Рішення № 32041818, 13.07.2012, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Провадження №2/2033/144/2012

Справа №2-1182/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2012 Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

судді Тарасенко Л.М.,

при секретарі Ільюта А.С.,

розгянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, примусове виселення без надання іншого житлового приміщення, передання предмету іпотеки в управління та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові, ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки та визнання недійсним договору про зміни до договору іпотеки,

встановив:

Позивач за первісним позовом Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові звернулись до суду з позовною заявою (із врахуванням уточнення) до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором №6562581 від 03 липня 2008 року в загальному розмірі 647 964,46 гривень шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, реєстраційний номер 23555059, загальною площею 72,4 кв. м., житловою площею 50,5 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, передану в іпотеку позивачу за договором іпотеки №6562593 від 03 липня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1249 шляхом продажу на прилюдних торгах. Також просять примусово виселити без надання іншого житла відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки та належить на праві приватної власності відповідачам, в управління позивачу на період її реалізації, надавши право на безперешкодний доступ до об'єкта іпотеки з метою організації його продажу (демонстрації потенційним покупцям, огляди спеціалістами, оцінювачами, тощо).

Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом (із врахуванням уточнення) до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові, ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 з вимогою про визнання недійсним договору іпотеки від 03 липня 2008 року №6562593, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові та ОСОБА_2, що діяла за себе особисто і від імені ОСОБА_1 за довіреністю, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №1249, та визнання недійсним договору про зміни від 16 липня 2009 року №7832703 до договору іпотеки від 03 липня 2008 року №6562593, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові та ОСОБА_2, що діяла за себе особисто і від імені ОСОБА_1 за довіреністю, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №1529.

Представник позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові у судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити. Зустрічний позов не визнав, у задоволенні вимог ОСОБА_2 просив відмовити.

Представники відповідачки за первісним та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 первісний позов не визнали, у задоволенні вимог просили відмовити. Зустрічний позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_1, третя особа за первісним та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судове засідання не з»явились про розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, заперечення проти позову не надали.

Треті особи за зустрічним позовом приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 у судове засідання не з»явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Надали суду заперечення проти зустрічного позову та письмові заяви з проханням слухати справу у їх відсутності.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачки за первісним позовом ОСОБА_1, третьої особи за первісним та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3, третіх осіб за зустрічним позовом приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за наявними у справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові, пояснення представників відповідачки за первісним та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, вважає зустрічні вимоги такими, що підлягають задоволенню. Вимоги за первісним позовом такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Між філією Закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові (правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк») та ОСОБА_3 (позичальник) 03 липня 2008 року було укладено кредитний договір №6562581 (кредитний договір), предметом якого є надання кредитних коштів у розмірі 57 000,00 доларів США для використання на розсуд позичальника, відповідно до чинного законодавства строком до 03 липня 2023 року зі сплатою 14,99% річних.

Згодом кредитний договір було змінено:

· додатковою угодою від 03 квітня 2009 №7540160 щодо зміни процентної ставки та графіку погашення заборгованості за кредитним договором;

· додатковою угодою від 16 липня 2009 №7832635 щодо зобов'язання Закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»надати ОСОБА_3 другий транш кредиту у розмірі 441 311,65 гривень для погашення частини заборгованості за кредитом;

· додатковою угодою від 06 серпня 2009 №7899120 щодо зміни процентної ставки та графіку погашення заборгованості за кредитним договором.

У відповідності до пункту 1.5 кредитного договору: «Забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за цим договором є іпотека об'єкту нерухомості, який належить позичальнику на праві власності, та/або інше забезпечення за домовленістю сторін та/або в силу закону, у тому числі забезпечення у формі поруки чи майнової поруки, яке надається банку відповідно до договорів, укладення яких передбачено цим договором».

Пунктом 2.1.1.1 кредитного договору визначено предмет забезпечення: «Іпотечний договір наступного нерухомого майна: квартира, реєстраційний номер 23555059; загальна площа: 72,4 кв. м., житлова площа: 50,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1».

Між філією Закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові (іпотекодержатель) та ОСОБА_2, що діє за себе особисто і від імені ОСОБА_1 за довіреністю (іпотекодавець), 03 липня 2008 року було укладено іпотечний договір №6562593 (договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1249. Іпотечний договір було посвідчено в приміщенні філії Закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові за адресою: місто Харків, вулиця Артема № 25, про що зазначено в договорі.

Крім того, між іпотекодержателем та іпотекодавцем 16 липня 2009 року було укладено договір про зміни №7832703 до договору іпотеки від 03 липня 2008 року №6562593 (договір про зміни до договору іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №1529.

В преамбулі та за текстом договору іпотеки (із змінами), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визначено як іпотекодавців, що є порушенням статті 1 Закону України «Про іпотеку», оскільки вони фактично є особами, які передали в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника (за основним зобов'язанням ОСОБА_3), тобто є майновими поручителями.

В пункті 5.12 іпотечного договору зазначено, що договір, за умови його підписання смторонами, набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та припиняє чинність у разі настання однієї з наступних подій: припинення основного зобов'язання; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; розірвання цього договору за угодою сторін, що посвідчена нотаріально; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно пункту 1.4 кредитного договору, кредит задається позичальникові (ОСОБА_3) строком до 03 липня 2023 року. Протягом цього строку позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені цим договором.

Згідно частини 1 статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно частини 1 статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Частиною 1 статті 584 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

У відповідності до частини 4 статті 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, другий транш згідно додаткової угоди від 16 липня 2009 №7832635, був наданий позичальнику ОСОБА_3 для погашення заборгованості за основним зобов»язанням за кредитним договором №6562581 від 03 липня 2008 року. Заборгованість за основним зобов»язанням, забезпеченого іпотекою, була сплачена, отже основне зобов»язання за кредитним договором №6562581 від 03 липня 2008 року припинено.

В іпотечному договорі не визначено строк виконання зобов'язання, що є порушенням частини 1 статті 251, частини 1 статті 252, частини статті 584 Цивільного кодексу України та частини 4 статті 3 Закону України «Про іпотеку».

Частиною 2 статті 19 Закону України «Про іпотеку»визначено, що будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Пункт 1.2.1 договору про зміни до договору іпотеки суперечить додатковій угоді від 16 липня 2009 №7832635 до кредитного договору №6562581 від 03 липня 2008 року, згідно якого іпотекодавець зобов'язується «Повернути іпотекодержателю залишок заборгованості за першим траншем кредиту в розмірі 55 507,98 доларів США частинами згідно з графіком погашення першого траншу кредиту та сплати процентів за користування ним, а також повернути іпотекодержателю другий транш кредиту в розмірі 441 311,65 гривень частинами згідно з графіком повернення другого траншу кредиту та сплати процентів за користування ним, а у випадках, передбачених кредитним договором, повернути кредит в повному обсязі в інші строки передбачені кредитним договором». В свою чергу, другий транш в сумі 441 311,65 гривень надавався позивачем за первісним позовом третій особі ОСОБА_3 на погашення першого траншу в сумі 55 507,98 доларів США.

Додаткові угоди до договору іпотеки щодо змін процентної ставки та графіку погашення заборгованості за кредитним договором, передбачені додатковими угодами від 03 квітня 2009 року №7540160, від 06 серпня 2009 року №7899120 до кредитного договору, - не укладались, що є порушенням частини 1 статті 584 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 19 Закону України «Про іпотеку».

Позивачем за первісним позовом, при направленні відповідачам за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги-повідомлення від 16 листопада 2009 року №348и про усунення порушень кредитного договору, порушено вимоги статті 35 Закону України «Про іпотеку», оскільки з моменту направлення вимоги-повідомлення та подання позовної заяви пройшло понад 16 місяців, а не 30-ти денний строк, визначений законом, який дає право іпотекодержателю розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до вимог частини 1 та 2 статті 40 Закону України «Про іпотеку», частини 3 статті 109 Житлового кодексу України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про виселення на передані в іпотеку житловий будинок та житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, письмова вимога про добровільне звільнення житлового приміщення позивачем за первинним позовом відповідачам за первісним позовом не надсилалась.

Таким чином, вимога позивача за первісним позовом примусово виселити відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є порушенням статті 40 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено надіслання іпотекодержателем письмової вимоги про добровільне звільнення житлового приміщення протягом одного місяця з дня отримання такої вимоги.

Пунктом 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»визначено, що вимога про дострокове виконання кредитного договору навіть у разі належного його виконання, а якщо вимогу не буде задоволено - право звернення стягнення на предмет застави/іпотеки може бути заявлено заставодержателем лише в чітко визначених законом або договором випадках, наприклад при передачі заставодавцем/іпотекодавцем предмета застави/іпотеки іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним (частина друга статті 586, пункт 2 частини другої статті 592 Цивільного кодексу України); порушення обов'язків, установлених іпотечним договором (частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку»); порушення споживачем умов договору про надання споживчого кредиту (частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Пунктом 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»визначено, що при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 Цивільного кодексу України), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Вимога позивача за первісним позовом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в повному обсязі за основною сумою кредиту, за відсотками за користування кредитом, за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, також є порушенням частини 1 статті 592 Цивільного кодексу України, якою передбачені підстави дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою: передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним; порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави; втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.

Крім того, посвідчення договору іпотеки приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 03 липня 2008 №6562593 відбулося в порушення вимог пункту 45 наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»(пункт 4.2 глави 1 розділу 2 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»), в зв'язку із відсутністю витребування заяви-згоди від чоловіка ОСОБА_2 на право відчуження предмету іпотеки.

На підставі статті 49 Закону України «Про нотаріат»та пунктом 31 наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (пункт 1 глави 13 розділу 1 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»), приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за таких обставин не було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним іпотечного договору від 03 липня 2008 №6562593, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові та ОСОБА_2, що діє за себе особисто і від імені ОСОБА_1 за довіреністю, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №1249 та договору про зміни від 16 липня 2009 року №7832703 до договору іпотеки від 03 липня 2008 року №6562593, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 251, 252, 546, 584, 586, 592, 619 Цивільного кодексу України, статтею 109 Житлового кодексу України, статтею 11 Закону України «Про заставу», статтями 1, 3, 11, 12, 19, 35, 40 Закону України «Про іпотеку», пунктами 23 та 30 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», пункту 26 Постанови пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»,

вирішив:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1, ОСОБА_2 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, примусове виселення без надання іншого житлового приміщення, передання предмету іпотеки в управління, третя особа ОСОБА_3 -відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові, ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки та визнання недійсним договору про зміни до договору іпотеки -задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки від 03 липня 2008 року №6562593, укладений між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові та ОСОБА_2, що діяла за себе особисто і від імені ОСОБА_1 за довіреністю, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1249.

Визнати недійсним договір про зміни від 16 липня 2009 року №7832703 до договору іпотеки від 03 липня 2008 року №6562593, укладений між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові та ОСОБА_2, що діяла за себе особисто і від імені ОСОБА_1 за довіреністю посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №1529.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в місті Харкові на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 08 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: