Постанова № 32042009, 19.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 р. Справа № 805/8375/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області до Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про визнання незаконними дії, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 37285468 від 03.04.2013 та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області звернулось до суду з позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про визнання незаконними дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 37285468 від 03.04.2013 та зобов'язання прийняти до виконання вимогу про сплату боргу № Ф-127У від 04.03.2013.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.03.2013 позивачем направлено на адресу відповідача для примусового виконання вимогу про сплату боргу № Ф-127У від 04.03.2013. Державним виконавцем 03.04.2013 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, посилаючись на те, що у відповідності до п.6.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконавчим документом є вимога про сплату недоїмки, а не вимога про сплату боргу. Відповідач при винесенні спірної постанови керувався п. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», який вказує про неподання виконавчого документа, зазначеного у ст. 17 цього Закону та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом.

Позивач вважає, що зазначена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження порушує вимоги ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки п. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державну соціальне страхування» та п. 6.8 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що вимога про сплату недоїмки (боргу) є виконавчим документом. Отже, вказана вимога є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою. З вказаних підстав позивач просив задовольнити позов.

Представник позивача підтримала заявлений позов та надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до п. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 04.03.2013 Управлінням Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» винесено вимогу про сплату боргу №Ф-127У, відповідно до якої Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області вимагає сплатити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 3371,46 грн.

Зазначену вимогу було направлено для примусового виконання до Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції.

03.04.2013 державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) № 37285468 - вимоги Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області про сплату боргу № Ф-127У від 04.03.2013 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 3371,46 грн.

Оскаржувана постанова вмотивована тим, що відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (зі змінами, внесеними 19.12.2012) виконавчим документом є вимога про сплату недоїмки, а вимога про сплату боргу не визначена зазначеною Інструкцією як виконавчий документ. Оскільки до заяви про відкриття виконавчого провадження не додано виконавчого документу, зазначеного у ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» та визначеного додатком 5 до Інструкції про порядок страхування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за таких обставин, відповідачем було відмовлено у відкритті виконавчого провадження,

Відносини, що виникли між позивачем та боржником регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Зазначеною частиною ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У відповідності до п. 5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Аналогічні положення закріплені в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

У відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі за текстом - Закон № 606-XIV) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом восьмим частини другої зазначеної статті встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Частиною першою ст. 18 Закону № 606-XIV передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 4 зазначеною статті визначено, що законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону № 606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

На виконання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державну соціальне страхування», Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області була прийнята вимога від 04.03.2013 № Ф-127У про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 3371,46 грн.

Зі змісту зазначеної вимоги вбачається, що вона відповідає приписам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державну соціальне страхування» та вимогам ст.ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження». Тому, на думку суду, визначення позивачем - вимога про сплату боргу від 04.03.2013 № Ф-127У є формальним порушенням та не може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Відтак постанова про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа № 37285468 від 03.04.2013 є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про визнання незаконними дії відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплення ч. 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушених прав, свобод чи законних інтересів.

Юридичним значенням в даному випадку для Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області має саме постанова Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 03.04.2013, тому суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Позові вимоги в частині зобов'язання відділу державної виконавчої служби відкрити виконавче провадження задоволенню не підлягають, оскільки вчинення державним виконавцем вказаних дій прямо передбачено законом та є наслідком скасування судом постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Оскільки спір вирішено частково на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області - задовольнити частково.

Скасувати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження № 37285468 від 03.04.2013 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.