Постанова № 32042514, 25.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2013 року Справа № 812/5449/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: Морозова П.В. (довіреність від 04.01.2013 № 1/9/10),

представника відповідача: Дегтярьової В.В. (довіреність № 25 від 08.01.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 595 350,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 595 350,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що станом на 30.05.2013 відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 595 350,00 грн., з яких 591 485,00 грн. - сума податкового боргу з податку на додану вартість за основним платежем, 3 865,00 грн. - сума податкового боргу з податку на додану вартість за штрафною (фінансовою) санкцією. Сума податкового боргу підтверджується відповідними уточнюючими розрахунками та податковою декларацією з податку на додану вартість. Раніше, з метою погашення податкового боргу, на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога № 1/22 від 05.10.2001 та друга податкова вимога № 2/189 від 08.11.2001.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд стягнути кошти відповідача у розмірі 595 350,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, не заперечував проти встановлення порядку виконання рішення суду по даній справі шляхом розстрочення його виконання зі сплатою рівними частинами щомісяця, відповідно до наданого графіку.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив встановити спосіб і порядок виконання рішення суду по даній справі шляхом розстрочення з липня 2013 на 36 місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця відповідно до графіку.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» зареєстровано Виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 21.05.1996 номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 379 120 0000 000481, ідентифікаційний код юридичної особи 03076618.

Відповідно до Статуту відповідач є самостійним суб'єктом господарювання, має права юридичної особи та здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку. Підприємство має самостійний баланс, розрахункові рахунки в установах банку, печатку та штамп зі своїм найменування.

Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» як платник податків та зборів знаходиться на обліку в Антрацитівській ОДПІ Луганської області з 09.01.1992 №29.

Згідно свідоцтва № 16146474 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.07.2003, копія якого знаходиться в матеріалах справи, відповідач є платником податку на додану вартість.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 202.1 ст. 200 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом для платників податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» має заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість в сумі 595 350,00 грн., з яких 591 485,00 грн. - сума податкового боргу з податку на додану вартість за основним платежем, 3 865,00 грн. - сума податкового боргу з податку на додану вартість за штрафною (фінансовою) санкцією.

Вказана сума заборгованості підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 20.05.2013, уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 13.05.2013 та 28.05.2013, розрахунком суми податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме: головному бухгалтеру відповідача було вручено першу податкову вимогу № 1/22 від 05.10.2001 та другу податкову вимогу № 2/189 від 08.11.2001.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Крім того, відповідачем визнано позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України при повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його, судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать закону та не порушують нічиїх прав, свобод та інтересів, тому суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено наявність у відповідача заборгованості по податку на додану вартість в сумі 595 350,00 грн., яка станом день розгляду справи є непогашеною, та враховуючи те, що відповідачем визнано позовні вимоги, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача стосовно встановлення способу і порядку виконання рішення суду по даній справі шляхом розстрочення з липня 2013 на 36 місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця відповідно до графіку, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

З вищезазначеного випливає, що із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення може звернутися лише сторона виконавчого провадження на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем заява про встановлення способу і порядку виконання судового рішення подана передчасно і без дотримання вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 112, 136, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 595 350,00 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (код за ЄДРПОУ 03076618) з рахунків у банках, що його обслуговують, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі в сумі 595 350,00 грн. (п'ятсот дев'яносто п'ять тисяч триста п'ятдесят гривень 00 коп.), перерахувавши до Державного бюджету на р/р 31114029700010, код платежу 14010100, отримувач: Антрацитівське УДК СУ Луганської області, код отримувача 37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про встановлення способу і порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення з липня 2013 на 36 місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця відповідно до графіку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Т.С. Ушаков