Ухвала суду № 32045413, 20.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 178440/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Затолочного В.С.,

суддів - Качмара В.Я., Мікули О.І.,

при секретарі - Билень Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року в справі за адміністративним позовом Обласного виробничого об'єднання по комунальному обслуговуванню та наданню послуг на селі «Закарпаткомунремсільбуд» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Обласне виробниче об'єднання по комунальному обслуговуванню та наданню послуг на селі «Закарпаткомунремсільбуд» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов обґрунтований тим, що відповідач безпідставно збільшив суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість, оскільки не врахував подану підприємством декларацію за останній звітний період, в якій відображено визнання підприємством умовного постачання товарів та основних засобів та вірно нараховані податкові зобов'язання. Крім того, звертає увагу на неправомірне використання в ході перевірки податковим органом декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, тоді як останнім звітним періодом підприємства є червень 2011 року, а також на неправильне нарахування позивачем штрафних санкцій.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року позов задоволено повністю. Суд першої інстанції визнав правомірними доводи позивача.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі зазначив, що судом не враховано того, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду. Крім того, зазначає, що оскільки позивач в декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року зазначив нараховані податкові зобов'язання в розмірі 9645 грн. в рядку «Інші» та не надав будь-яких документів чи пояснень щодо джерела виникнення такої суми, у податкового органу не було підстав вважати, що підприємством визнано умовне постачання товарів та основних засобів. Просить скасувати постанову від 11.10.2012 року та винести нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких міркувань.

Суд першої інстанції встановив, що Обласне виробниче об'єднання по комунальному обслуговуванню та наданню послуг на селі «Закарпаткомунремсільбуд» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 30.12.1998 року з місцезнаходженням в Ужгородському районі, село Баранинці, вулиця Об'їзна, будинок, 5.

03 лютого 2012 року Державною податковою інспекцією в м. Ужгороді складено Акт № 246/15-2/01336920 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року ВО «Закарпаткомунремсільбуд». При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, яка подана 20 липня 2012 року та декларацію з податку на прибуток за перший квартал 2011 року. Перевіркою встановлено порушення пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, а саме: реєстрація платника ПДВ анульована 06.06.2011 року. Платником не визнано умовних продаж товарних залишків, які рахуються згідно до. К-1/1 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (основні фонди в сумі 191200 грн. та товарні залишки в сумі 110188 грн.) У висновку зазначено, що збільшується сума, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету.

На примірнику Акту, який надав відповідач, тобто примірнику, який зашився в органі ДПС відсутня інформація щодо реалізації результатів перевірки. Зазначений Акт був надісланий на юридичну адресу позивача 07.02.2012 року, однак конверт повернутий із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання», а в повідомленні про вручення відсутній підпис уповноваженої особи платника податків про отримання поштового відправлення, а також відсутній підпис працівника пошти.

Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 75348 грн. (60278 грн. основного платежу та 15070 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Оскаржуване повідомлення-рішення було надіслане на юридичну адресу позивача та повернуте з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» без підпису на повідомленні.

Повно та правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції дав їм належну оцінку та вірно застосував відповідні норми матеріального права.

Зокрема, з посиланням на положення пункту 42.2 статті 42 пункту 45.2 статті 45 та пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, окружний суд обґрунтовано зазначив в оскаржуваному рішенні, що в повернутих податковому органу конвертах та повідомленнях про вручення відсутні записи про причини невручення, у зв'язку з чим ні Акт, ні оскаржуване повідомлення-рішення не були вручені позивачу за податковою адресою відповідно до норм чинного законодавства.

Також, враховуючи норми пункту 184.6 та 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірне використання відповідачем при перевірці даних за 1 квартал 2011 року, оскільки останнім звітним періодом підприємства як платника податку є червень 2011 року.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення на користь позивача, врахував, що згідно поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року в рядку «Інші» відображені податкові зобов'язання, які підтверджують визнання умовного постачання товарів та основних засобів. Однак, податковим органом дані податкові зобов'язання безпідставно враховані не були.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання підприємством відповідних документів чи пояснень щодо виникнення зазначеної суми грошового зобов'язання безпідставні, оскільки цим доводам дав правомірну оцінку суд першої інстанції, який, з посиланням на положення підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17, підпунктів 75.1.1, 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 86.2, 86.7, 86.8 Податкового кодексу України, зазначив, що платник податків має право на присутність під час проведення перевірок та надання пояснень і заперечень з питань, що виникають під час таких перевірок. Проте позивач, не отримавши акту перевірки, не знаючи про її проведення, був позбавлений можливості надати податковому органу відповідні пояснення та підтвердження правильності розрахунку податкових зобов'язань.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року в справі № 2а-0770/2658/12 - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.Я. Качмар

О.І Мікула

Повний текст виготовлений 21 червня 2013 року.