Ухвала суду № 32046460, 18.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3670/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко П.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 02 грудня 2011 року №0003282360 визнати недійсним та скасувати.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фірма «Т.М.М.» зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фірма «Т.М.М.» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» за період з 01 липня 2011 року по 31 липня 2011 року, за результатами якої складено акт від 16 листопада 2011 року №345/23-60/14073675.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем положень ст.ст. 203, 215, 216,228,236 Цивільного кодексу України та п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року на загальну суму 1 544 844,00 грн. та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на цю ж суму.

В ході проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції ТОВ «Фірма «Т.М.М.» з його контрагентом ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» мали безтоварний характер (підставою даних висновків стало встановлення відсутності реального характеру господарських операцій між ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» та його контрагентами). А отже, на думку відповідача, податкові накладні ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» не є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року.

Не погоджуючись з висновками даного атку позивач подав письмові заперечення на нього, які листом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 01 грудня 2011 року №235220/10/2-60 залишені без змін.

На підставі даного атку відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 02 грудня 2011 року №0003282360, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 544 844,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 772 422,00 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомлення -рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, подані скарги залишені без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення -рішення від 02 грудня 2011 року №0003282360 - залишено без змін.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Здійснення господарської операції має бути підтвердженого первинними документами, складеними під час вчинення такої господарської операції у відповідності до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (лист Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11).

З матеріалів справи вбачається, що TOB Фірма «Т.М.М» (Покупець) та TOB «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» (Продавець) уклали договір від 30 червня 2011 року №3006C3.

На виконання умов даного договору його сторонами складено податкові накладні на загальну суму 9 269 064,00 грн. в т. ч. ПДВ -1 544 844,00 грн.: №1 від 01 липня 2011., №2 від 04 липня 2011., №3 від 05 липня 2011., №4 від 06 липня 2011., №5 від 07 липня 2011., №6 від 08 липня 2011., №7 від 11 липня 2011., №8 від 12 липня 2011., №9 від 13 липня 2011., №10 від 14 липня 2011., №11 від 15 липня 2011., №12 від 18 липня 2011., №13 від 19 липня 2011., №14 від 20 липня 2011., №16 від 21 липня 2011., №18 від 22 липня 2011., №21 від 25 липня 2011., №24 від 26 липня 2011., №27 від 27 липня 2011., №30 від 28 липня.2011., №33 від 29. липня 2011.

Відповідно до умов вищевказаного договору, продавець на умовах даного договору зобов'язується передавати в узгоджені сторонами терміни, а Покупець зобов'язується приймати та оплатити товар згідно із підписаними Продавцем і Покупцем специфікаціями до договору, які є його додатками та невід'ємною частиною договору. Умовами зазначеного договору визначено, що поставка товару здійснюється продавцем на умовах узгоджених сторонами, але в наданих специфікаціях узгодження умов поставки відсутні, товарно-транспортні накладні не надано.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що TOB Фірма «Т.М.М.» поставлений ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» товар переданий останньому на зберігання на підставі Договору зберігання від 01 липня 2011р. за актами від 01 липня 2011., 04 липня 2011., 05 липня 2011., 06 липня 2011., 07 липня 2011., 08 липня 2011., 11 липня 2011., 12 липня 2011., 13 липня 2011., 14 липня 2011., 15 липня 2011., 18 липня 2011., 19 липня 2011., 20 липня 2011., 21 липня 2011., 22 липня 2011., 25 липня 2011., 26 липня 2011., 27 липня 2011., 28 липня 2011., 29 липня 2011.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних TOB Фірма «Т.М.М» сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» становить 1 544 844,00 грн. Дану суму позивачем включено до складу податкового кредиту у липні 2011 року та відображено у розділі II «Податковий кредит» розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) за липень 2011 року.

Згідно із даними бази системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України на час проведення перевірки та на дату підписання акта перевірки, встановлено розбіжності між податковими зобов'язаннями TOB «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» та сумою податкового кредиту TOB Фірма «Т.М.М» за липень 2011 року у розмірі 1 544 844,00 грн.

Відповідно до акту ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 13 жовтня 2011р. № 1983/23-306/33067821 про результати зустрічної звірки TOB «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів з ТОВ «Фірма Т.М.М.», ПАТ «ТЦРП», TOB «Ластівка ЛТД» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 липня 2011р. по 31 липня 2011р. встановлено, що основними постачальниками TOB «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» за період 01 липня 2011р. по 31 липня 2011р. були TOB «ТБ «Радегаст-Харків», що знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, TOB «Самай-10», що знаходиться на обліку в ДПІ Комінтернівському районі м. Харкова та TOB «Сатур-Сю», що знаходиться на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова. Основними покупцями за період 01 липня 2011р. по 31липня 2011р. були TOB «Ластівка ЛТД», ПАТ «ТЦРП», ТОВ Фірма «Т.М.М.».

В ході проведення зустрічної звірки по підприємству TOB «Сатур СЮ» встановлено, що TOB «Сатур - СЮ» відсутнє за юридичною адресою та має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова за результатами проведених заходів відносно діяльності TOB «Сатур СЮ» встановлено, що TOB «Сатур СЮ» зареєстровано за юридичною адресою: м. Харків, пр. 50 років ВЛКСМ, 56, офіс 703 (адреса масової реєстрації). Керівником даного підприємства являється гр. ОСОБА_3, надано копію договору оренди приміщення. Під час здійснення неодноразових виходів на юридичну адресу підприємства з метою вручення запиту щодо надання копій документів та пояснень з приводу взаємовідносин з контрагентами, посадових осіб даного підприємства встановлено не було. Офісне приміщення TOB «Сатур СЮ» постійно зачинено, на телефонні дзвінки посадові особи TOB «Сатур СЮ» не відповідають. Підтверджуючих документів про сплату за орендовані приміщення до ДПІ у Московському районі м. Харкова не надано, де знаходиться податкова та бухгалтерська звітність підприємства не відомо. Згідно із висновком відділу податкової міліції ДПІ у Московському районі м. Харкова № 6 від 23 вересня 2011 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ГОВ «Сатур- СЮ» встановлено обставини, які свідчать про те, у липні 2011 року господарська діяльність TOB «Сатур - СЮ» має ознаки фіктивної господарської діяльності.

Аналізом податкової звітності TOB «Сатур - СЮ» з ПДВ за липень 2011 року (декларації №9008052786) та додатком №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що податковий кредит TOB «Сатур - СЮ» у липні 2011 року сформовано на загальну суму 1836,4 тис. грн. за рахунок контрагентів-постачальників, а саме: TOB «ТБ «Радегаст - Харків» на загальну суму 1 830 499,96 грн., що складає - 99,6% від загального обсягу податкового кредиту суми ПДВ у липні 2011 року.

В ході перевірки TOB «ТБ «Радегаст - Харків» на підставі даних бази системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлена розбіжність між податковим кредитом по податку на додану вартість TOB «Сатур - СЮ» та податковими зобов'язаннями TOB «ТБ «Радегаст - Харків» на загальну суму 1 830 499,96 грн.

Відповідно до матеріалів перевірки TOB «ТБ «Радегаст - Харків» (акт № 1864-23-11 від 16 серпня 2011р. ДПІ y Шевченківському районі м. Києва) в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за травень 2011 року, у TOB «ТБ «Радегаст - Харків» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до довідки № 1992/23-11/36625607 від 07 вересня 2011р., складеної фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, підприємством не було надано документи з питань взаємовідносин з контрагентами за рахунок яких TOB «ТБ «Радегаст - Харків» сформовано податковий кредит у червні 2011року, а також у зв'язку з тим, що посадові особи не знаходяться за місцем реєстрації, здійснити перевірку TOB «ТБ «Радегаст - Харків» неможливо.

Згідно із даними бази системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що декларація з ПДВ та уточнюючі розрахунки за липень 2011 року підприємством не надана, остання податкова декларація з ПДВ подана підприємством за квітень 2011 року.

Основні виробничі фонди відсутні, чисельність працюючих за II квартал 2011 року склала 1 особу, стан у платника 10 - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

Окрім того, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова надано інформацію щодо TOB «Самай-10», а саме, що стан у платника 9 - направлено повідомлення про встановлення місцезнаходження.

Відповідно до висновку ВПМ ДПІ у Комінтернівському районі № 12 від 05 жовтня 2011р., за результатами проведених заходів відносно діяльності TOB «Самай-10», місцезнаходження не встановлено, опитано директора ОСОБА_4, який підтвердив своє безпосереднє відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності, але реальності виконання функцій як керівника не вбачається. Обстежено податкову адресу СГД та проведено фотозйомку, вручено запит щодо надання інформації та документального підтвердження. Отримано договір оренди. Документи фінансово-господарської діяльності до ДПІ не надані. Зазначені факти свідчать, що за період липня 2011 року господарська діяльність TOB «Самай 10» має ознаки нереальності здійснення: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; платник був обізнаний щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (у відношенні платника раніш були складені акти (довідки) перевірок, в яких зазначалось про дефекти у статусі їх контрагентів, відсутність реєстрації контрагентів як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних, тощо). Платник не знаходиться за зазначеною адресою.

Колегія суддів вважає, що вищевикладені обставини свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання».

Таким чином, несплачений позивачем податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012р. (яке набрало законної сили 11 червня 2012р.) визнано протиправними дії ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки TOB «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів з ТОВ «Фірма Т.М.М.», ПАТ «ТЦРП», TOB «Ластівка ЛТД» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 липня 2011р. по 31 липня 2011р., оскільки при винесені вказаного рішення судом не досліджувалось реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», предметом розгляду у вказаній справі було виключно законність дій податкового органу щодо проведення перевірки.

Надана позивачем до суду апеляційної інстанції довідка від 11 березня 2013 року №415/22-70/14073675 колегією суддів до уваги не приймається. Зі змісту даної довідки вбачається, що зустрічна звірка ТОВ «Фірма «Т.М.М.» проводилась за жовтень 2011 року, в той час як предметом спору у даній справі є податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість за липень 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Суд першої інстанції дійшов правильного, внаслідок повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, дотримання норм матеріального та процесуального права висновку про необґрунтованість адміністративного позову та про необхідність відмовити в його задоволенні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 21.06.13р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.