Рішення № 32044296, 17.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8588/13 17.06.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА

Страхування»

до 1) Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова

компанія»;

2) Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний

капітал»

про стягнення 30 000 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Самойленко П.М. (представник за довіреністю);

від відповідачів: 1) Мала Л.М. (представник за довіреністю);

2) Пінчук А.А. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - Відповідач-1) в розмірі 25500 грн. та з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» (далі - Відповідач-2) в розмірі 404500 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДТП, яке мало місце 23.03.2010 о 12 год. 00 хв. в м. Дніпропетровську на вул. Леніна в районі перехрестя з вул. Столярова, відбулось з вини водія автомобіля «Фольксваген», д.р.н. АЕ2450АС, громадянина Сало В.Г., який є працівником Відповідача-2, та цивільно-правова відповідальність якого застрахована Відповідачем-1 на підставі Договору обов'язкового страхування (полісу) № ВС/4642174. Проте Відповідач-1, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу 25 500 грн. матеріальної шкоди в межах суми страхового відшкодування, встановленої Договором обов'язкового страхування (полісом) № ВС/4642174, виданим Відповідачем-1, а Відповідач-2 не відшкодував Позивачу решту матеріальної шкоди, поза межами суми страхового відшкодування за вказаним договором, в розмірі 404500 грн.

Клопотанням № РГ/644/09/5 від 17.06.2013 Позивач зменшив заявлені позовні вимоги та заявляє до стягнення з Відповідачів 30000 грн. збитків. Дане клопотання судом приймається до розгляду, та отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (п.17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 №01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»).

Проти заявленого позову Відповідач-2 заперечує, оскільки Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 у справі № 1-102/11 встановлено, що винною в ДТП є інша особа, ніж та, на яку посилається Позивач, а саме - Грозицький Г.М., який не є працівником Відповідача-2, та цивільно-правову відповідальності якого не було застраховано за Договором обов'язкового страхування (полісом) № ВС/4642174, виданим Відповідачем-1.

Відповідач-1 письмових заперечень проти позову не подав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2010 о 12 год. 00 хв. в м. Дніпропетровську на вул. Леніна в районі перехрестя з вул. Столярова скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Фольксваген», д.р.н. АЕ2450АС, яким керував Сало В.Г. та автомобіля «Мерседес Бенц», д.р.н. АЕ3331ЕА, яким керував Грозицький Г.М. Дана обставина підтверджується довідками про дорожньо-транспортну пригоду від 23.03.2010р., постановою старшого слідчого відділу ДГУ ГУМВД України в Дніпропетровський обл. про закриття кримінальної справи від 20.02.2012 та Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 у справі № 1-102/11, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Мерседес Бенц», д.р.н. АЕ3331ЕА, який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ПП «Віктор і сини» на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування № 1536-а/09д від 14.08.2009 (далі - Договір добровільного страхування), при цьому ПП «Віктор і сини» є страхувальником та вигодонабувачем за вказаним договором.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого Позивачу як власнику автомобіля «Мерседес Бенц», д.р.н. АЕ3331ЕА в результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення Позивача було складено 28.04.2010 звіт № 13/04/10 про визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля «Мерседес Бенц», д.р.н. АЕ3331ЕА, в результаті його пошкодження при ДТП, склала 488010,81 грн.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування та згідно страхового акта №1536-а/09д-01 від 25.05.2010, Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в сумі 430000 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок ПП «Віктор і сини» згідно платіжного доручення № 1891 від 26.05.2010, копія якого міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з Відповідачів частини виплаченого страхового відшкодування в розмірі 30000 грн., Позивач зазначає, що винною у ДТП особою є водій автомобіля «Фольксваген», д.р.н. АЕ2450АС - Сало В.Г., цивільно-правова відповідальність якого при керуванні вказаним автомобілем застрахована Відповідачем-1 на підставі Договору обов'язкового страхування (полісу) № ВС/4642174, та який на час скоєння ДТП виконував трудові обов'язки (був водієм) у Відповідача-2.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом з цим, як вбачається з залученої до матеріалів справи постанови старшого слідчого відділу ДГУ ГУМВД України в Дніпропетровський обл. про закриття кримінальної справи від 20.02.2012, вину громадянина Сало В.Г. у скоєнні ДТП встановлено не було.

Натомість, постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 у справі № 1-102/11 було встановлено вину в скоєнні ДТП іншого його учасника - громадянина Грозицького Г.М., водія автомобіля «Мерседес Бенц», д.р.н. АЕ3331ЕА, та скоєнні ним в зв'язку з цим адміністративного правопорушення. В подальшому Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 провадження у справі № 1-102/11 було припинено в зв'язку з примиренням сторін.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 221 КпАП України встановлено, що постанови по справам про адміністративні правопорушення щодо порушень правил дорожнього руху приймаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Отже, постанова Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 у справі № 1-102/11 є доказом встановлення вини громадянина Грозицького Г.М. у скоєнні ДТП, що мала місце 23.03.2010 о 12 год. 00 хв. в м. Дніпропетровську на вул. Леніна в районі перехрестя з вул. Столярова скоєна ДТП.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відтак, за недоведеності належними та допустимими засобами доказування протиправної поведінки і вини громадянина Сало В.Г. у скоєнні ДТП, та вчинення ним адміністративного правопорушення у вигляді порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, то на думку суду недоведеним є причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою даної особи та завданням шкоди власнику застрахованого Позивачем автомобіля «Мерседес Бенц», д.р.н. АЕ3331ЕА.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для покладення обов'язку на Відповідачів відшкодувати Позивачу завдану шкоду, в межах заявлених позовних вимог про стягнення частини виплаченого страхового відшкодування, зокрема оскільки Відповідач-1 не є страховиком цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, а Відповідач-2 не є його роботодавцем, і тому в задоволенні позовних вимог суд відмовляє в повному обсязі.

Судовий збір в розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013

Суддя Сташків Р.Б.