Ухвала суду № 32046573, 20.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 р.Справа № 821/604/13-а

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Зуєвої Л.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі за позовом Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Голови ліквідаційної комісії Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасовою втрати працездатності до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Скадовська міжрайонна виконавча дирекція Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі голови ліквідаційної комісії звернулась до суду з позовом до ДПІ у Скадовському районі Херсонської області ДПС, про скасування податкового повідомлення-рішення від 5 листопада 2012 року № 0337621701 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року вищенаведений позов було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Скадовському районі Херсонської області ДПС від 05.11.12 № 0337621701 в частині застосування штрафної санкції в сумі 510 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою у задоволенні вищенаведених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Скадовському районі Херсонської області № 0337621701 від 5 листопада 2012 року про сплату 3064,12 грн. штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб, в т. ч. 2554,12 грн. (10216,48 грн. х 25%), застосованих відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України та 510 грн. штрафних санкцій, застосованих відповідно п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, було прийнято по висновкам акту від 18.10.2012 №180/22/26083153 про результати позапланової виїзної перевірки Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 18.10.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 18.10.2012.

Перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 10216,48 грн., що є порушенням пп. "а" п.176 ст. 176 Податкового кодексу України; та подання з недостовірними відомостями форми 1-ДФ за II, III квартали 2012 року, що є порушенням п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Позивач не заперечує помилкову сплату податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати на інший казначейський рахунок, призначений для іншого виду податку (екологічного податку). В подальшому, вказана помилка виправлена та кошти спрямовані за належністю, але на час перевірки не всі кошти були перераховані.

За приписами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації, що подасться контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та ст. 18 Податкового кодексу України позивач є податковим агентом, на якого покладено обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платникам податку та перерахування податку до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платників податків.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст. 54 ПКУ) та за приписами пп. 168.1.2 п. 168.2 ст. 168 ПК України податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. При цьому, відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (пп. 168.4.8 п. 168.4ст. 168 ПКУ).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Стаття 127 ПКУ встановлює відповідальність за порушення правил нарахування та сплати податків у джерела виплати. Так, згідно п. 127.1 ст. 127 ПКУ встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету за таке порушення, як ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Суб'єктом цього правопорушення є всі платники податків, на яких покладається обов'язок щодо оподаткування доходів у джерела виплати. В тексті частини першої п. 127.1 особливо виділяються податкові агенти як особи, що несуть відповідальність за цією статтею. Відповідно до статті 18 ПКУ податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків. Штраф за це правопорушення встановлюється в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п. 2.3 глави другої Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Нацбанку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 р. № 22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків, кодів банків і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку. Якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов'язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку відповідного району, і, як наслідок, не погаситься сума податкового зобов'язання такого платника. У разі непогашення платником податків у встановлені терміни узгодженої суми податкового зобов'язання такий платник податків несе відповідальність, установлену чинним законодавством. Повернення помилково сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, яку може бути подано не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати. Заява подається платником податку до органу ДПС за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі з обов'язковим визначенням напрямів зарахування коштів, що повертаються.

Оскільки помилково сплачені кошти було зараховано на неправильний рахунок, то після закінчення граничних строків сплати, визначених ПКУ, узгоджена сума такого податкового зобов'язання стає сумою податкового боргу платника податків.

Отже, дії відповідача щодо застосування штрафних санкцій до платника податків за несплату (неперерахування) податків податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, цілком правомірні та відповідають вимогам, встановленим Законом № 2181-III.

Пункт 119.2 ст. 119 ПКУ передбачає що за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Застосування даного штрафу до позивача колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки не встановлено наявності в діях позивача правопорушення, за яке передбачена відповідальність п. 119.2 ст. 119 ПКУ. Відповідач вказує на те, що позивач подав податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2 та 3 квартали 2012 року, в яких неправильно (недостовірно) зазначив суми перерахованого податку до бюджету. Зазначені в довідках форми 1-ДФ суми не були перераховані до бюджету у зв'язку з помилкою у номері казначейського рахунку. Але п. 119.2 ст. 119 ПКУ не передбачає відповідальності за недостовірність відомостей про суми перерахованих до бюджету податків з доходів фізичних осіб, а тільки за недостовірність відомостей про суми доходів та суми утриманих податків. Отже, штраф в сумі 510 грн. застосований неправомірно, податкове повідомлення рішення № 0337621701 підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі за позовом Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Голови ліквідаційної комісії Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасовою втрати працездатності до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0337621701 від 5 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Л.Є.Зуєва/

/Ю.В. Яковлев/