Постанова № 32042913, 18.06.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

18 червня 2013 року Справа № 823/1804/13-а

12 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Орленко В.І.,

при секретарі - Яремич В.І.,

за участю представника позивача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» Якименко Т.С. - за довіреністю від 01.02.2013р.,

представника позивача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» Галака В.М. - за довіреністю від 10.01.2013р.,

представника відповідача Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби Саміченко Ю.В. - за довіреністю від 23.04.2013р. №1446/10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро», в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 05.02.2013р. №0000012300.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 23.01.2013р. №3/22-01/35453488, яким встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 86102 грн. 24 коп., внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором поставки паливно-мастильних матеріалів з приватним підприємством «Агро Ойл».

Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро», з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Факт поставки паливно-мастильних матеріалів приватним підприємством «Агро Ойл» в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладними і видатковими накладними; витягом із книги складського обліку паливно-мастильних матеріалів за 2010 рік; платіжними дорученнями; іншими документами бухгалтерського обліку, що підтверджують оприбуткування придбаних паливно-мастильних матеріалів та їх використання у господарській діяльності позивача тощо.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що під час перевірки позивача використано акт Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі від 30.07.2012р. №255/22-11/36845632 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки приватного підприємства «Агро Ойл» (код за ЄДРПОУ 36845632), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість з підприємствами-контрагентами за період з 01.01.2010 по 31.05.2012», в якому встановлено відображення в податковій звітності правових взаємовідносин з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Під час перевірки позивача також використано матеріали досудового слідства: постанову старшого слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва від 17.04.2012р. про порушення кримінальної справи та об'єднання справ в одне провадження, згідно якої порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення / придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, приватного підприємства «Агро Ойл» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України; постанову старшого слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва від 27.09.2012р. про порушення кримінальної справи та об'єднання справ в одне провадження, згідно якої порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за створення / придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, приватного підприємства «Агро Ойл» з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене організованою групою, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Крім того, СТОВ «Маяк-Агро» до перевірки не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження факту перевезення паливно-мастильних матеріалів за договором поставки з приватним підприємством «Агро Ойл».

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» зареєстроване як юридична особа Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області 28.12.2007р., ідентифікаційний код 35453488; взято на податковий облік в ДПІ у Христинівському районі 08.01.2008р. за №482; свідоцтво №10250452 від 01.11.2009р. про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (анульоване), видано нове свідоцтво №100305035 від 18.10.2010 р., індивідуальний податковий номер 354534823243.

З 10.01.2013 по 16.01.2013 посадовою особою Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» (код за ЄДРПОУ 35453488) з питань документального підтвердження господарських відносин із постачальником - приватним підприємством «Агро Ойл» (код за ЄДРПОУ 36845632) та платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2010 по 30.06.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 23.01.2013р. №3/22-01/35453488 (далі по тексту - акт перевірки).

Під час перевірки використано: - акт держаної податкової інспекції у Києво-Святошенському районі від 30.07.2012р. №255/22-01/36845632 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки приватного підприємства «Агро Ойл» (код за ЄДРПОУ 36845632), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість з підприємствами-контрагентами за період з 01.01.2010 по 31.05.2012», в якому встановлено, що згідно податкової звітності у приватного підприємства «Агро Ойл» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ; відображення в податковій звітності правових взаємовідносин з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків; - постанову старшого слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва від 17.04.2012р. про порушення кримінальної справи та об'єднання справ в одне провадження, згідно якої порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення / придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, приватного підприємства «Агро Ойл» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України; - постанову старшого слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва від 27.09.2012р. про порушення кримінальної справи та об'єднання справ в одне провадження, згідно якої порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за створення / придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, приватного підприємства «Агро Ойл» з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене організованою групою, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

За наслідками перевірки позивача встановлено порушення: ч. 1, 5 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України (враховуючи ст. 207 Господарського кодексу України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СТОВ «Маяк-Агро» з ПП «Агро Ойл», за період з 01.06.2010 по 30.06.2010 та з 01.12.2010 по 31.12.2010 в порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7, п.п.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №165 «Про затвердження форми податкової накладної та податку її заповнення», в частині придбання товарів на загальну суму 516613 грн. 45 коп. в т.ч. ПДВ 86102 грн. 24 коп.

На підставі акта перевірки Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013р. №0000012300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 107627 грн. 80 коп., в тому числі за основним платежем 86102 грн. 24 коп., за штрафними санкціями 21525 грн. 56 коп.

Судом встановлено, що за результатами розгляду скарги директора СТОВ «Маяк-Агро» від 18.02.2013р. №29 на вказане податкове повідомлення-рішення Державною податковою службою в Черкаській області прийнято рішення від 05.04.2013р. №6476/10-210, згідно з яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області 05.02.2013р. №0000012300, а скаргу СТОВ «Маяк-Агро» - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням СТОВ «Маяк-Агро» було подано повторну скаргу до Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду повторної скарги Міністерство доходів і зборів України прийняло рішення від 13.05.2013р. №3458/7/99-99-10-01-15, згідно з яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області від 05.02.2013р. №0000012300 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі по тексту - Закон №168), що до 01.01.2011р. визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, а також порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону).

Згідно з підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. вказаної статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом вказаних приписів правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та право на податковий кредит наступають за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку та податковою накладною.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже будь-які документи мають силу первинного документа тільки у разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що 21.06.2010 р. між приватним підприємством «Агро Ойл» (Постачальник) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» (Покупець) укладено договір поставки №06/89 (далі по тексту - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлений термін, а Покупець прийняти у власність і оплатити нафтопродукти, іменовані надалі «Товар».

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, кількість та ціна Товару зазначаються у накладних, та/або в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного Договору поставки.

Відповідно до Розділу 5 Договору поставки сума договору встановлюється в національній валюті України за 1 літр з урахуванням ПДВ, і визначається, виходячи з поточної ціни Постачальника на момент оформлення замовлення, рахунку-фактури, та/або накладної. Оплата Товару здійснюється в безготівковій формі в розмірі 100% від вартості Товару, що поставляється на підставі рахунку-фактури, та/або накладної, які є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження факту поставки нафтопродуктів за Договором позивачем до суду надані:

- податкова накладна №207 від 22.06.2010р. на поставку дизельного палива у кількості 27405 л на загальну суму 161963 грн. 55 коп., видаткова накладна №РН-0000207 від 22.06.2010р. на загальну суму 161963 грн. 55 коп.;

- податкова накладна №558 від 07.12.2010р. на поставку бензину А-76 у кількості 12600 л на загальну суму 80640 грн. 00 коп., видаткова накладна №РН-0000558 від 07.12.2010р. на загальну суму 80640 грн.;

- податкова накладна №560 від 08.12.2010р. на поставку дизельного палива у кількості 40897 л на загальну суму 274009 грн. 90 коп., видаткова накладна №РН-0000560 від 08.12.2010р. на загальну суму 274009 грн. 90 коп.;

В підтвердження факту повної оплати вартості Товару за Договором поставки позивач надав: платіжне доручення №399 від 08.12.2010р. на загальну суму 274009 грн. 90 коп., платіжне доручення №396 від 07.12.2010р. на загальну суму 80640 грн. 00 коп., платіжне доручення від 22.06.2010р. на загальну суму 161963 грн. 55 коп.

Зберігання Товару, отриманого позивачем за Договором поставки, підтверджується витягом з Книги складського обліку паливно-мастильних матеріалів за 2010 рік, відповідно до якої: 21.06.2010р. від ПП «Агро Ойл» надійшло 27405 літрів дизельного палива; 07.12.2012р. від ПП «Агро Ойл» надійшло 12600 літрів бензину А-76; а 08.12.2010р. від ПП «Агро Ойл» надійшло 40897 літрів дизельного палива.

Оприбуткування Товару за Договором відображено на рахунку 203 бухгалтерського обліку в кореспонденції з відповідними рахунками. В подальшому вказане пальне було використане у виробництві СТОВ «Маяк-Агро» для роботи тракторів, силосного комбайна, на загальновиробничі витрати рослинництва та ін.

Факт наявності господарських відносин між позивачем та приватним підприємством «Агро Ойл» підтверджується також поясненнями свідка в.о. директора ПП «Агро Ойл» Тимощука М.А., який зазначає, що протягом 2010 року він працював на посаді директора приватного підприємства «Агро Ойл», був підпорядкований засновнику підприємства ОСОБА_9. В цей період підприємство здійснювало оптову торгівлю паливно-мастильними матеріалами. У 2010 році ПП «Агро Ойл» здійснювало поставку паливно-мастильних матеріалів сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» за договором поставки. Перевезення Товару здійснювалося автотранспортними підприємствами, з яким ПП «Агро Ойл» укладав договори перевезення. У 2011 року приватне підприємство «Агро Ойл» було продано юридичній фірмі.

Позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимог статті 198 Податкового кодексу України, і в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, виданими контрагентом позивача, надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців приватне підприємство «Агро Ойл» зареєстроване як юридична особа Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 17.12.2009р., ідентифікаційний код 36845632; серед видів діяльності є, зокрема, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Серії АЕ №777926 від 28.05.2013р. видами діяльності СТОВ «Маяк-Агро» є розведення коней та інших тварин родини конячих (01.43), розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41), допоміжна діяльність у рослинництві (01.61), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21), розведення іншої рогатої худоби та буйволів (01.42), розведення свиней (01.46), вирощування інших однорічних і дворічних культур (01.19), оптова торгівля живими тваринами (46.3), розведення інших тварин (01.49).

Таким чином, судом встановлено наявність зв'язку між фактом поставки паливно-мастильних матеріалів та господарською діяльністю платника податків. Відповідач не надав доказів, що підтверджували б відсутність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо заперечень відповідача з приводу того, що відсутність товарно-транспортних накладних свідчить про фіктивність укладеного ним правочину, суд зазначає наступне.

Як вище встановлено з пояснень в.о. директора ПП «Агро Ойл», перевезення Товару здійснювалося автотранспортними підприємствами, з яким ПП «Агро Ойл» укладав договори перевезення.

Відповідно до п. 4.2. Договору за домовленістю сторін постачання Товару здійснюється транспортом Постачальника та входить у вартість Товару.

Право власності на Товар переходить від постачальника до Покупця з моменту підписання накладної та / або акту приймання-передачі, що свідчать про одержання Товару (п. 1.3. Договору).

Тобто згідно умов договору поставки Товар повинен був поставлений на склад позивача за рахунок та силами Постачальника, де в подальшому і проходила передача товару та права власності на товар.

Відповідно до вимог статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що по факту наявності вже доставленого продавцем товару проходила подальша його передача шляхом перерахування його кількості, перевірки якості, тільки після чого відбувалася подальша передача права власності на цей товар шляхом підписання та передачі сторонами накладних.

Згідно статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 918 ЦК України вивантаження вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором.

Таким чином, діючим законодавством встановлено диспозитивний принцип щодо того хто саме є вантажоодержувачем товару. Тобто відповідно до умов договору перевезення вантажу вантажоодержувачем товару а також і вивантажником вантажу може бути відправник в одній особі.

Враховуючи вищевикладене, вантажоодержувачем товару згідно умов договору поставки Товару між позивачем та ПП «Агро Ойл» був саме Постачальник Товару, а не позивач.

Щодо посилань відповідача на матеріали досудового слідства як доказу безтоварності господарських операцій позивача з приватним підприємством «Агро Ойл» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача, на думку суду, не тягне правових наслідків для позивача і до винесення обвинувального вироку у кримінальній справі не може бути беззаперечним доказом протиправності формування позивачем податкового кредиту.

Щодо висновків акту перевірки про недійсність правочину, укладеного позивачем з ПП «Агро Ойл» та порушення СТОВ «Маяк-Агро» ч.1, 5 ст. 203, 215, п. ст. 216, ст. 228, Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та приватним підприємством «Агро Ойл» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012р. №К/9991/50772/12 (№2а-9864/11/2670 - номер справи в судах першої та апеляційної інстанцій).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010р. «Про проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 05.02.2013р. №0000012300.

Стягнути з Державного бюджету на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» 1076 (одну тисячу сімдесят шість) грн. 28 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 21.06.2013 р.