Постанова № 32042527, 11.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2013 року Справа № 812/3889/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гончарової І.А.,

за участі секретаря - Майбороди С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 81556,17 грн.,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області (далі-позивач) з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області (далі-відповідач) про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 81556,17 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період з листопада 2013 року по березень 2013 року особам, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та особам, що втратили годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, територіальним органом Пенсійного фонду здійснювались виплати пенсії. У випадку, коли розмір пенсії не досягав прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, позивач здійснював виплату пенсій разом із щомісячною державною адресною допомогою до пенсії у сумі, що не досягала встановленого прожиткового мінімуму. Виплата щомісячної державної адресної допомоги до пенсії передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", якою також встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Окрім цього, фондом не було прийнято до відшкодування суму пенсії ОСОБА_1 за період з 30.09.2009 року по 31.12.2009 року пред'явлену управлінням у грудні 2012 року в сумі 2010,44 грн. Таким чином, станом на 01.04.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 81556,17 грн.

Оскільки позивач поніс певні витрати, пов'язані як з виплатою і доставкою пенсії, так і з виплатою та доставкою щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, а відповідач відмовився відшкодовувати витрати, пов'язані з виплатою і доставкою щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаних сум.

Сторони в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не доповіли, про дату й час слухання справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 81556,17 грн., в частині позовних вимог про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 за період з 30 вересня 2009 року по 23 жовтня 2012 року залишено без розгляду.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Управлінням Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області у період з листопада 2012 року по березень 2013 року особам, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також особам, що втратили годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснювалась виплата пенсій.

У тих випадках, коли розмір пенсії не досягав прожиткового мінімуму, встановленого законом для таких осіб, позивач, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", здійснив виплату пенсій разом із щомісячною державною адресною допомогою до пенсії у сумі, що не досягала встановленого прожиткового мінімуму.

Таким чином, упродовж вказаного періоду позивачем виплачено пенсії разом із щомісячною державною адресною допомогою до пенсії у розмірі 104923,98 грн. Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що розмір щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, виплачений позивачем у вказаний період, складає 79545,73 грн.

Оскільки виплата пенсій особам, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та особам, що втратили годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, позивач та відповідач провели звірку витрат по особових справах вказаних осіб. Результати звірки оформлювались двосторонніми актами.

За результатами звірки відповідач визнав усі витрати позивача, що пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсій, окрім пенсії ОСОБА_1 за період з 30.09.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 2010,44 грн., та витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою щомісячної державної адресної допомоги у загальному розмірі 79545,73 грн., відповідач не визнав та відмовився їх відшкодовувати.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В силу пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV).

Одним з основних принципів страхування від нещасного випадку на виробництві, що визначений статтею 5 вказаного Закону, є цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Відповідно до статті 15 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) установлений статтею 21 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.

Згідно з пунктом 4 цього Порядку суми, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків, - це суми, що виплачуються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Щомісячна державна адресна допомога є додатковою допомогою до пенсії і до основного її розміру не включається.

Отже, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

Щомісячна державна адресна допомога до пенсії, призначена і виплачена управлінням Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" не є виплатою, що підлягає фінансуванню згідно зі статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Указана доплата також не наведена в переліку, визначеному пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

З огляду на викладене відсутні підстави для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку адресної допомоги.

З урахуванням наведеного суд вважає, що відмова відповідача у відшкодуванні витрат, понесених Пенсійним фондом України на виплату щомісячної державної адресної допомоги, є правомірною, оскільки правові підстави для такого відшкодування за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо відшкодування витрат, здійснених позивачем, на виплату і доставку адресної допомоги у розмірі 79545,73 грн. не ґрунтуються на вимогах закону.

Що ж стосується позовних вимог щодо відшкодування суми пенсії ОСОБА_1, пред'явленої позивачем у грудні 2012 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачає, що призначення пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Пунктом 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Положення ч.2 п.5 ст.24 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналізуючи вимоги ст.24 зазначеного Закону, суд доходить висновку, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків має обовязок відшкодовувати понесені Пенсійним фондом України витрати на виплату та доставку пенсії.

Призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 підтверджується Актом Н1 про нещасний випадок на виробництві від 16.03.2009 року, протоколом №499 від 20.11.2009 року та заявою про призначення пенсії (арк. справи 45-51).

Законом України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не встановлено конкретного строку, на протязі якого можливо звернутися до відповідного страховика щодо відшкодування понесених витрат позивачем. Крім того, для відшкодування таких витрат законодавчо передбачений врегульований порядок досудового вирішення спору, на підставі якого діяв відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, сума витрат по інваліду ІІІ групи трудкаліцтва ОСОБА_1, що підлягає відшкодуванню УПФУ в Кремінському районі за місяць, складає 52,86 грн. (з них 11,06 грн. - основний розмір пенсії, 41,80 грн. - щомісячна цільова грошова допомога на прожиття).

Таким чином, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області повинно відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області суму пенсії ОСОБА_1 за період з 23.10.2012 року по 31.11.2012 року в розмірі 68,21 грн., а саме - 15,35 грн. за період з 23.10.2012 року по 31.10.2012 року, та 52,86 грн. за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року.

Ураховуючи вищезазначене та керуючись ч.6 ст.12, ч.1 ст.41, статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 99, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 81556,17 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області (р/р 37179420001205 в ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 25926922, пр-т. Леніна, 1, м.Кремінна) на користь управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області (р/р 25600301744 в філії ЛОУ АТ «Державний ощадбанк», МФО 304665, код 21792519, пл.Красна, 2, м.Кремінна) витрати, пов'язані з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 68,21 грн. (шістдесят вісім гривень 21 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 17 травня 2013 року.

Суддя І.А. Гончарова