Постанова № 32044446, 19.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа№ 910/6699/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Лєшков Г.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача 1. - Копусь А.А. (представник за довіреністю); Соколов Л.Д. (представник за довіреністю);

від відповідача 2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2013 року

по справі № 910/6699/13 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком»

до 1) Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

2) Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2013 року вжито заходи до забезпечення позову в порядку статей 66-67 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2013 року по справі № 910/6699/13, відмовити в задоволені заяви ТОВ «Техком» про забезпечення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 продовжено строк розгляду справи в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2013 у справі № 910/6699/13 без змін. Своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, Товариство не скористалось, відзив на апеляційну скаргу не подало.

Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлено.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/6699/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» про зобов'язання вчинити дії.

Предметом даного позову є вчинення дій, необхідних для внесення змін щодо строку дії акредитиву - до 16 жовтня 2013 року до умов безвідкличного покритого документарного акредитиву на суму 12 593 700,00 грн., відкритого за специфікацією № 1 у виконуючому банку Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк», банк емітент - Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк», бенефіціар Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком»; дії, необхідні для внесення змін щодо строку дії акредитиву - до 22 серпня 2013 року - до умов безвідкличного покритого документарного акредитиву на суму 12.593.700,00 грн., відкритого за специфікацією № 2 у виконуючому банку Публічне акціонерне товариство «Легбанк», банк емітент - Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк», бенефіціар Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком».

У випадку задоволення позовних вимог, виконання даного рішення полягатиме у вчиненні Відповідачем-1 та Відповідачем-2 дій, результатом яких є зміна умов акредитивів, внаслідок яких строк дії акредитиву, відкритого за специфікацією № 1, буде змінено з 16 квітня 2013 року на 16 жовтня 2013 року; строк дії акредитиву, відкритого за специфікацією № 2, буде змінено на 22 серпня 2013 року. Кошти, заброньовані (депоновані) за вказаними Акредитивами, будуть заброньовані (депоновані) на відповідних рахунках протягом зазначених строків.

Необхідність змін умов акредитивів викликана зміною умов договору між Позивачем та Відповідачем-1 за рішенням суду від 19.02.13 № 910/425/13.

Відповідно до п. 8.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (надалі за текстом - Інструкція) у всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитива, який зазначений у заяві. У день закінчення строку дії акредитива, кошти які заброньовані у виконуючому банку, останній в кінці операційного дня списує з аналітичного рахунку «Розрахунки за акредитивами» та перераховує в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли. Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує потрібну суму з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

Таким чином, будь-які дії щодо акредитиву, зокрема, внесення змін до його умов, можливе лише протягом строку його дії, до моменту перерахування коштів, заброньованих за акредитивом, на рахунок заявника акредитива. Відповідно, рішення у даній справі може бути виконане лише за умови, що кошти, заброньовані за Акредитивами, не будуть повернені в банк-емітент (Відповідач-2) заявнику акредитиву (Відповідачу-1).

Як випливає з повідомлення про відкриття акредитиву за специфікацією № 1, наведеного у додатку № 1 до даної заяви, наразі в якості строку дії зазначеного акредитиву зазначено 16.04.2013. Кошти за цим акредитивом заброньовані в банку-емітенті - ПАТ «Діамантбанк» (Відповідач-2).

Відповідно до п. 8.31. Інструкції акредитив, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті, закривається ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з урахуванням нормативного строку проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива. У кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки за акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для їх списання з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

У разі, якщо не вжити заходів до забезпечення даного позову 16.04.2013 року банк-емітент ПАТ «Діамантбанк» (Відповідач-2) поверне кошти за акредитивом відповідно до специфікації № 1 Відповідачу-1, що зумовить неможливість виконання рішення, у разі задоволення позовних вимог. Аналогічним чином, в разі невжиття заходів забезпечення позову виконуючий банк ПАТ «Легбанк» поверне кошти за акредитивом відповідно до специфікації № 2 в банку-емітенту - Відповідачу-2, а останній перерахує їх Відповідачу-1, що зумовить неможливість виконання рішення у зазначеній справі у випадку задоволення позову.

На підставі зазначеного суд першої інстанції 13.04.2013 прийняв ухвалу, якою вжив заходи до забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Діамантбанк» перераховувати Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» кошти, заброньовані (депоновані) за безвідкличним покритим документарним акредитивом на суму 12 593 700,00 грн., відкритим за специфікацією № 1 у виконуючому банку Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк», банк-емітент - Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк», бенефіціар Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком».

Вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Легбанк» перераховувати Публічному акціонерному товариству «Діамантбанк», Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» кошти, заброньовані (депоновані) за безвідкличним покритим документарним акредитивом на суму 12 593 700,00 грн. відкритим за специфікацією № 2 у виконуючому банку Публічне акціонерне товариство «Легбанк», банк емітент - Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк», бенефіціар Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком».

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; виконання рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Відповідно до змісту статті 67 Господарського процесуального кодексу України господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам.

Відповідно до змісту інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову» № 01-8/2776 від 12.12.2006 року при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до Постанови № 16 від 26 грудня 2011 року Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 Постанови № 16 від 26 грудня 2011 року Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Враховуючи предмет спору по даній справі, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із обраним судом першої інстанції заходом до забезпечення позову, оскільки у разі задоволення позовних вимог, невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційних скаргах колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.04.2013 року у справі № 910/6699/13.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського міста Києва від 13.04.2013 у справі № 910/6699/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Копії матеріалів справи № 910/6699/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Іоннікова І.А.

Смірнова Л.Г.