Постанова № 32041546, 22.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

220513

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. Справа № 804/5522/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринза О.В. за участю представників: від позивача - від відповідача - Мешечко О.Л. (дов. у спр.); Семейко Н.Ю. (дов. у спр.); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКС" до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141502

ВСТАНОВИВ:

19.04.2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС» (далі ТОВ «ОНІКС») подало адміністративний позов до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Ленінському районі), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 08.01.2013 року №0000141502 на суму 15000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0000141502 від 08.01.2013 року є незаконним та виписане із грубим порушенням податковим органом норм діючого законодавства України, оскільки відповідач, виявивши розбіжності даних податкової накладної №79 від 18.07.2011 року, додатку 5 та реєстрі податкових накладних, не виконав обов'язку по вчиненню дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» чи позивача в розумінні п. 201.10 ст. 201 ПК України з метою пересвідчитися у відсутності/наявності порушень, при цьому відповідач в акті перевірки безпідставно посилається на те, що податкова накладна №79 від 18.07.2011 року від ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» не відображена в єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, позивачем самостійно виявлено допущену технічну помилку, шляхом надання 08.11.2012 року до податкового органу уточнених даних.

Ухвалою суду від 24.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/5522/13-а та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16.05.2013р.

Розгляд даної справи відкладено на 22.05.2013 року.

В судове засідання представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що перевіркою встановлено безпідставне формування податкового кредиту в уточнюючому розрахунку за грудень 2011 року, поданого 08.11.2011 року, за рахунок податкових накладних за липень 2011 року, по яких минуло 365 днів з дня виписки, а саме: в дод. 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» р. 2 відображено іпн. 54613904163, період виписки зазначено «07.2011» у суммі 50000 грн., ПДВ 10000 грн. Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2011 року №9013875893 в розділі ІІ «Отримані накладні» в р.6 відображена ПН №79 від ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» дата виписки «18.07.2001», дата отримання «01.12.2011». До декларації за грудень 2011 року згідно додатку 5 в р.2 включено ПН по ін.. 54613904163 період виписки «07.2001». ТОВ «ОНІКС» 08.11.2012 року проведено уточнення та зміну на період виписки «07.2011». В реєстрі за грудень 2011 року ПН за період «07.2011» від ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» у сумі 50000 грн., ПДВ 10000 грн. не відображено. За даними «Системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань» розбіжностей з контрагентом, іпн якого 54613904163, в липні 2011 р. не встановлено. За даними єдиного реєстру податкових накладних - податкова накладна №79 від «Верхньодніпровський авторемонтний завод» не відображена.

Заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

05 грудня 2012 року на підставі 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 , в порядку ст.. 76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності, а саме: уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість поданого 08.11.2012 року №9069878312 за грудень 2011 року в частині безпідставного формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, по яких минуло 365 днів з дня виписки.

За результатами перевірки складено акт №1723/15-2/32724088 від 05.12.2012 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість», в якому встановлено формування податкового кредиту в уточнюючому розрахунку за грудень 2011 року, поданого 08.11.2011 р., за рахунок податкових накладних за липень 2011 року, по яких минуло 365 днів з дня виписки, а саме: в Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у рядку 2 відображено ІПН 54613904163, період виписки зазначено «липень 2011» у сумі 50000 грн., ПДВ - 10000 грн.

В акті зазначено, що згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2011 року №9013875893 в розділі ІІ «Отримані накладні» в р.6 відображена податкова накладна №79 від ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» дата виписки «18.07.2001», дата отримання «01.12.2011».

До декларації за грудень 2011 року згідно додатку 5 в р.2 включено податкова накладна по ін.. 54613904163 період виписки «07.2001». ТОВ «ОНІКС» 08.11.2012 року проведено уточнення та зміну на період виписки «07.2011». В реєстрі за грудень 2011 року податкова накладна за період «07.2011» від ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» у сумі 50000 грн., ПДВ 10000 грн. не відображено.

За даними «Системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань» розбіжностей з контрагентом, іпн якого 54613904163, в липні 2011 р. не встановлено.

За даними єдиного реєстру податкових накладних - податкова накладна №79 від «Верхньодніпровський авторемонтний завод» не відображена.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2013 року №0000141502 про збільшення ТОВ «ОНІКС» грошового зобов'язання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 15 000,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначеного вище податкового повідомлення-рішення рішення ДПС у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 05.04.2013 року №1528/10/10-25 скарга ТОВ «ОНІКС» залишена без задоволення.

Не погоджуючись з такими висновками відповідача позивач просить вищезазначене податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати його.

Суд звертає увагу, що за змістом ч. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України період в 365 календарних днів, протягом яких за платником податку зберігається право на включення ПДВ до податкового кредиту, починає перебіг саме з дати виписки податкових накладних контрагентом, а не з дати їх отримання платником податків.

Відповідно до пункту 10 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 25.11.11 року №1492 та зареєстрованого в Мінюсті України 20.12.11 року за №1490/20228 (далі - Порядок №1492), податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Податкового кодексу України.

Згідно п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Статтею 33 ПК України визначено, що податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

За результатами звітного періоду платника податку зобов'язаний сформувати як суму податкових зобов'язань такого звітного періоду, так і суму дозволеного в цьому самому звітному періоді податкового кредиту.

При цьому, для достовірності відображення сум дозволеного податкового кредиту мають дотримуватись положень ПК України.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 розділу V ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

За змістом частини п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктами 9.1 - 9.2 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 №1002, у графі 1 записується порядковий номер податкової накладної (порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної). У графі 2 вказується дата виписки податкової накладної.

Відповідно до Розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданих ним податковій декларації, розрахунки (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Поняття арифметичної чи методологічної помилки наведено у роз'ясненні Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 року №06-10/167. Згідно з цим листом під терміном «арифметична помилка» слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчислені об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо).

Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію про прибуток підприємства або у додатки до неї.

Під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Судом встановлено, що позивач 08 листопада 2012 року подав до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ в електронному вигляді уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року.

З метою встановлення дати виписки податкової накладної судом оглянуто копію податкової накладної №79, яка була виписана ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» 18.07.2011 року.

Щодо необхідності, на думку позивача, проведення зустрічної перевірки ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод», суд відзначає, що в межах спірних правовідносин відповідачем правомірно проведена камеральна перевірка, яка в силу положень пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до вищенаведеного, законодавча норма щодо збереження права на включення суми ПДВ до податкового кредиту по податковій накладній лише протягом 365 календарних днів з дати її складання розповсюджується як на податковий кредит, який декларується шляхом подання податкової декларації, так і на податковий кредит, який декларується шляхом подання уточнюючого розрахунку з ПДВ.

Враховуючи п.п. 198.6 статті 198 ПК України, для включення такої податкової накладної має бути дотриманий законодавчо встановлений строк у 365 днів.

Оскільки, уточнюючий розрахунок ТОВ «ОНІКС» надано до податкового органу 08 лситопада 2012 року, а податкова накладна №79 підписана 18.07.2011 року, то вказаний строк порушено.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази позивача є необґрунтованими, та, відповідно, такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000141502 - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 травня 2013 року

Суддя С.В. Ніколайчук