Постанова № 32051573, 11.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа№ Б3/127-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Пантелієнка В.О.

Сотнікова С.В.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від ДПІ - не з'явилися;

від ТОВ «Лакігрейн» - не з'явилися;

від арбітражного керуючого - Мельник Д.О. - ліквідатор.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському

районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову Господарського суду Київської області

від 21.11.2012 року

у справі № Б3/127-12 (суддя А.В. Лопатін)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакігрейн»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 21.11.2012 року по справі № Б3/127-12 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакігрейн», відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мельникова Д.О.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду Київської області від 21.11.2012 року по справі № Б3/127-12 скасувати, провадження по справі припинити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС було прийнято до провадження.

07.06.2013 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшли письмові пояснення по справі, в яких він просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувану постанову залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Ліквідатор боржника в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження, надсилалась сторонам за адресами, вказаними в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку постанови суду першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі інших представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ліквідатора, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2012 року порушено провадження у справі № Б3/127-12 за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакійрейн» (далі - ТОВ «Лакігрейн», боржник) про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Заява мотивована тим, що учасниками ТОВ «Лакігрейн» було вирішено питання про припинення господарської діяльності товариства шляхом його ліквідації, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Лакігрейн» № 14 від 24.07.2012 року, повноваження ліквідатора боржника було покладено на директора ТОВ «Лакігрейн» Мельникова Д.О.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає, ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи визначені ст. 105 ЦК України та ст. 60 ГК України, яка визначає загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищезазначені норми, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, внесення запису про прийняття рішення засновників боржника про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, публікація повідомлення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що інформація про проведення державної реєстрації юридичної особи, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи тощо підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Відповідно до ст. 1 цього Закону, спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Бюлетень державної реєстрації є єдиним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації, в якому обов'язково розміщуються відомості про реєстраційні дії, зокрема, відомості про прийняття засновниками (учасниками) рішення щодо припинення юридичної особи. Таке повідомлення здійснюється за встановленою спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації формою і містить всі передбачені законом обов'язкові реквізити.

З матеріалів справи вбачається, що боржник, як доказ розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про ліквідацію юридичної особи на момент порушення провадження у справі, надав копію оголошення про ліквідацію ТОВ «Лакігрейн», розміщеного в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.07.2012 р. № 220 (20).( а.с. 24-25).

Згідно з п. 4 протоколу № 14 загальних зборів учасників ТОВ «Лакігрейн» від 24.07.2012 року, встановлено строк для подачі претензії кредиторами 2 місяці з моменту публікації у встановленому порядку оголошення про припинення ТОВ «Лакігрейн» шляхом його ліквідації, але у будь-якому випадку не раніше 15.10.2012 року включно.

Протягом встановленого двохмісячного строку до боржника із грошовими вимогами звернулися: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванківці» грошовими вимогами у розмірі 2 657 452,24 грн. (на підставі договору поставки № ЛГ-0000213 від 06.09.2010 року) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Трговий дім «Крахмалопродукт» з грошовими вимогами у розмірі 209 286,20 грн. (на підставі договору № 3018/1 від 30.03.2012 року).

Відповідно до п. 5.1. протоколу № 14 загальних зборів учасників

ТОВ «Лакігрейн» від 24.07.2012 року, в разі виявлення недостатності майна для задоволення всіх вимог кредиторів порушити процедуру банкрутства

ТОВ «Лакігрейн» в порядку та строки, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ст. 51).

Із залученого до матеріалів справи аудиторського висновку від 13.11.2012 року, складеного на основі аудиту, який було проведено аудиторською фірмою «Реал Консалтинг» та проміжного ліквідаційного балансу боржника станом на 30.09.2012 року вбачається, що розмір дебіторської заборгованості боржника та наявних у останнього грошових коштів загалом становить 168 000,00 грн. (активи) (а.с. 43).

З довідки ліквідатора боржника від 18.10.2012 року № 137 вбачається, що заборгованість у ТОВ «Лакігрейн» по заробітній платі перед працівниками відсутня.

Судом першої інстанції встановлено, що Боржником на виконання п. 8.1.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), було направлено повідомлення до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про припинення ТОВ «Лакігрейн» як платника податків, що підтверджується відповідною заявою за формою № 8-ОПП від 26.07.2012 року № 2607/12 з відміткою податкової інспекції про отримання від 08.08.2012 року (а.с. 22).

З наданих ліквідатором документів вбачається, що ДПІ було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства, про що складений акт № 5574-15/31570873 від 21.12.2012 року та камеральну перевірку, про що складений акт № 5572-15/31570873 від 21.12.2012 року.

Як зазначено вище, загальна сума боргу боржника перед кредиторами становить 2 866 738,44 грн., отже наявних активів боржника - ТОВ «Лакігрейн», щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ліквідатором Боржника було з дотриманням вимог ст. 60 ГК України проведено оцінку фінансового становища та вартості майна, належним чином опубліковано повідомлення про припинення юридичної особи для виявлення кредиторів в порядку ст. 105 ЦК України, проведено інвентаризацію активів підприємства.

Таким чином, за умови належного виконання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Лакігрейн» в порядку ст. 51 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи апелянта, що у зв'язку з введенням ліквідаційної процедури ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС позбавлена можливості провести перевірку дотримання боржником норм податкового законодавства, до уваги колегією не приймаються виходячи з наступного.

Податкові органи не позбавлені права проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до ст.ст.75, 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2012 року по справі № 50/290-б.

Крім цього, орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

Отже, в будь-якому випадку порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу в здійсненні ним позапланової перевірки боржника та не доводить порушення прав податкового органу на проведення податкової перевірки згідно норм податкового законодавства.

Враховуючи зазначене, а також наявність актів проведення перевірки боржника наданих ліквідатором, які датовані після визнання боржника банкрутом, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта про неможливість проведення ним податкової перевірки боржника є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 51 Закону встановлено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідовується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та наведені обставини справи, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду про наявність підстав для прийняття постанови про визнання ТОВ «Лакігрейн» банкрутом є обґрунтованим.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції у відповідності до ч. 1 ст. 3-1, ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дійшов вірного та обґрунтованого висновку про призначення ліквідатором ТОВ «Лакігрейн» арбітражного керуючого Мельникова Д.О.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанову Господарського суду Київської області від 21.11.2012 року по справі № Б3/127-12 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі місті Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 21.11.2012 року по справі № Б3/127-12 - залишити без змін.

2. Матеріали справи № Б3/127-12 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Пантелієнко В.О.

Сотніков С.В.

Повний текст рішення складено 14.06.2013 року.