Ухвала суду № 32051541, 19.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"19" червня 2013 р.Справа № 5017/2586/2012

За позовом: заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

до відповідача: Приватного підприємства "Колумбус"

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від прокурора: не з'явився

від позивача ОМР: не з'явився

від позивача Інспекції ДАБК в Одеській області: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від заявника: Мельниченко А.В. за довіреністю №0542/43247 від 13.09.2012р.

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява розглядається заява Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку ст.121 ГПК України.

31.05.2013р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 08.10.2012р. у справі № 5017/2586/2012 в порядку ст.121 ГПК України, яка призначена судом до розгляду.

Представник прокурора в судове засідання, призначене на 19.06.2013р. не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином.

Представник позивача - Одеської міської ради, в судове засідання призначене на 19.06.2013р. не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином.

Представник позивача - Інспекції ДАБК в Одеській області в судове засідання, призначене на 24.05.2013р. не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ПП "Колумбус" в судове не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник заявника, Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції підтримав заяву зміну способу і порядку виконання рішення.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2012р. порушено провадження у справі № 5017/2586/2012 за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до Приватного підприємства "Колумбус" про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.10.2012р. у справі № 5017/2586/2012 позов заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області задоволено повністю.

На виконання рішення суду від 08.10.2012р. господарським судом Одеської області 22.10.2012р. видано відповідні накази.

В обґрунтування поданої заяви заступник прокурора Київського району м. Одеси зазначає, що 24.01.2013р. заступником начальника другого київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Плахутою Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№36141467 на підставі заяви заступника прокурора Київського району міста Одеси про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2013р. (16-43)292 вих 13.

24.01.2013р. заступником начальника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Плахутою Д.В. було надіслано ПП "Колумбус" лист-повідомлення (вих. 05/412, 413, 414 В-7/275) із постановою про відкриття виконавчого провадження.

20.02.2013р. на адресу другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надійшла заява ПП "Колумбус" (вх.№879/05-39/7) відповідно до якої відповідач звернувся до виконавця з приводу організації виходу за адресою: вул. Золотий берег, 37 А для проведення виконавчих дій на виконання рішення суду про знесення нежитлового приміщення та звільнення земельної ділянки.

Як зазначено в заяві Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з метою перевірки виконання вимог виконавчого документа з боку боржника, держаним виконавцем здійснено вихід за місцем виконання рішення суду, а саме: м. Одеса, вул. Золотий Берег, 37-А, та на момент складання акту встановлено, що боржником вимоги виконавчого документа в самостійному порядку не виконано, про що складено акт від 22.02.2013р.

Відповідно до складеного акту державного виконавця від 22.03.2013р. та ст.89 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову від 22.02.2013р., про накладення штрафу на боржника ПП "Колумбус" за не виконання вимог виконавчого документа, копію якої направлено відповідачу на виконання в строк до 01.03.2013р.

Також, в обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що 06.03.2013р. державним виконавцем здійснено повторний вихід за адресою: м. Одеса, вул. Золотий Берег, 37-А та встановлено, що на момент складання акту боржником вимоги виконавчого документа не виконано, що свідчить про намір ухилитись від реального виконання та вказує на навмисне зволікання виконавчого процесу, про що складено акт державного виконавця та 07.03.2013р., винесено постанову про накладення штрафу на ПП "Колумбус" у подвійному розмірі за не виконання вимог виконавчого документа, у відповідності до ст.89 Закону України "Про виконавче провадження", а 07.05.2013р. на адресу Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області направлено подання у відповідності дост.382 Кримінального кодексу України, про притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

З врахуванням вищенаведених обставин, заявник був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даною заявою щодо зміни способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області у справі №5017/2586/2012, шляхом зобов'язання приватного підприємства "Колумбус" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтованою площею 50 кв.м. яка розташована по вул. Золотий Берег, 37-А в м. Одесі шляхом знесення одноповерхової нежитлової будівлі, орієнтованою площею 20 м кв. та кам'яної стіни з аркою, орієнтованою висотою 2м.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1 ст.12 Закону України „Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положеннями п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Умовами ч.1 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Таким чином, судом із змісту матеріалів заяви встановлено, що підставою для звернення заявника до суду стало неможливість виконання державним виконавцем судового рішення господарського суду Одеської області від 08.10.2012р. у справі №5017/2586/2012.

Відповідно до п.п. 7., 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

За приписами п.7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

За положеннями п.7.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", статтею 121 ГПК не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення. Такі спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду. Відтак суд має відмовляти в прийнятті відповідних заяв згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ГПК (якщо в заяві одночасно не порушується питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення; в такому разі вона приймається та розглядається судом у відповідній частині).

Враховуючи вищенаведене, суд, вважає що заява начальника Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції не підлягає задоволенню, оскільки заявник просить фактично не змінити порядок та спосіб виконання, а фактично просить даною заявою змінити зміст позовних вимог, які розглядав господарський суд при прийнятті рішення у справі №5017/2586/2012, що в свою чергу є прямим порушенням приписів господарського процесуального кодексу.

Господарський суд на підставі ст. 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим (шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми виконання).

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності. Експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Розмір винагороди визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання належать до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. За відмову без поважних причин від надання висновку чи за надання висновку, що містить завідомо неправдиві відомості, експерт несе кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі такого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем. Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення (ст.13 Закону України "Про виконавче провадження").

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання (ч.1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження").

За положеннями ч.ч.1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою ст.42 Закону України передбачено, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо відмови Другому Київському відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у задоволенні заяви в порядку ст. 121 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви - відмовити.

Суддя Цісельський О.В.