Постанова № 32041743, 20.06.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 803/1325/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

за участю представника позивача Масич І.В.,

представників відповідача Мельника С.І., Якобчука О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна цукрова група» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна цукрова група» (далі -ТзОВ «Західна цукрова група», позивач) звернулось з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень нечинними податкових повідомлень-рішень № 0002602201 та № 0002612201 від 29.04.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 12.04.2013 року Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Західна цукрова група» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Каскад», за результатами якої складено акт № 1983/22.1/34214795, в якому відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» на загальну суму 1105000,00 грн., в т.ч. за липень 2011 року - 596940,00 грн., травень 2012 року - 508060,00 грн., та занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 1160250,00 грн., в т.ч. за І квартал 2012 року в сумі 261800,00 грн., за II квартал 2012 року в сумі 688450,00 грн. та за III квартал 2012 року - 210000,00 грн. На вищевказаний акт 24.04.2013 року товариством було подано заперечення, яке залишено відповідачем без задоволення. За результатами перевірки Луцькою ОДПІ 29.04.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002602201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 1450320,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0002612201, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1381250,00 грн.

Вважає, висновки перевірки необґрунтованими та безпідставними, а саму перевірку такою, що проведена упереджено, без врахування всіх фактичних матеріалів пов'язаних зі здійсненням фінансово-господарської діяльності товариства та норм діючого законодавства, дані податкові повідомлення протиправними, оскільки для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТзОВ «Каскад» товариством було надано документи: договори купівлі-продажу, видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі наданих логістичних послуг, платіжні доручення, договори зберігання згідно яких у періоді, який перевірявся товариством було отримано від ТзОВ «Каскад» цукор білий в мішках в кількості 780 т. на загальну суму 6630000,00 грн., які підтверджують факт поставки товару і факт повної оплати - всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, є первинними документами та мають всі необхідні обов'язкові реквізити, тобто містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення

Також зазначає, що ні в акті перевірки, ні в будь-якому іншому документі не наведено жодних фактів порушення ТзОВ «Західна цукрова група» діючого законодавства. Цей висновок ґрунтується тільки на припущеннях перевіряючих і не містить під собою жодних законних чи реальних підстав, а тому не може бути підставою для прийняття будь-яких рішень. В той же час, враховуючи , що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, Луцькою ОДПІ здійснено коригування показників декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток за операціями, що проведені на підставі правочинів з контрагентами.

Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0002602201 та № 0002612201 від 29.04.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали, в наданих суду усних та письмових запереченнях посилається на те, що за результатами проведеної перевірки складено № 1983/22.1/34214795 від 12.04.2013 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п. 134.1.1, п.134.1, ст. 134, п.135.1., п.135.2, ст. 135, ст. 185, п 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» на загальну суму 1105000,00 грн., в т.ч. за липень 2011 року - 596940,00 грн., за травень 2012 року - 508060,00 грн.; та занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 1160250 грн., в т.ч. за І квартал 2012 року в сумі 261800 грн., за II квартал 2012 року в сумі 688450 грн., та за III квартал 2012 року - 210000 грн. При проведенні перевірки був взятий до уваги акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 1226/22-417/37740130 від 23.11.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Виробнича Компанія Каскад» з питань достовірності та повноти відображення даних податкової накладної в декларації з ПДВ за липень 2011 року. В ході перевірки не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2011 року в частині поставки по ланцюгу товарів до підприємств покупців.

Крім того під час перевірки позивачем не надано сертифікати (паспорти) якості на придбаний товар, які придбавались у постачальника та підлягали обов'язковій сертифікації.

Просять суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Західна цукрова група», є юридичною особою, перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ з 28.02.2006 року за № 219, зареєстроване платником ПДВ, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 09.06.2006 року .№ 02455146 НВ №144379. До видів діяльності позивача відповідно до довідки ЄДРПОУ № 647779 відноситься, зокрема, оптова та роздрібна торгівля цукром.

12.04.2013 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС, на підставі підпункту 78.1.1., пункту 78.1 статті 78 ПК України, проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Західна цукрова група» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Виробнича Компанія Каскад» за період з 01.07.2011 року по 31.01.2013 року, про що складено акт № 1983/22.1/34214795 від 12.04.2013 року (а.с.16-27).

Перевіркою, зокрема встановлено, що між ТзОВ «Західна цукрова група» та ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» було укладено договір купівлі-продажу № 1007 від 10.07.2011 року, згідно якого Продавець зобов'язується передати Покупцю цукор білий в мішках, а Покупець прийняти та оплатити Товар. Кількість товару складає 780 т. Ціна товару з ПДВ - 8500,00 грн. за одну тону. На умови виконання вищезазначеного договору ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» було здійснено реалізацію на ТзОВ «Західна цукрова група» цукру білого в мішках в кількості 780 т. на загальну суму 6630000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1105000 грн., згідно видаткових та податкових накладних, яке передано позивачем на безоплатне зберігання на ВАТ «Гнідавський цукровий завод». Позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 7620307 грн. Згідно декларації по податку на прибуток за півріччя 2012 року позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 24382,988 грн., та згідно уточнюючого розрахунку по податку на прибуток за 9 місяців 2012 року ТзОВ «Західна цукрова група» задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 37045401 грн. Згідно декларації по податку на прибуток за 2012 рік ТзОВ «Західна цукрова група» задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 51039382 грн.

На адресу Луцької ОДПІ Волинської області ДПС надійшов акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС 23.11.2012 року № 1226/22417/37740130 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Виробнича Компанія Каскад». В ході перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу робіт, послуг) у липні 2011 року, не підтверджено задекларований ТзОВ «Виробнича Компанія Каскад» за липень 2011 року податковий кредит з ПДВ по контрагентам-постачальникам. Відповідно до записки отриманої від ВПМ Луцької ОДПІ Волинської області від 02.04.2013 року внесено в ЄДР запис про відсутність за місцезнаходженням підприємства, директор Капустін О.І. пояснив, що ним підписувалися тільки документи на оформлення підприємства, інших документів та будь-яких бланків документів не підписував, довіреностей нікому не надавав.

Відповідачем в акті зазначено, що в ході перевірки позивачем не було надано сертифікатів відповідності на придбаний товар та зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Західна цукрова група» по взаємовідносинах з ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» здійснювалась поза межами правового поля та проведена з метою отримання ТзОВ «Західна цукрова група» податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати ПДВ та податку на прибуток до бюджету.

Вказаним актом Луцької ОДПІ були встановлені порушення позивачем:

- п.п.134.1.1, п.134.1, ст. 134, п.135.1., п.135.2, ст. 135 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1160250 грн., в т.ч. за І квартал 2012 року в сумі 261800 грн., за II квартал 2012 року в сумі 688450 грн. та за III квартал 2012 року - 210000 грн.

- п.п. ст. 185, п 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України 14 в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 1105000,00 грн., в т.ч. за липень 2011 року - 596940,00 грн., за травень 2012 року - 508060,00 грн.

Не погоджуючись з актом перевірки ТзОВ «Західна цукрова група» 24.04.2013 року направило свої заперечення на адресу Луцької ОДПІ, де зазначило свою незгоду з висновками викладеними в акті перевірки, однак 29.04.2013 року отримали лист від відповідача про залишення поданого заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки № 1983/22.1/34214795 від 12.04.2013 року Луцькою ОДПІ 29.04.2013 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0002602201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 1450320,50 грн. (а.с.35);

- № 0002612201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1381250,00 грн. (а.с.34).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Відповідно до п.п.134.1.1., п. 134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.135.1., п.135.2, ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (чинного з 01.01.2011 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ Волинської області ДПС про безтоварний характер угоди, укладеної між позивачем та ТзОВ «Виробнича Компанія Каскад», судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит, належного оформлення первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з ТзОВ «Виробнича Компанія Каскад» 10.07.2011 року був укладений договір купівлі-продажу № 1007 (а.с.57-59), згідно якого Продавець зобов'язується передати Покупцю цукор білий в мішках, а Покупець прийняти та оплатити Товар. Кількість товару складає 780 т. Ціна товару з ПДВ - 8500,00 грн. за одну тону. Товар передається Покупцю партіями, якість товару повинна відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для даного виду товару. Покупець здійснює поставку Товару власним транспортом та за власний рахунок. Ціна договору складає 6630000,00 грн., в т.ч. ПДВ. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 року.

На умови виконання вищезазначеного договору ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» було здійснено реалізацію на ТзОВ «Західна цукрова група» цукру білого в мішках в кількості 780 т. на загальну суму 6630000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1105000 грн.

Господарська операція за вказаним договором купівлі-продажу оформлена такими первинними документами: видатковими накладними (а.с.115-150) та податковими накладними від 18.07.2011 року № 395-398, від 19.07.2011 року № 421-424, від 20.07.2011 року № 457-460, від 21.07.2011 року № 483486, від 22.07.2011 року № 506-509, від 25.07.2011 року № 549-552, від 26.07.2011 року № 587-590, від 27.07.2011 року № 611-614, від 28.07.2011 року № 632-635 на загальну суму 6630000,00 грн., (а.с.60-95).

Як вбачається із даних податкових накладних вони містять реквізити про назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; підставу господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від постачальника та від отримувача.

На думку суду, вказані накладні оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року.

Фактичність виконання господарської операції між ТзОВ «Західна цукрова група» та ТзОВ «Виробнича Компанія Каскад», також свідчать платіжні доручення: № 1754 від 26.07.2011 року на суму 221000,00 грн.; № 1758 від 28.07.2011 року на суму 222000,00 грн.; № 1760 від 28.07.2011 року на суму 347000,00 грн.; № 1761 від 28.07.2011 року на суму 443000,00 грн.; № 256 від 29.07.2011 року на суму 103000,00 грн.; № 1769 від 01.08.2011 року на суму 230000,00 грн.; № 1767 від 01.08.2011 року на суму 495000,00 грн.; № 1765 від 01.08.2011 року на суму 495000,00 грн.; № 1766 від 01.08.2011 року на суму 495000,00 грн.; № 1768 від 01.08.2011 року на суму 495000,00 грн.; № 1764 від 01.08.2011 року на суму 495000,00 грн.; № 1763 від 01.08.2011 року на суму 495000,00 грн.; № 1780 від 03.08.2011 року на суму 114000,00 грн.; № 1779 від 03.08.2011 року на суму 495000,00 грн.; № 1778 від 03.08.2011 року на суму 495000,00 грн.; № 1777 від 03.08.2011 року на суму 495000,00 грн.; № 1776 від 03.08.2011 року на суму 495000,00 грн.. всього на загальну суму 6630000,00 грн. 6630000,00 грн. (а.с.187-194-56). Розрахунок проведено в повному обсязі.

Перевезення вантажу від ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» на ТзОВ «Західна цукрова група» здійснювалось ТзОВ «Євростройтех» згідно Договору з надання логістичних послуг № 1407 від 14.07.2011 року з додатками та доповненнями до договору (а.с.46-52). Згідно п.1.1. даного договору виконавець - ТзОВ «Євростройтех» зобов'язаний організувати здійснення визначених даним договором послуг, а замовник - ТзОВ «Західна цукрова група» прийняти дані послуги та провести їх оплату.

Виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за вищевказаним договором підтверджується: податковими накладними № 147 та № 148 від 29.07.2011 року (а.с.53-54), актами прийому-передачі наданих логістичних послуг № 1 та № 2 від 29.07.2011 року (а.с.55-56).

Оплата за надані ТзОВ «Євростройтех» логістичні послуги підтверджується платіжним дорученням № 1786 від 03.08.2011 року в сумі 270783,00 грн., в т.ч. ПДВ - 45130,50 грн.(а.с.194).

Придбаний у ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» цукор білий в мішках ТзОВ «Західна цукрова група» передало на зберігання на ВАТ «Гнідавський цукровий завод» згідно договору зберігання № 308 від 01.07.2011 року та додатковою угодою до нього (а.с.96-105) у відповідності до видаткових накладних (а.с.106-114).

Факт передачі на ВАТ «Гнідавський цукровий завод» цукру білого в мішках придбаного у ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» підтверджується актами прийому передачі товарів (а.с.151-186).

Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між позивачем та контрагентом відбулася і придбання товару та його поставку було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі, і тому у позивача були всі правові підстави віднести витрати для цілей визначення податкового кредиту.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 23.11.2012 року № 1226/22-417/37740130 (а.с.199-206), як на доказ відсутності реального виконання договору купівлі-продажу № 1007 від 10.07.2011 року укладеного між позивачем та ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад», виходячи з наступного.

Як слідує із вищевказаного акту, перевіркою встановлено, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу робіт, послуг у липні 2011 року, не підтверджено задекларовані ТзОВ «Виробнича Компанія Каскад» податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2011 року в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг) до підприемств-покупців, та не підтверджено задекларований за липень 2011 року податковий кредит з ПДВ по контрагентам- постачальникам ТзОВ «Техновс» та ТзОВ Транзит імпекс».

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Основною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актом податкової перевірки, які б факти у цьому акті не були відображені.

Однак, даний висновок не стосується до фінансової-господарської діяльності позивача, вищевказаного договору купівлі-продажу, та первинних бухгалтерських документів за цим договором, а стосується лише звітних документів та діяльності ТзОВ «Виробнича Компанія Каскад» .

З матеріалів справи вбачається, що згідно службової записки від 02.04.2013 року отриманої від ВПМ Луцької ОДПІ Волинської області ДПС (а.с.207), встановлено, що ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» зареєстрована в ДПІ уу Соломянському р-ні., м. Києва ДПС, основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі, стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, засновник, директор та головний бухгалтер - одна особа, Капустін Олег Іванович, який в своєму поясненні (а.с.208) пояснив, що ним підписувалися тільки документи на оформлення підприємства, інших документів та будь-яких бланків документів не підписував, довіреностей нікому не надавав.

Однак, відповідачем не надано суду доказів того, що відносно керівника ТзОВ «Виробнича Компанія Каскад», порушено кримінальну справу за умисне ухилення від сплати податків, чи створення фіктивного підприємства і, що дана особа визнана винною за вироком суду, який набрав законної сили.

Згідно ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На думку суду встановлення факту взаємовідносин позивача з недобросовісним суб'єктом господарювання, не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТзОВ «Західна цукрова група», оскільки невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, по операціях купівлі-продажу цукру білого в мішках в кількості 780 т. на загальну суму 6630000,00 грн., ТзОВ «Західна цукрова група» не встановлено наявності протиправного умислу на укладення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків. Судом не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад».

Можливі порушення контрагентом ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ та віднесення понесених витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Діючим законодавством України не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами. Закон не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та віднесення витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не надано сертифікати (паспорти) якості на придбаний товар, який підлягає обов'язковій сертифікації, оскільки в переліку продукції, яка підлягає сертифікації в Україні, затвердженої Наказом державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 року, цукор білий в переліку продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації в Україні - відсутній.

Суд також звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України (ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 ПК України не надано повноважень органам державної податкової служби України щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними. Податковий орган не вправі посилатися на частину п'яту статті 203, статті 215, 228 ЦК України при застосуванні наслідків, визначених податковим законодавством, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку, а інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним, виходячи із загальних засад судочинства.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Такі обставини можуть бути доведені судовими рішеннями в кримінальному провадженні.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку, що договір купівлі-продажу товару між ТзОВ «Західна цукрова група» та ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад» порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ - на загальну суму 1105000,00 грн., в т.ч. за липень 2011 року - 596940,00 грн., травень 2012 року - 508060,00 грн., та включено валові витрати по придбанню товарів в липні 2011 року на загальну суму 5525000 грн., по фінансово-господарських операціях з ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад», відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер господарських операцій з ТзОВ «Виробнича компанія «Каскад», висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 29.04.2013 року № 0002602201 та № 0002612201.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - ТзОВ «Західна цукрова група» судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2294,00 грн., що підтверджується квитанціями № 167 від 11.06.2013 року та № 129 від 13.06.2013 року.

Керуючись ст.ст. 9,11,17,71,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби № 0002602201 та № 0002612201 від 29.04.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Західна цукрова група» судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 25 червня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський