Ухвала суду № 32045609, 20.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 р.Справа № 815/442/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (надалі - УПФУ в Приморському районі м. Одеси, позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило стягнути з Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту (надалі - Інститут, відповідач) заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам в сумі 3 289, 26 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що у відповідача утворилась заборгованість по відшкодуванню суми витрат на виплату пенсій, яка виплачена науковим працівникам за період з жовтня по грудень 2012 року в сумі 3 289,26 грн., та вказана заборгованість самостійно Інститутом післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту не погашена.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Суд стягнув з Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту, заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам в сумі 3 289,26 грн.

В апеляційній скарзі Інституту ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім доказам та не здійснив всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.1 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту перебуває на обліку в УПФУ в Приморському районі м. Одеси як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року.

Також, судом встановлено, що працівникам Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на підставі виданих відповідачем довідок (а.с. 30,33,39,42,49,50,52), призначено пенсію згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», що підтверджується відповідними розпорядженням УПФУ в Приморському районі м. Одеси.

На адресу Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту позивачем надсилалися повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, які були отримані відповідачем, однак, за період з жовтня по грудень 2012 року позивач не відшкодував відповідачу кошти в сумі 3 289,26 грн., які фактично витрачені на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем доведено в судовому засіданні та підтверджено доданими документами заборгованість відповідача по відшкодуванню фактично витрачених коштів в сумі 3 289,26 грн. на виплату пенсій.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Так, відповідно до п. 13 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Доводи апелянта про те, що вище перелічені пенсіонери не мають права на отримання наукових пенсій, у зв'язку з тим, що Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту не мав відповідного рівня акредитації, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що назва «інститут» передбачає наявність у вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівня акредитації, який дозволяє провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

Пункт 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної наукових (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року № 372 передбачає, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається; у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Оскільки Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту за період жовтень-грудень 2012 року не відшкодував позивачу кошти в сумі 3 289,26 грн., фактично витрачені на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зазначене підтверджується копією картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам.

Зважаючи на зазначене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова