Постанова № 32042006, 19.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 р. Справа №805/7973/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі суддіМаслоід О.С.

при секретарі судового засідання - Вітязь Х. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької

області Державної податкової служби

до Державного підприємства «Торезантрацит» (м. Торез)

про стягнення податкового боргу, -

за участю

представників сторін: від позивача - Затєєв Д. В.

від відповідача - Бережний Р. В.

ВСТАНОВИВ:

Торезька об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Торезантрацит» (надалі - відповідач) про стягнення з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу коштів у сумі 4 309 543,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, нарахованого згідно декларації з податку на додану вартість. На теперішній час податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заяву, якою визнав позовні вимогу у повному обсязі та не заперечував проти стягнення суми заборгованості.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач - Державне підприємство «Торезантрацит» - зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 29.04.2003 року за номером 12641200000000010, ідентифікаційний код 32366906, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 294811, свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, довідка АБ № 031738 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та розпорядження міського голови Торезької міської ради від 29.04.2003 року про реєстрацію відповідача.

Відповідача узято на облік в органах державної податкової служби 08.05.2003 року за № 32, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 28.10.2008 року № 887/29-014-1.

20.05.2013 року відповідачем до позивача було надано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9029194732 за квітень 2013 року, якою він самостійно визначив суму податку на додану вартість у розмірі 4 309 543,00 грн.

Позивачем 04.06.2003 року було складено першу податкову вимогу форми «Ю1» № 1/72 на суму податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 02.06.2003 року у розмірі 39923633,42 грн., яка була отримана відповідачем 08.07.2003 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці вищезазначеної вимоги.

08.07.2003 року позивачем було складено другу податкову вимогу форми «Ю2» № 2/80 на суму податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 07.07.2003 року у розмірі 42582005,70 грн., яка була отримана відповідачем 08.07.2003 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці вищезазначеної вимоги.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 ПК України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пп. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до пп. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.203.1, 203.2 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Станом на момент розгляду справи податкове зобов'язання не сплачене та вважається податковим боргом.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі 4 309 543,00 грн., яка підтверджується розрахунком суми боргу та карткою особового рахунку відповідача.

Крім цього, позивачем було прийнято рішення № 75/24-01321 від 07 серпня 2003 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, рішення про опис майна у податкову заставу від 26.10.2011 року № 17/24-012-1, складено акт опису майна відповідача № 2/19-014-3 від 11 березня 2013 року та внесено відповідні відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Ч. 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.

Відповідно приписів ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідач визнав позовні вимоги та просив суд відстрочити та розстрочити виконання постанови суду з причин важкого фінансово - економічного становища, що ускладнює її виконання.

Представник позивача не заперечував проти надання відповідачеві відстрочення та розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до наданих відповідачем пояснень та доказів, судом встановлено, що відповідач знаходиться у тяжкому фінансово - економічному становищі через негативну динаміку виробничих показників, а також у зв'язку з недодержанням бюджетного фінансування, яке привело до недоліку коштів. Фінансовий стан підприємства нестабільний та залежить від бюджетного фінансування, значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим має зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності.

Крім цього, відповідача включено до переліку підприємств паливно - енергетичного комплексу та відповідно до постанови про зупинення виконавчого провадження від 25 березня 2013 року державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції зведене виконавче провадження щодо стягнення з відповідача заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб, держави зупинено строком на три роки з моменту завершення приватизації вугледобувного підприємства

Враховуючи наявність передбачених КАС України обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, які підтверджені відповідними доказами, при прийнятті цієї постанови суд вважає за можливе вирішення питання про відстрочення виконання постанови строком на 12 місяців та розстрочення строком на 120 місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, 185-186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Державне підприємство «Торезантрацит» (ЄДРПОУ 32366906) податковий борг у сумі 4 309 543,00 грн. (код платежу 14010100, отримувач: Державний бюджет, банк - отримувач ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО - 834016, код - 37643908, р/р 31110029700084).

Відстрочити виконання постанови строком на 12 місяців, починаючи з 01.07.2013 року.

Розстрочити виконання постанови строком на 120 місяців. Стягнення здійснювати наступним чином: з липня 2014 року по травень 2024 року щомісячно в сумі 35912,85 грн. та у червні 2024 року у сумі 35913,9 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 19.06.2013 року в присутності представників сторін.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 червня 2013 року.

Суддя Маслоід О.С.