТОВ "Ізі Софт" при реалізації-В-money здійснювало саме товарні операції є помилковими.

Відтак, операції з купівлі-продажу prepaid-продукції, що здійснювались позивачем, є торгівлею за грошові кошти борговими зобов'язаннями, а такі операції, відповідно до пп. 3.2.5. п. 3.2. ст. 3 Закону про ПДВ не є об'єктом оподаткування.

Фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "Ізі Софт" та ТОВ "Компанія "Квік Дан" відбувались на підставі договору про надання послуг з розробки електронно - інформаційного ресурсу (веб-сайту) № 047/2011 від 02.04.2011 року. Згідно умов даного договору ТОВ "Ізі Софт" (замовник) доручає, а виконавець - ТОВ "Компанія "Квік Дан" зобов'язується виконати роботи по створенню веб-ресурсу, розробку анімаційного фільму та обслуговування обладнання, замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, затверджених даним договором.

В підтвердження виконання умов вищевказаного договору товариством надано копії додатків до договору: № 1 - технічне завдання замовника на виконання робіт по створенню сайту EASYPAY.UA, копії додатків № 2-5 - переліки робіт, копії актів здачі-прийняття послуг розробки та використання даних № 539 від 17.05.2011 року, № 153 від 30.06.2011 року, № 145 від 30.06.2011 року, № 347 від 30.04.2011 року, № 103 від 31.08.2011 року, податкових накладних № 96 від 15.08.2011 на загальну суму 89 900, 00 грн., в тому числі ПДВ - 14 983,34 грн., № 151 від 15.06.2011 року на загальну суму 250 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 41 666,67 грн., № 701 від 07.07.2011 року на загальну суму 395 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 65 833,33 грн., про що вказано в акті перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що створений відповідно до умов даного договору веб-сайт знаходиться в мережі Інтернет за електронною адресою: www.Easypay.ua.

По взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Квік Дан" позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму 114 889,00 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що у періоді, який перевірявся, взаємовідносини між ТОВ "Ізі Софт" та ТОВ "АМГ Групп" відбувалися на підставі договорів про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності та управління № 29/10 від 29.10.2010 року, №01/12 від 01.12.2010 року.

Згідно п.п. 1.1. п. 1 Договорів виконавець ТОВ "АМГ Групп", в порядку та на умовах, встановлених цим договором, надає замовникові ТОВ "Ізі Софт" консультаційні послуги з питань комерційної діяльності та управління, що полягають у наданні консультацій, в тому числі правових, у зв'язку із захистом інтересів замовника.

Факт виконання вказаних договорів підтверджується: 1) до договору 29/10 від 29.10.2010 року: актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2010 року, податковою накладною № 565 від 29.10.2010 року на загальну суму 295 400, 00 грн., в тому числі ПДВ - 49 233,33 грн.; 2) до договору №01/12 від 01.12.2010 року: актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2010 року, податковою накладною № 281 від 15.12.2010 року на загальну суму 352 440,00 грн., в тому числі ПДВ - 58740,00 грн.

Згідно договору поставки №12/01-2011-Б від 12 січня 2011 року постачальник ТОВ "АМГ Групп" зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві будівельні матеріали (товар), а покупець ТОВ "Ізі Софт" зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошові кошти.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписано акт здачі-прийняття товару № 241 від 13.01.2011 року, податкову накладну № 241 від 13.01.2011 року на загальну суму 360 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 60 000,00 грн.

По взаємовідносинах з ТОВ "АМГ Групп" позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму 152 798,00 грн.

Також в акті перевірки вказано, що ТОВ "Ізі Софт" мало взаємовідносини із ТОВ "Віннерком". По взаємовідносинах із вказаним товариством ТОВ "Ізі Софт" віднесено до складу податкового кредиту 44 979,00 грн.

Позивачем на підтвердження господарських операцій з ТОВ "Віннерком" надано суду першої інстанції копії рахунків - фактур та накладних від ТОВ "Віннерком", та копії податкових накладних, виписаних контрагентом (а.с. 225-261, Том І). В акті перевірки позивача вказано реквізити податкових накладних та зазначено суми ПДВ, сплачені за цими накладними, на загальну суму ПДВ 44 978,99 грн.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що оскільки відповідачем не досліджувалась частина документів - договорів та інших первинних документів, на підставі яких формувався податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Віннерком", пояснень причин неврахування частини документів під час перевірки та їх переліку відповідачем також не надано та в акті перевірки не вказано, то висновки відповідача про нікчемність таких договорів є безпідставними.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Підпунктом 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Правові норми аналогічного змісту передбачено Податковим кодексом України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами, які на момент здійснення господарської діяльності були зареєстровані як платники податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 25.06.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.