Ухвала суду № 32051554, 21.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"21" червня 2013 р.

Справа № 916/355/13-г

За позовом: державної установи „Держгідрографія”

до відповідача: приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”

про стягнення 124 743,01 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява приватного акціонерного товариства „Українське

Дунайське пароплавство” в порядку ст.121 ГПК України.

10.06.2013р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” (вх.№2-200/13) про розстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. у справі №916/355/13-г в порядку ст.121 ГПК України, яка на підставі повторного автоматичного розподілу за допомогою автоматизованої системи документообігу суду була передана на розгляд головуючого судді Цісільського О.В.

Представник позивача в судове засідання призначене на 21.06.2013р. не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином, свою правову позицію щодо заяви відповідача до суду не довів.

Представник відповідача позивача в судове засідання призначене на 21.06.2013р. не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2013р. порушено провадження у справі №916/355/13-г за позовом державної установи „Держгідрографія” до приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” про стягнення 124743,01 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. у справі №16/355/13-г позов державної установи „Держгідрографія” задоволено повністю.

На виконання рішення суду від 03.04.2013р. господарським судом Одеської області 16.04.2013р. видано відповідні накази.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції від 13.05.2013р. відкрито виконавче провадження ВП №37890857з примусового виконання наказу у справі №916/355/13-г.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що через світову економічну кризу різко впав обсяг річкових вантажних перевезень на р. Дунай, здороження палива, наявність заборгованості перед бюджетами та фондами більш ніж на суму 16,3 млн. грн., виконання інших рішень господарського суду щодо про стягнення заборгованості з відповідача, у приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”робить не можливим виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. у справі №916/355/13-г.

За таких умов, на думку приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. у справі №916/355/13-г зі стягнення заборгованості перед державною установою „Держгідрографія” в повному обсязі та одразу є неможливим для відповідача, а з врахуванням вищенаведених обставин, заявник був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даною заявою щодо розстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2012р. у справі №916/355/13-г.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положеннями п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.п. 7., 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно п.7.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" статтею 121 ГПК не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення. Такі спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду. Відтак суд має відмовляти в прийнятті відповідних заяв згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ГПК (якщо в заяві одночасно не порушується питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення; в такому разі вона приймається та розглядається судом у відповідній частині).

Положеннями п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд на підставі ст.121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку, що викладені в заяві обставини та подані докази не є винятковим випадком для відстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. у справі №916/355/13-г, в розумінні ст.121 ГПК України, а з врахуванням того, що приватне акціонерне товариство „Українське Дунайське пароплавство” просить суд у даній заяві самостійно визначити порядок виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. у даній справі, розстрочивши його виконання на 4 місяці рівними частинами, починаючи з 01.06.2013р., що є недоречним з врахуванням п.7.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", у зв'язку з чим, суд доходить висновку щодо відмови приватному акціонерному товариству „Українське Дунайське пароплавство” у задоволенні заяви в порядку ст. 121 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви – відмовити.

Суддя Цісельський О.В.