Постанова № 32041691, 17.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2012 р. Справа №2а-4773/09/15/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Єлжовій Н.М., за участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Дюльберова З.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим

до Бахчисарайського комунального підприємства "Міськтепломережа" про стягнення заборгованості в сумі 321434,44 грн.

Суть спору: Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АРК (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Бахчисарайського комунального підприємства "Міськтепломережа" (далі відповідач) податкової заборгованості в сумі 321434,44 грн., у тому числі 286855,35 грн. з податку на додану вартість та 34579,09 грн. з податку на прибуток. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем несвоєчасно проводиться сплата узгоджених податкових зобов'язань.

Ухвалами судді Окружного адміністративного суду АР Крим Цикуренко А.С. від 31.03.09р. провадження по справі №2а-4773/09/9/0170 було відкрито та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.08.2009 року по справі призначена експертиза, зупинено провадження.

09.02.2010 року Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в АР Крим до суду було надано повідомлення про неможливість надання висновку судової економічної експертизи по справі №2а-4773/09/9/0170 у зв'язку з невиконанням сторонами клопотання експерта № 94 від 14.09.2009 року щодо надання додаткових документів, необхідних для подальшого проведення дослідження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.02.2010 року поновлено провадження.

Враховуючи те, що обрання судді Цикуренко А.С. суддею Севастопольського апеляційного адміністративного суду робить неможливим розгляд адміністративної справи, предметом спору якої є стягнення заборгованості у сумі 321434,44 грн., протоколом розподілу справи між суддями від 04.11.10р. адміністративну справу №2а-4773/09/15/0170 було передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду АР Крим Тоскіній Г.Л.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду АР Крим Тоскіної Г.Л. від 05.11.10 прийнято до провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим до Бахчисарайського комунального унітарного підприємства "Міськтепломережа" про стягнення заборгованості в сумі 321434,44 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.02.2011 року по справі призначена судово-економічна експертиза, зупинено провадження.

16.08.11р. на адресу суду надійшло клопотання від директору Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку судової економічної експертизи №729 від 04.03.11р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.09.2011 року поновлено провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.2011 року по справі призначена судово-економічна експертиза, зупинено провадження.

До суду 20.02.12 року надійшло повідомлення про неможливість надати висновок експерта у зв'язку з тим, що клопотання експерта про надання додаткових матеріалів не було виконано, та повернуто матеріали справи до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.02.2012 року поновлено провадження.

Представник позивача у судове засідання, яке відбулось 17.04.2012 року не зїявився, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, зазначивши, що ним частково була погашена сума заборгованості з податку на додану вартість, всього у розмірі 33793,72 грн., з податку на прибуток та штрафних санкцій, всього у розмірі 5983,85 грн. у зв'язку з чим податковий борг з ПДВ складає 253061,63 грн., з податку на прибуток складає 28595,24 грн., зазначивши, що в іншій частині з позовними вимогами згоден.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 11.02.2002 року зареєстрований Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО № 444809 та є платником податків та зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування".

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори.

Таким чином, відповідач який є платником податків і зборів, зобов'язаний у строки, встановлені чинним законодавством, подавати до податкових органів податкову звітність та своєчасно сплачувати самостійно визначені податкові зобов'язання.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п.5.1. ст. 5 Закону).

Відповідно до абз. 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Абзацам 3 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідачем в порядку податкової звітності до ДШ в Бахчисарайському районі АР Крим були надані декларації з податку на додану вартість за:

- січень 2008 року №2518 від 18.02.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 2 130,00грн.;

- лютий 2008 року №4054 від 20.03.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 1829,00грн.;

- березень 2008 року №6789 від 16.04.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 28 857,00грн.;

- квітень 2008 року №10390 від 19.05.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 47 792,00грн.;

- травень 2008 року №11330 від 17.06.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 4 810,00грн.;

- травень 2008 року №11215 від 13.06.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 4 811,00грн.;

- червень 2008 року №15738 від 18.07.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 9 374,00грн.;

- липень 2008 року №19137 від 20.08.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 22 549,00грн.;

- серпень 2008 року №20788 від 22.09.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 24 038,00грн.;

- вересень 2008 року №24904 від 20.10.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 21 105,00грн.;

- жовтень 2008 року №27876 від 19.11.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 45 623,00грн.

Загальна сума самостійно задекларованих відповідачем зобов'язань з податку на додану вартість за вказаний період становить 212918,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2007 року посадовими особами позивача була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт №127/15-02 від 09.07.07р. та , встановлені порушення п.п. 5.3. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", заставні фінансові санкції, передбачені п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 цього Закону, винесені податкові повідомлення-рішення №0001891502/0 від 06.08.07р., яким до відповідача застосована сума штрафних санкцій у розмірі 60177,64грн. та №0001901502/0 від 09.07.07р. на суму 4454,08грн.

Судом встановлено, що 18.09.2007 року посадовими особами ДШ у Бахчисарайському районі була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт №149/15-02 від 18.09.07р., яким встановлені порушення п.п. 5.3. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", заставні фінансові санкції, передбачені п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 цього Закону, винесено податкове повідомлення-рішення №0002161502/0 від 26.09.07р. на загальну суму 2306,10грн.

Ці податкові повідомлення-рішення оскаржувалися в Господарському суді АР Крим, але ж Ухвалою ГС АРК від 19.12.2007р. адміністративний позов БКП "Міськтепломережа" по справі №2-23/14016-2007 було залишено без розгляду.

Судом встановлено, що 26.03.2008 року посадовими особами ДІЛ у Бахчисарайському районі була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт №25/15-02 від 26.03.08р., яким встановлені порушення . п.п. 5.3. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", заставні фінансові санкції, передбачені п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 цього Закону, винесено податкове повідомлення-рішення №00003911502/0 від 26.03.2008р. на загальну суму 6 999,53 грн.

Відповідно до довідки про стан розрахунків з бюджетом відповідачем заборгованість з податку на додану вартість не сплачена та складає 286855,35 грн.

На підтвердження суми заборгованості відповідача з податку на додану вартість позивачем суду було представлено картку особового рахунку платника податку, дані якої свідчать про наявність за відповідачем заборгованості у розмірі 286855,35 грн.

Однак, матеріали справи вказують на те, що відповідачем частково сплачено заборгованість по самостійно задекларованим зобов'язанням з податку на додану вартість.

На підтвердження сплати заборгованості відповідачем були надані платіжні доручення:

№ 2507 від 10.11.2008 року на суму 500,00 грн. за призначенням платежу "погашення заборгованості з ПДВ за січень 2008 року",

№ 2535 від 13.11.2008 року на суму 500,00 грн. за призначенням платежу "погашення заборгованості з ПДВ за січень 2008 року",

№ 2546 від 18.11.2008 року на суму 1829,00 грн. за призначенням платежу "погашення заборгованості з ПДВ за лютий 2008 року",

№ 2547 від 18.11.2008 року на суму 4514,72 грн. за призначенням платежу "погашення заборгованості з ПДВ за березень 2008 року",

№ 2561 від 19.11.2008 року на суму 450,00 грн. за призначенням платежу "погашення заборгованості з ПДВ за березень 2008 року",

№ 2614 від 25.11.2008 року на суму 2000,00 грн. за призначенням платежу "погашення заборгованості з ПДВ за березень 2008 року",

№ 2097 від 17.09.2008 року на суму 1451,00 грн. за призначенням платежу "погашення заборгованості з ПДВ за червень 2008 року",

№ 2095 від 17.09.2008 року на суму 17000,00 грн. за призначенням платежу "погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року",

№ 2096 від 17.09.2008 року на суму 5549,00 грн. за призначенням платежу "погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 70 КАС України передбачено, що докази повинні відповідати ознакам належності та допустимості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст. 70 КАС України).

Позивач наполягав на тому, що кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень № 2507 від 10.11.2008 року, № 2535 від 13.11.2008 року, № 2546 від 18.11.2008 року, № 2547 від 18.11.2008 року, № 2561 від 19.11.2008 року , № 2614 від 25.11.2008 року, № 2097 від 17.09.2008 року, № 2095 від 17.09.2008 року, № 2096 від 17.09.2008 року, були перераховані в рахунок погашення попередньої заборгованості відповідача в порядку календарної черговості, що є правомірним відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Суд не погоджується з таким твердженням позивача з наступних підстав.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у позивача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Відповідно до ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд.

Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування"). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

Таким чином, суд дійшов висновку, що змінюючи призначення платежу, визначеного відповідачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, позивачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відтак, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість за січень 2008 року у розмірі 1000,00 грн. згідно з декларацією № 2518 від 18.02.2008 року, за лютий 2008 року у розмірі 1829,00 грн. згідно з декларацією №4054 від 20.03.2008 року, за березень 2008 року у розмірі 6964,72 грн. згідно з декларацією №6789 від 16.04.2008 року, за червень 2008 року у розмірі 1451,00 грн. згідно з декларацією №11215 від 13.06.2008 року за липень 2008 року у розмірі 22549,00 грн. згідно з декларацією №20788 від 22.08.2008 року, загалом 33793,72 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 253061,63 грн., то позивачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість в зазначеній частині.

У зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 253061,63 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також було заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 34579,09 грн. з податку на прибуток підприємств.

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності встановлений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року N 333/94, п.п. 11.1 якого передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідач зобов'язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до ДПІ в Бахчисарайському районі декларації з податку на прибуток.

Згідно з п.п. 16.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону, (п.п. 16.4 зазначеного Закону).

Згідно з п.п. 20.1. ст. 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Відповідачем в порядку податкової звітності до ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим були надані декларації з податку на прибуток підприємства за:

- 2007 рік №30792 від 08.02.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 3404,00грн.;

- півріччя 2008 року №17814 від 17.06.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 10,00 грн.;

- квартали 2008 року №26982 від 08.08.2008р., в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті за зазначений період, у розмірі 10,00 грн.

Судом встановлено, що 26.03.2008 року посадовими особами ДПІ у Бахчисарайському районі була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складено акт №40/15-01 від 26.03.2008р., яким встановлені порушення п.п. 5.3. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", заставні фінансові санкції, передбачені п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 цього Закону, винесено податкове повідомлення-рішення №0000291501/0 від 26.03.2008р. на суму 16 200,01грн.

17.06.2008 року посадовими особами ДПІ у Бахчисарайському районі була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складено акт №134/15-01/22245512 від17.06.2008р., яким встановлені порушення п.п. 5.3. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", заставні фінансові санкції, передбачені п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 цього Закону, винесено податкове повідомлення-рішення №0001011501/0 від 17.06.2008р. на суму 2579,85грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2008 року посадовими особами ДПІ у Бахчисарайському районі була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складено акт №222/15-01/2224502 від 01.09.2008р., яким встановлені порушення п.п. 5.3. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовані фінансові санкції, передбачені п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 цього Закону, винесено податкове повідомлення-рішення №0001481501/0 від 04.09.2008р. на суму 12 375,23грн.

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення отримані відповідачам, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії повідомлень про вручення поштового відправлення, а також підписи уповноваженої особи відповідача у корінцях податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до довідки про стан розрахунків з бюджетом відповідачем заборгованість з податку на прибуток не сплачена та складає 34579,09 грн.

На підтвердження суми заборгованості відповідача з податку прибуток суду було представлено картку особового рахунку платника податку, дані якої свідчать про наявність за відповідачем заборгованості у розмірі 34579,09 грн.

Однак, матеріали справи вказують на те, що відповідачем частково сплачено заборгованість по самостійно задекларованим зобов'язанням з податку на прибуток.

На підтвердження сплати заборгованості відповідачем були надані платіжні доручення:

№ 452 від 26.02.2008 року на суму 3404,00 грн. за призначенням платежу "податок на прибуток за 4 кв. 2007 року",

№ 1604 від 27.06.2008 року на суму 2579,85 грн. за призначенням платежу "податок на прибуток за 4 кв. 2007 року згідно акту камеральної перевірки №134/1501/22245512 від 17.06.08р. у тому числі штрафні санкції 122,85 грн.".

Позивач наполягав на тому, що кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень № 452 від 26.02.2008 року, № 1604 від 27.06.2008 року на суму 5983,85 грн. були перераховані в рахунок погашення попередньої заборгованості відповідача в порядку календарної черговості, що є правомірним відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Суд не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки, жодна норма податкового законодавства не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у позивача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Відповідно до ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку, що змінюючи призначення платежу, визначеного відповідачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, позивачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Відтак, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на прибуток у сумі 5983,85 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 28595,24 грн., то позивачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів сплати заборгованості з податку на прибуток в зазначеній частині.

У зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на прибуток у розмірі 28595,24 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III ( якій діяв на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 08.11.2001р. ДПІ у Бахчисарайському районі АРК була складена перша податкова вимога № 1/103. Податкова вимога була надіслана на адресу відповідача та отримана ним про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

31.12.2001 року ДПІ у Бахчисарайському районі АРК була складена друга податкова вимога № 2/285. Податкова вимога була надіслана на адресу відповідача та отримана ним про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також, суд зазначає, що ДПІ у Бахчисарайському районі АРК прийнято рішення № 1087/24 від 17.05.2002 року про стягнення коштів і продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу а також тих активів право власності на які виникає у майбутньому. Рішення прийнято на підставні п.п 10.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.04.2012 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 20.04.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Бахчисарайське комунальне підприємство "Міськтепломережа"(98404, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Грузинова, 65; ЄДРПОУ 22245512) суму податкового боргу у розмірі 281656,87 грн., у тому числі 253061,63 грн. з податку на додану вартість (у дохід державного бюджету на р/р 3111502960048 ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026; ЄДРПОУ 34741000) та 28595,24 грн. з податку на прибуток ( у дохід місцевого бюджету на р/р 33213806700049 ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34741000).

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання уразі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.