Постанова № 32041099, 25.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. Справа № 5027/815/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Гриців В.М.

Матущака О.І.

розглянувши апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" , м. Київ

№31/10-2472 від 27.05.13 р.

на рішення господарського суду Чернівецької області від 13.05.2013 року

у справі №5027/815/2012

за позовом: ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" , м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 2793,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не заявилися;

від відповідача: не заявилися;

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.05.2013 року у справі №5027/815/2012 (суддя Проскурняк О.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не погоджуючись із прийнятим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, оскільки вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, покликається на укладені між сторонами договори №264512 від 01.10.2010 року, №264513 від 20.12.2010 року та стверджує, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 601,43 грн. Окрім того, з огляду на норми п.9.1 роз'яснення Вищого господарського суду України від 11.11.1998 №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», вважає, що висновок №461-К від 23.04.2013 року є неповним. Тому, відсутні підстави достовірно стверджувати про те, що ОСОБА_2 не підписував договір та акти прийому - передач. Також апелянт зазначає про порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм ст.601 Цивільного кодексу України.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, заперечуючи вимоги апеляційної скарги, в заяві б/н від 18.06.2013 року зазначає зокрема, що в квітні 2011 року, у зв'язку із надходженням на його адресу повідомлення про наявність заборгованості за спожитий газ, здійснив її оплату. Разом з тим, вважає, що у випадку наявності у нього несплаченої заборгованості за спожитий природний газ на підставі договору за 2010 рік, позивач, у випадку повідомлення про наявність такої заборгованості, вправі був припинити газопостачання відповідачу, чого в даному випадку не було. Відтак, стверджує про відсутність заборгованості перед позивачем. В цій же заяві відповідач просить провести судове засідання за його відсутності.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду даної справи, що підтверджується повідомленням про вручення №7901006668855 від 10.06.2013 року. Тому, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності його уповноваженого представника, оскільки, наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Чернівецької області від 13.05.2013 року у справі №5027/815/2012 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості в розмірі 2 793,35 грн., в тому числі пені, інфляційних та трьох процентів річних, на підставі договору №264512 від 01.10.2010 року та договору №264513 від 20.12.2010 року, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем, взятих на себе зобов'язань щодо оплати природного газу. На підтвердження заявлених вимог, позивачем долучено до матеріалів справи копії наступних документів: договору №264512 від 01.10.2010 року; додаткової угоди №1 від 30.11.2010 року до договору №264512 від 01.10.2010 року; додаткової угоди №2 від 28.12.2010 року до договору №264512 від 01.10.2010 року; акти прийому-передачі природного газу за березень, квітень 2011 року, складені на виконання умов договору №264512 від 01.10.2010 року; претензії про сплату боргу; довідки по нарахуванню природного газу та виникнення заборгованості за природний газ по договору №264512 від 01.10.2010 року та договору №264513 від 20.12.2010 року; договору №264513 від 20.12.2010 року, акти прийому-передачі природного газу від 31.12.2010 року за період лютий березень 2010 року, складені на виконання умов договору №264513 від 20.12.2010 року; заяви про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач на спростування правової позиції позивача у даній справі, надав суду оригінал попередження про припинення газопостачання та сплату боргу, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ, поставленого на підставі договору №264512 від 01.10.2010 року, станом на 06.04.2011 року складає 2 835,93 грн. На підтвердження факту здійснення оплати за поставлений природний газ відповідно до умов договору №264512 від 01.10.2010 року, відповідачем також долучено оригінали платіжних квитанцій від 15.02.2011 року на суму 2800 грн., від 16.03.2011 року на суму 2000 грн., від 28.04.2011 року на суму 2700 грн., що в загальній сумі становить 7500 грн. (а.с.32). Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечив проти позовних вимог, а також проти підписання та укладання договору №264513 від 20.12.2010 року.

23.04.2013 року експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Ю.В. Герцаном, на підставі ухвали господарського суду Чернівецької області від 26.03.2013 року, складено висновок експерта №461-К, згідно з яким, «підпис в графі «Покупець» в договорі поставки природного газу №264513 від 20.12.2010 р. (а.с.36-37) - виконаний, ймовірно, не ОСОБА_2, а іншою особою. Відповісти на поставлене питання в категоричній формі не виявляється можливим в зв'язку зі частковими транскрипційними розбіжностями досліджуваного підпису та зразків підпису ОСОБА_2 Підписи в графі «керівник» в двох актах прийому-передачі природного газу від 31.12.2010 р. за лютий 2010 р. (а.с.38) та за березень 2010 р.(а.с.39) - виконані, ймовірно, не ОСОБА_2, а іншою особою. Відповісти на поставлене питання в категоричній формі не виявляється можливим в зв'язку зі частковими транскрипційними розбіжностями досліджуваних підписів та зразків підпису ОСОБА_2

13.05.2013 року місцевий господарський суд прийняв оскаржуване рішення, яким відмовив у задоволенні позовних з підстав їх необґрунтованості та недоведеності належними доказами.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що такі є необґрунтованими та висновку місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог не спростовують, з огляду на таке.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Із змісту позовних та відповідно апеляційних матеріалів вбачається, що позивач стверджує про наявність заборгованості у відповідача за природний газ, поставлений на підставі договору №264512 від 01.10.2010 року (укладення якого відповідачем не заперечується) в сумі 149,84 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі природного газу від 31.03.2011 року, відповідачем спожито природного газу в березні 2011 року на суму 2 339,37 грн., а відповідно до акта прийому-передачі від 30.04.2011 року відповідачем спожито природного газу в квітні 2011 року на суму 13,91 грн., що в загальній сумі становить 2 353,28 грн.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що згідно з платіжною квитанцією від 28.04.2011 року, відповідачем здійснено оплату природного газу в сумі 2 700 грн. (а.с.32), на підставі договору №264512, що перевищує вартість спожитого газу відповідно до вищевказаних актів прийому-передачі на суму 346 грн.72 коп. (2700 - 2353,28 = 346,72), докази, що спростовують викладене в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, доводи позивача про наявність заборгованості у відповідача за поставлений природний газ в сумі 149,84 грн. та нарахування пені в сумі 26,41 грн., 3% річних в сумі 5,19 грн., 7% штрафу в сумі 10,49 грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань відповідно до умов договору №264512 від 01.10.2010 року є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Тому, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

Більше того, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач всупереч норм ст.33 Господарського процесуального кодексу України не довів належними та допустимими доказами факт споживання природного газу на суму 4357,15 грн., оскільки, враховуючи висновок експерта №461-К від 23.04.2013 року, складений на виконання вимог ухвали господарського суду Чернівецької області від 26.03.2013 року, відсутні підстави стверджувати про факт підписання відповідачем договору поставки природного газу №264513 від 20.12.2010 року, акта прийому-передачі природного газу від 31.12.2010 року за лютий 2010 року, акта прийому-передачі природного газу від 31.12.2010 року за березень 2010 року, що також не спростовано скаржником в суді апеляційної інстанції. Тому, необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору поставки природного газу №264513 від 20.12.2010 року, що також вірно встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

При цьому, колегія суддів погоджується із твердженнями скаржника про те, що висновок судового експерта в силу вимог ст.42 Господарського процесуального кодексу України не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи те, що місцевий господарський суд з метою забезпечення всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин даної справи, призначив експертизу за результатами проведення якої складено висновок, відповідно до якого відсутні достовірні підстави стверджувати про те, що відповідач підписував договір поставки природного газу №264513 від 20.12.2010 року, акт прийому-передачі природного газу від 31.12.2010 року за лютий 2010 року, акт прийому-передачі природного газу від 31.12.2010 року за березень 2010 року. Окрім того, оскаржуване рішення місцевого господарського суду ґрунтується не лише на обставинах, встановлених в експертному висновку, а навпаки, на обставинах, встановлених внаслідок дослідження документальних доказів, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності.

Твердження скаржника про застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення ст.601 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки, з аналізу оскаржуваного рішення не вбачається посилання місцевого господарського суду на вказану норму законодавства та відповідно застосування такої норми до спірних правовідносин. Також безпідставним є покликання скаржника на претензії про сплату боргу, заяву про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги, оскільки, відсутні докази надсилання та відповідно їх отримання відповідачем.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 13.05.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. В задоволенні апеляційної скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" , м. Київ №31/10-2472 від 27.05.13 р. відмовити.

2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 13.05.2013 року

у справі №5027/815/2012 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови виготовлено 26.06.2013 року

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Матущак О.І.