Ухвала суду № 32040710, 18.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"18" червня 2013 р. Справа № 806/617/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін

представників:

позивача Шкуропат Л.Р., Семенюк В.В.

відповідача Рибак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 18.01.2013 року № 000021222 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 429265, 00 грн., № 000022222 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 276223, 52 грн., № 000023222 про збільшення суми грошового зобов'язання по платі за землю в розмірі 13088, 70 грн. та № 000005223 про нарахування 9313, 00 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Позов мотивований тим, що орендна плата за землю безпідставно збільшена, оскільки грошова оцінка землі є сталою та визначена в договорі оренди. Донарахування податку на прибуток також вважає безпідставним, оскільки воно здійснене на підставі невизнання податковою звітністю уточнюючих розрахунків, поданих позивачем за період з 9 міс. 2010 року по 2011 рік, проте вказаних рішень позивачу не надано. Також вказує на те, що порушень термінів розрахунки в сфері ЗЕД не було допущено, оскільки громадянин Італії Marmeggi Franco постійно проживає в Україні, має у власності житло, дозвіл на працевлаштування в Україні, працює на постійному місці роботи в TOB «EMI - УКРАЇНА ЛТД», перебуває на території України понад 183 дні.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.01.2013 р. №000021222, №000022222, №000023222 та №000005223.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкові повідомлення- рішення прийняті на підставі обґрунтованих висновків перевірки за безпідставне відображення у звітності за періоди, що перевірялися, від'ємного значення об'єкта оподаткування на підставі уточнюючих розрахунків, які не визнані податковою звітністю, за розрахунок орендної плати за земельну ділянку у меншому розмірі, ніж встановлено податковим законодавством, розрахунок плати за землю на підставі нормативної оцінки, яка на момент перевірки втратила чинність, а також за здійснення розрахунків готівкою у сумі 9313,00 грн., а не через уповноважений банк, з нерезидентом - громадянином Італії Marmeggi Franco.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Просили відмовити в задоволенні. Вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримала. Просила задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що працівниками ДПІ у м. Житомирі проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ЕМІ-Україна ЛТД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт № 7209/22-2/32008372 від 29.12.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пунктів 138.1, 138.10 статті 138, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 410079, 00 грн. внаслідок безпідставного відображення у звітності за вказані періоди від'ємного значення об'єкта оподаткування на підставі уточнюючих розрахунків, які не визнані податковою звітністю;

- статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме: здійснення розрахунків готівкою у сумі 9313, 00 грн., а не через уповноважений банк з нерезидентом - громадянином Італії;

- підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю на 234370, 63 грн.;

- пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено плату за землю на 11104, 72 грн.

18.01.2013 р. ДПІ в м. Житомирі прийнято податкові повідомлення-рішення № 000021222 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 429265,00 грн., № 000022222 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю на 276223, 52 грн., № 000023222 про збільшення суми грошового зобов'язання по платі за землю на 13088, 70 грн. та № 000005223 про нарахування 9313, 00 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то, відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Відповідач, збільшуючи податкове зобов'язання з податку на прибуток, керувався тим, що позивачем безпідставно відображено у звітності за 9 міс. 2010 року, 2010 рік, І кв. 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 рік у загальній сумі 1534760, 00 грн. Таким чином безпідставно віднесено до валових витрат за 9 міс. 2010 року, 2010 рік, І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 рік у загальній сумі 1534760, 00 грн.

Відповідач зазначає, що уточнюючі розрахунки невизнані податковою звітністю, проте не подано жодного рішення про невизнання податковою звітністю.

В матеріалах справи наявні копії декларацій з податку на прибуток за період, що перевірявся, додатки до них та уточнюючі декларації з квитанціями шлюзу прийому звітності податковим органом.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2013 р. № 000021222 про донарахування податку на прибуток.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення про донарахування орендної плати за основним платежем у сумі 234370, 63 грн. та 41852, 89 грн. штрафних санкцій, та зазначає наступне.

Судом встановлено, що 20 липня 2005 року між Житомирською міською радою (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за яким позивач набув право на оренду земельної ділянки загальною площею 1,0972 га, в тому числі під будівлями та спорудами - 0,0551 га, під проходами, проїздами і площадками - 1,0421 га за адресою: вул. Промислова, 1/154, м. Житомир.

У пункті 3 вказаного договору спочатку було визначено розмір грошової оцінки земельної ділянки - 3798715, 03 грн. Ця сума була виправлена на 862750, 37 грн., що посвідчено нотаріально.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За таких обставин донарахування орендної плати відповідачем здійснене виходячи з нормативно грошової оцінки в 3798715, 03 грн. є протиправним, оскільки розрахунок річного розміру орендної плати за землю повинен проводитися, виходячи із оцінки у 862750,37 грн.

Стосовно нарахування плати за землю колегія суддів зазначає наступне

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" має на праві власності на земельну ділянку площею 1,3089 га за адресою: вул. Промислова, 1/154, м. Житомир, про що свідчить державний акт серії ЖТ № 133000 виданий 28 жовтня 2004 року.

Згідно з довідкою Житомирського міського управління земельних ресурсів № 983 від 29 жовтня 2004 року грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 805822,52 грн., вартість м кв. м - 61, 56 грн.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року № 1378-IV із змінами та доповненнями, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, як визначено статтею 18 Закону України "Про оцінку земель", проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про хибність твердження податкового органу про втрату чинності довідки № 983 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки нова переоцінка не проводилася. Та погоджується з висновком про протиправність донарахування відповідачем у рішенні від 18 січня 2013 року № 000023222 суми грошового зобов'язання по платі за землю на 13088,70 грн.

Відповідно до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (у редакції, чинній на момент здійснення розрахунків), у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Згідно з підпунктом 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Суд встановив, що громадянин Італії Marmeggi Franco має дозвіл на працевлаштування в Україні № 846 від 20 січня 2011 року, виданий Державним центром зайнятості, відповідно до наказу № ЕМ1-219 від 20 січня 2011 року він був прийнятий на посаду технолога Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" та отримав дохід за лютий-грудень 2011 року у сумі 27853, 04 грн., за весь 2012 рік - 32160,00 грн. Строк його перебування в Україні в 2011 та 2012 роках перевищує 183 дні за кожен. Крім того, громадянин Італії Marmeggi Franco має у власності два житлові будинки № 12 і № 14 по вул. Світлій у с. Клітчин Житомирського району Житомирської області, що підтверджується копіями свідоцтв про право власності та витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що Marmeggi Franco є фізичною особою - резидентом, тому розрахунок з ним позивачем у готівковій формі в розмірі 9313, 00 грн. не є порушенням статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" і не може бути підставою для нарахування пені рішенням від 18 січня 2013 року № 000005223.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалене по справі судове рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція податкового органу є помилковою. Відповідно, судове рішення першої інстанції скасуванню не підлягає, як таке, що прийняте за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" вул. Промислова, 1/154, м.Житомир, 10025

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2, м.Житомир, 10014