Ухвала суду № 32046561, 20.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 р.Справа № 2а-5469/10/1470

Категорія: 8.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Зуєвої Л.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року у справі за позовом Снігурівського районного споживчого товариства до Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області про визнання незаконним і скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Снігурівське районне споживче товариство звернулося до суду з позовними вимогами до Снігурівської МДПІ у Миколаївській області про визнання незаконним і скасування рішення від 23.07.2010 року щодо дострокового розірвання договору про розстрочення податкових зобов'язань.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року вищенаведений позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 23.07.2010 про дострокове розірвання договору про розтрочення податкових зобов'язань.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою у задоволенні вищенаведених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено що 2 березня 2010 року рішенням Державної податкової адміністрації у Миколаївській області за № 34 позивачу було надано розстрочення по сплаті податку на додану вартість згідно податкової декларації, поданої до Снігурівської МДПІ 16.02.2010 року №2036 на суму 86004,94 грн.

2 березня 2010 року Снігурівською МДПІ з позивачем укладено договір про розстрочення податкових зобов'язань за № 13/24/10, граничний термін дії якого - 02 вересня 2010 року.

За період дії розстрочення позивачем було сплачено 60015,00 грн. розстроченої суми (з урахуванням відсотків за користування розстроченням).

В період з 25.05.2010 року по 14.06.2010 року Снігурівською МДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, результати якої оформлено актом №184/23/01760138 від 17.06.2010 року.

15 липня 2010 року, позивачу, згідно акту документальної перевірки №184/24/017, яким встановлені порушення щодо нарахування 7184,16 грн., в т.ч. - 1159,55 грн. основного платежу і 2319,10 грн. штрафної санкції та 3705,51 грн. - пені за несвоєчасну сплату податку з доходів найманих працівників.

23 липня 2010 року на підставі відомостей щодо наявності, згідно картки особового рахунку за позивачем станом на 22 липня 2010 року, податкового боргу в сумі 3705,51 грн., з них 3478,65 грн. - недоїмка та 226,86 грн. - залишок несплаченої пені, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем умов п.п.2.2 п.2 договору про розстрочення від 02 березня 2010 року та норм ст.14 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та п.4 наказу ДПАУ від 18.09.2001 року № 378 № „Про затвердження Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків".

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетними та цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності ) самостійно узгоджене платником податку, або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але несплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

5 липня 2010 року уповноваженою особою Снігурівської МДПІ винесено податкове-повідомлення рішення № 0009781700/0 про донарахування позивачу недоїмки з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 159,55 гривень та фінансових санкцій на суму 2 319,1 гривень, а всього 3 478,65 гривень .

Позивачем 13.07.2010 року сплачено 3 478,65 гривень за цим податковим повідомлення-рішенням.

Відповідачем самостійно визначено, що сума 3 478,65 гривень повинна бути зарахована до сплати пені, нарахованої актом перевірки від 17.06.2010 року, а не до сплати недоїмки та штрафних санкцій, відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0009781700/0.

13 липня 2010 року позивач сплатив 3 478,65 грн., вказавши в квитанції про перерахування до бюджету недоїмки та штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0009781700/0.

22 липня 2010 року Снігурівська МДПІ виставила на адресу Снігурівського районного споживчого товариства першу податкову вимогу № 1/17 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями у сумі 3 705,51 гривень, з яких 1 159,55 гривень недоїмки, 2 319,10 штрафних санкцій та 226,86 гривень пені.

26 липня 2010 року позивачем сплачено заборгованість по сплаті пені у сумі 3 705,51 гривень.

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Зарахування податковим органом суми 3 478,65 грн. в рахунок погашення пені, нарахованої на підставі акта перевірки від 17.06.2010 року, а не до сплати недоїмки та штрафних санкцій, суперечить пп. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідач діяв з перевищенням повноважень, оскільки він не мав права самостійно змінювати "призначення платежу" та направляти зазначені кошти в рахунок сплати пені.

Твердження відповідача про наявність порушення п.п.2.2 п.2 договору про розстрочення від 02 березня 2010 року та норм ст.14 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та п.4 наказу ДПАУ від 18.09.2001 року № 378 № „Про затвердження Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків" - є протиправним.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року у справі за позовом Снігурівського районного споживчого товариства до Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області про визнання незаконним і скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Л.Є.Зуєва/

/Ю.В. Яковлев/