Рішення № 32048280, 21.06.2013, Оржицький районний суд Полтавської області

1623/1066/12

2/543/15/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2013 сел. Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі судді Грузман Т.В., секретаря судових засідань Куцовол Л.М., представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача Янченко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до фермерського господарства «Підкова+» за участі третіх осіб відділу Держземагентства в Оржицькому районі, відділу Держкомзему в Оржицькому районі, Оржицького районного управління юстиції в Полтавській області в особі реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними

В С Т А Н О В И В :

06.11.2012 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому, зокрема зазначили, що кожен із них, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю є власником земельної ділянки.

У 2007 році між кожним із них окремо та фермерським господарством «Підкова+» були укладені договори оренди зазначених земельних ділянок. Жодних документів про укладену угоду відповідач не надав. Знаючи про те, що дія договорів закінчується у 2010 році, мали намір укласти договір оренди з іншим суб»єктом господарювання, але дізнались, що фермерське господарство 21 квітня 2011 року без згоди позивачів оформило та зареєструвало договора оренди строком дії на 10 років. У подальшому вказані договора зареєстровані у відділі Держкомзему у Оржицькому районі.

У жодні договірні стосунки у 2011 році не вступали, на такі дії нікого не уповноважували. Вважають, що перша та остання сторінка договору є підробленими. У розділі договору реквізити сторін, відповідач використав підписи, що були зазначені позивачами з останніх сторінок договору оренди за 2007 рік. Додатки до договорів № 1 та № 3 підроблені шляхом копіювання підписів та виправлення року їх підписання. Такі додатки були підписані позивачами, але при підписанні договору у 2007 році. Весь зміст додатків є ксерокопійованим текстом за виключенням печатки орендаря.

Крім того, при укладанні договорів, було допущено порушення вимог ст. 15 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 року. Вказаний закон, зокрема ст.15, закріплює вимоги щодо умов договору оренди землі.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Щодо істотних умов договору сторони не узгодили: розміру та форми орендної плати, порядок внесення орендної плати, відповідальність за порушення строків її виплати, не вказано чи застосовується індексація; не вказано у грошовій, натуральній чи відробіткових формах вноситься даний платіж.

Також вказані угоди не відповідають змісту Типового договору оренди землі, зміст якого розроблено відповідно до Постанови КМУ від 03.03.2004 року № 220. При цьому відповідач допустив довільне трактування його положень. Положення договору суперечать ст. 17 Закону України "«Про оренду землі» щодо умов і строків передачі земельної ділянки в оренду. Земельні ділянки за змістом договору передані орендареві за 10 днів до реєстрації договорів оренди. Строк дії договору завищений з 3 років до 10 років.

Пункт 18 спірних договорів містить не однозначене трактування його положень, щодо розроблення чи не розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Таким чином, позивачі не давали згоди на укладання спірних договорів оренди землі, всі істотні умови договору зазначені відповідачем одноособово, частина з яких є неузгодженою, внесення даних здійснено на власний розсуд орендаря та суперечить положенням Закону України «Про оренду землі». Також відповідачем самостійно було по іншому трактовано положення ст. 25 Закону України «Про оренду землі» де зазначено, що орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а відповідач вказав, що може використовувати земельну ділянку за власним розсудом. Вказані фрази містять інше смислове значення. Також не визначено у п. 33 чи підлягає об»єкт оренди страхуванню. Також з підстав не підписання актів приймання-передачі земельних ділянок слід визнати договори оренди землі недійсними.

Прохають визнати вказані основні договори абсолютно недійсними, так як при їх укладанні було порушено вимоги ст. 13, 15, 17 Закону України «Про оренду землі» та норми цивільного законодавств А саме, не дотримання в момент вчинення правочину положень ч.1 -3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, оскільки враховуючи вищевикладене, відсутнє волевиявлення учасника правочину, тобто позивачів.

28.02.2013 року позивачі збільшили свої позовні вимоги та зазначили, що відповідач підробив додатки до договорів, договора та додатки позивачами не підписувались. Оскільки правоохоронні органи провели відповідне дослідження, то було встановлено, що підписи у додатках нанесені струменево-крапельним способом. Вважають, що при укладанні договору не було дотримано обов»язкової його форми, як письмова. Враховуючи вищевказані порушення, вважають, що такі правочини є недійсними та прохають застосувати наслідки абсолютно недійсних правочинів та зобов»язати Оржицьке районне управління юстиції в Полтавській області в особі реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції скасувати державну реєстрацію спірних договорів оренди земельних ділянок.

В судовому засіданні представники позивачів заявлені позови підтримали з тих же підстав. Вважають, що позивачі не узгодили всіх істотних умов договору. Сторони не досягли згоди щодо розміру орендної плати, шляхів її виплати, оскільки додатки до договорів є виготовленими струменеві-крапельним шляхом та не являються належними оригіналами. Відповідач для здійснення державної реєстрації договорів, використав угоди, що були укладені з позивачами ще у 2007 році та перекопіював їх умови. Позивачі не давали згоди на укладання договорів на 10 років. Додатки містять виправлення дати їх складання з 2007 року на 2011 рік. Суду не надано оригінали додатків до договорів.

Позивач ОСОБА_5, яка була присутня у судовому засіданні 14.05.2013 року, вважає, що вказані угоди слід визнати недійсними,

Відповідач голова ФГ «Підкова+» Чугуєвець В.В. вважає, що договора укладені правомірно, їх укладанням не займався, цим займалась дружина. Вчасно вносили орендну плату, нарікань не було. Була велика кількість договорів, бланки копіювали, чому до Держкомзему надали ксерокопії, зазначити не може. Не заперечує, що у Держземагентстві та у сторін договору містяться ксерокопійовані додатки до договорів. Зазначив, що дійсно у 2007 році з позивачами укладав договори оренди землі, чому у відділі Держкомзему відсутні вказані договора вказати не може. Знаючи про те, що нарікань з боку орендодавців не було, у 2010 році розпочав роботу по підготовці нових угод оренди землі по особам, що надавали землю у користування у 2007 році. У 2010 році звернувся до підприємства «Проектант» з замовленням на виготовлення технічної документації. Висновків експертизи, що проведена правоохоронними органами не оспорює.

Представник відповідача Янченко С.І. позовні вимоги заперечує. Вважає, що на момент укладення спірних угод, норм ст. 15 Закону України «Про оренду землі» було дотримано. Відповідач, у зв»язку з браком паперу та копіювальної техніки, використовував ксерокопії додатків, але ж позивачі отримували орендну плату, нарікань з даного приводу не було. Сторони узгоджували умови договорів, факт одностороннього підписання договорів є нічим не підтверджений. Достатніх доказів для визнання договорів оренди недійсними не здобуто. Є суперечливими позовні вимоги щодо визнання договорів оренди недійсними з посиланням на норми ст. 203 та 215 ЦК України та разом із цим представники позивачів посилаються і на порушення відповідачем положень ст.15 Закону України «Про оренду землі» щодо відсутності в договорах оренди істотних умов договору. Представнику є незрозумілим чи укладені угоди між сторонами, оскільки вказане необхідно з»ясувати для правильного застосування норм матеріального права.

Представник третьої особи відділу Держземагентства в Оржицькому районі, який був присутній у судовому засіданні 29.05.2013 року, вважає, що при прийнятті рішення він покладається на розсуд суду.

Третя особа - Оржицьке районне управління юстиції в Полтавській області в особі реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції до суду представника не направили, прохали справу розглянути без їх участі.

20 червня 2013 року частину позовних вимог позивачів щодо застосування наслідків абсолютно недійсних правочинів та зобов»язання Оржицького районного управління юстиції в Полтавській області в особі реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції скасувати державну реєстрацію спірних договорів, залишено без розгляду. Також у поданій заяві до суду 20.06.2013 року, представник позивачів ОСОБА_3 прохає виключити з резолютивної частини позовних вимог посилання на визнання договорів оренди абсолютно не дійсними через технічну помилку, яка спричинила вказівку на слово «абсолютно».

Заслухавши сторони, дослідивши докази, заслухавши пояснення свідка, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

21 квітня 2011 року між ОСОБА_6 та фермерським господарством «Підкова+» укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець (власник) земельної ділянки на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія 1-ПЛ № 058526 від 11.05.2002 р. надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,13 га, яка знаходиться на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.05.2011 року за № 532360004000784.

21 квітня 2011 року між ОСОБА_5 та фермерським господарством «Підкова+» укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець (власник) земельної ділянки на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія 1-ПЛ № 0585276 від 11.05.2002 р. надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,13 га, яка знаходиться на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.05.2011 року за № 532360004000799.

Додаток № 1 до договору оренди земельної ділянки від 21.04.2011 року містить посилання на те, що орендна плата становить 1765 грн. на рік та сплачується до 31.12. поточного року. Додаток № 3 являється актом прийомки-передачі земельної ділянки за підписами сторін. У тексті вказаного додатку не міститься посилання на дату укладання договору оренди землі, хоча вказане зазначено у заголовку.

Стосовно оригіналів договорів, що були дослідженні у судовому засіданні, та які було надані відділом Держземагентства, встановлено, що вони містять оригінальні підписи сторін, у п.19 договору слово «немає» є ксерокопійованим текстом. Печатка відповідача є нанесеною безпосередньо внаслідок контакту документу з рельєфним кліше печатки. Таким чином, встановлено, що спірні договори є укладеними, зазначення п.19 як ксерокіпійованого тексту не впливає на об»єм даного правочину та не свідчить про те, що вказаний договір є неукладеним. Письмової форми при його укладанні було дотримано.

Додатки до договорів № 1 та № 3 в частині рукописних записів нанесені струменевим способом з використанням друкарського пристрою з відтворенням кольорового зображення струменево-краплинною технологією. Вказане підтверджено висновком експерта № 173 від 24.04.2013 року, що отриманий внаслідок здійснення слідчих дій по кримінальному провадженню № 120121802800000028 від 13.12.2012 року. До такого висновку суд прийшов також внаслідок візуального огляду вказаних додатків. З вказаними висновками сторони погодились, отже дані обставини, визнані сторонами та не підлягають доказуванню, що узгоджується з ч.1 ст. 61 ЦПК України.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що є заступником голови фермерського господарства «Підкова +», договорами займалась сама. Готувала екземпляри договорів за допомогою принтера, ксерокса, при цьому використовувала Типовий договір, який було надано працівниками Держкомзему. У 2010 році замовляли технічну документацію. У 2007 році договора з даними людьми укладали, чому їх немає у держкомземі пояснити не змогла.

Взаємовідносини, що склались, урегульовані слідуючими нормами законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно ч. 2 ст. 297 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною / сторонами /. Відповідно до частини першої ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. В силу частини першої ст. 210 ЦК України та частини першої статті 20 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи із змісту статтей 210, 640 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі», є укладеним з моменту його державної реєстрації. Укладений договір визнається недійсним на підставі ст. 215 ЦК України при недодержанні сторонами вимог, встановлених частинами першою-третьою, п»ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Істотні умови договору оренди землі встановлені ст. 15 Закону України «Про оренду землі».Відповідно до частини другої ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі відсутності в договорі оренди землі хоча б однієї з істотних його умов, такий договір підлягає визнанню недійсним. Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» передбачає обов»язкову істотну умову, як орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Також невід»ємною частиною договору є акт приймання-передачі об»єкта оренди, що передбачено статтею 17 Закону України «Про оренду землі» де зазначено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за

актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз'яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, позивачі довели, що сторонами було укладено угоду оренди землі, яка датована 21.04.2011 роком. У судовому засіданні не надано доказів того, що договір, який був укладений між сторонами у 2007 році існував та його зміст є тотожним оспорюваному. Разом з тим, судом встановлено, що сторонами не досягнуто згоди щодо орендної плати із зазначенням її розміру, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Пункт щодо відповідальності за її несплату (пункт 14 договору) містить не зрозумілий для прочитання текст, так взагалі є нелогічним). Крім того, належного акту приймання-передачі об»єкта оренди суду надано не було. Суд вважає, що саме через недотримання даних істотних умов вказані договори оренди землі слід визнати недійсними. Діючим законодавством не передбачено, що ксерокопії документів мають силу оригіналів. Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Оскільки додатки до договорів не мають підписів сторін, то вони належним чином не підтверджують тих умов на виконання яких вони були спрямовані. Додатки № 1 та № 3 є додатками до договорів оренди та були передані до відділу Держкомзему в Оржицькому районі як такі, що регулюють істотні умови оспорюваних договорів. Хоч в договорах також вказано розмір орендної плати, але вказане не розкриває поняття саме у які формі здійснюється виплата орендної плати (грошова, натуральна чи відробіткова) та договір не свідчить, що земельну ділянку передано орендареві, оскільки вказане зазначається в додатку до договору, що є його невід»ємною частиною.

Щодо інших підстав для визнання договорів оренди недійсними суд вважає, що такі підстави для визнання договорів недійсними є не обґрунтованими. Позивачами не доведено того, що між сторонами укладались угоди у 2007 році, вказане суперечить довідці відділу Держкомзему у Оржицькому районі від 13.07.2012 року № 528/05 ( а.с. 69). Інші підстави для визнання договору оренди недійсним, як не відповідність спірних договорів оренди Типовому договору оренди землі затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України року «Про затвердження типового договору оренди землі» № 220 від 03.03.2004 року є такими, що суперечать положенням цивільного законодавства щодо свободи укладання угод. Основним обов»язком сторін є те, щоб договір відповідав положенням Закону України «Про оренду землі», а не повинен бути тотожним Типовому договору.

Стосовно заперечень відповідача, що позивачі отримували орендну плату у 2011-2012 роках не являються для суду переконливими та такими, що спростовують позовні вимоги.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статей 79,84,88 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. По даній справі позивачами було оплачено згідно квитанцій судовий збір у розмірі 222 грн. кожним, але з урахуванням того, що ними одну з позовних вимог залишено без розгляду, підлягає до стягнення з відповідача сума судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп. на користь кожного. Щодо стягнення з відповідача витрат, що понесені позивачем ОСОБА_6 як плата за надані юридичні послуги та які сплачені на користь приватного підприємця ОСОБА_3 у розмірі 1800 грн., та розмір, яких підтверджений банківською квитанцією від 06.11.2012 року, то суд вважає, що вони не підлягають відшкодуванню, оскільки матеріали справи містять довіреності на представників позивача, що унеможливлює стягнення витрат на правову допомогу, так як вказане не передбачено ст. 84 ЦПК України. Такі витрати не відшкодовуються, якщо позивачі здійснювали захист своїх інтересів через представників.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60,61,79,84,88, 209, 212, 214 та 215 ЦПК України, ст.ст. 202, 203, 210, 215 , 297, 638, 640, 792 ЦК України, ст.ст. 4, 13,15, 16, 17, 20, 35 Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV «Про оренду землі» ( зі змінами та доповненнями), суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі від 21 квітня 2011 року, укладений між ОСОБА_6 та фермерським господарством «Підкова+» , який зареєстрований у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.05.2011 року за № 532360004000784.

Визнати недійсним договір оренди землі від 21 квітня 2011 року, укладений між ОСОБА_5 та фермерським господарством «Підкова+», який зареєстрований у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.05.2011 року за № 532360004000799.

Стягнути з фермерського господарства «Підкова+» ( смт.Оржиця вул.Онбиша, 71 Полтавської області ід. код 34387886) на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп на користь кожного.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Оржицький районний суд Полтавської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя Т.В.Грузман