Постанова № 32040637, 20.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 р. Справа № 804/7361/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представник позивача - Любименко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Втормет» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Втормет» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з вимогою щодо скасування повністю податкового повідомлення - рішення № 0000102205 від 14.02.2013 року на загальну суму 22916,25 грн. та податкового повідомлення - рішення № 0000092205 від 14.02.2013 року на загальну суму 28646,25 грн., прийнятих державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків у акті перевірки від 28.01.2013 року за №486/22-5/31177431 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДП Втормет» (код за ЄДРПОУ 31177431) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) за період з 01.10.2009р. по 31.12.2012р.», на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесене без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проте до суду надана довіреність на представництво інтересів в суді, строк пред'явлення якої до 31.12.2012 року, таким чином представника відповідача не було допущено до участі у судовому засідання. В попередньому судовому засіданні представником відповідача до суду надані письмові заперечення на позов, в обґрунтування яких зазначено, що позовні вимоги відповідач не визнає у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просить відмовити, зазначивши, що перевірка ТОВ «ДП Втормет» була проведена на виконання повноважень податкового органу, при наявності порушень позивачем податкового законодавства та спірні податкові повідомлення-рішення № 0000102205 від 14.02.2013 року та за № 0000092205 від 14.02.2013 року прийняті правомірно, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Розглянувши надані сторонами докази по справі, суд вважає винесені на підставі висновків акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту перевірки від 28.01.2013 року за №486/22-5/31177431 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДП Втормет» (код за ЄДРПОУ 31177431) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) за період з 01.10.2009р. по 31.12.2012р.» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Втормет» (надалі за текстом - ТОВ «ДП Втормет»), зареєстроване розпорядженням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.10.2000 № 12241200000009406. У зв'язку зі зміною складу засновників статут зареєстровано у новій редакції Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 06.04.2011 року за №12241050008009406. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 31177431. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Дніпропетровськ, вул. Орджонікідзе, 2. ТОВ «ДП Втормет» взято на податковий облік з 24.10.2000р. У ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська за № 3822. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ДП Втормет» зареєстровано у ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська, свідоцтво від 20.10.2000р. № 3908520, індивідуальний податковий номер - 311774304611.

Так, відповідно до наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 14.01.2013р. №45 виданого ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, фахівцями ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п.78.1. ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДП Втормет» (код ЄДРПОУ 31177431) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) за період з 01.10.2009р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт від 28.01.2013 року за №486/22-5/31177431 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДП Втормет» (код за ЄДРПОУ 31177431) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) за період з 01.10.2009р. по 31.12.2012р.», висновками якого встановлені порушення:

- п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз. «г» п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 22 917 грн., у т.ч. за 3 квартал 2010 року 22 917 грн.;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 18 333 грн., у т.ч. за вересень 2010 року на суму 18 333 грн.

14.02.2013 року на підставі висновків зазначених в акті перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000102205 від 14.02.2013 року на загальну суму 22916,25 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0000092205 від 14.02.2013 року на загальну суму 28646,25 грн.

18.05.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Втормет» отримало рішення Міністерства доходів і зборів України, яким залишено без змін рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 12.04.2013 року за № 1644/10/10-25 та податкові повідомлення-рішення № 0000102205 від 14.02.2013р. на загальну суму 22916,25 грн. (за платежем: податок на додану вартість) та № 0000092205 від 14.02.2013р. на загальну суму 28646,25 грн. (за платежем: податок на прибуток), а скаргу ТОВ «ДП Втормет» без задоволення.

Щодо виявлених порушень з податку на прибуток суд зазначає наступне.

В акті перевірки та в запереченнях на адміністративний позов ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС вказує на те, що операції позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Дормашавто» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Однак, суд вважає ці твердження відповідача необґрунтованими, побудованими на припущеннях без належного дослідження всіх обставин здійснення угод між сторонами. Це, зокрема, підтверджується слідуючим.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94 - ВР від 28.12.1994, в редакції чинній на час виникнення та здійснення правовідносин між ТОВ «ДП Втормет» та його контрагентом ТОВ «Дормашавто» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 - ВР, передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті..

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону №334/94-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №334/94-ВР, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

При цьому п. 5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Статтею 1 Закону України N 996-ХІVвід 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2010р. ТОВ «ДП Втормет» уклало договір з ТОВ «Дормашавто» (ЄДРПОУ 36791493) № 14/09-01 про надання послуг з транспортування лому чорних металів. Згідно договору ТОВ «ДП Втормет» доручає, а ТОВ «Дормашавто» приймає на себе зобов'язання по наданню послуг транспортування металолому ТОВ «ДП Втормет» автотранспортом ТОВ «Дормашавто».

За даними договором ТОВ «ДП Втормет» фактично були надані послуги з перевезення металобрухту, факт отримання яких 30.09.2010р. підтверджено актом №ДМ-300901 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 55000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 9166,67 грн.) та 29.10.2010р. - актом №ДМ-291001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 55000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 20% - 9166,67 грн.). За надані послуги ТОВ «Дормашавто» виписані податкові накладні.

Розрахунки між ТОВ «ДП Втормет» та ТОВ «Дормашавто» проводились у безготівковій формі (платіжка 368 від 17.09.2010р.). Кредиторська або дебіторська заборгованість за даним договором на момент перевірки відсутні. Транспортування металобрухту проводились ТОВ «Дормашавто».

ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська в акті перевірки підтвердила, що отримані послуги ТОВ «ДП Втормет» використало у фінансово-господарській діяльності, відобразило дані господарські операції на підставі належно оформлених первинних документів в бухгалтерському та податковому обліку, а також задекларувало податковий кредит у декларації з ПДВ за вересень 2010р. в сумі 18333,33 грн. та валові витрати у декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року у сумі 45833,33 грн.

Необхідно зазначити, що ТОВ «ДП Втормет» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.10.2000р. за №12241200000009406 з основним видом економічної діяльності: 46.77 - оптова торгівля відходами та брухтом; операції з металобрухтом. Зазначені види діяльності здійснюються Товариством понад 12 років на підставі відповідних Ліцензій (останні від 26.06.2007р. та 27.06.2012р.). Це свідчить про тривалий досвід та практику роботи ТОВ «ДП Втормет» з металобрухтом, в тому числі і про реальність всіх господарських операцій, також відносно з ТОВ «Дормашавто».

Товариству позивача фактично були надані ТОВ «Дормашавто» послуги автоперевезення металобрухту в рамках виконання нашим підприємством зобов'язань за Договором поставки №228/юр від 27.08.2009р. - про придбання ТОВ «ДП Втормет» металобрухту у ВАТ «Завод «Дніпропрес» та Договором поставки №27д/01 від 04.01.2010р. - про поставку Товариством позивача на адресу ВАТ «Дніпропетровський Втормет» металобрухту. Безпосередньо п.2.1.1 Договору поставки №228/юр від 27.08.2009р. передбачено умови поставки автомобільним транспортом відповідно правилам ІНКОТЕРМС - EXW - склад Постачальника.

Зазначені документи надавались посадовим особам відповідача при здійсненні, як планової так і позапланових перевірок (про що представник відповідача не заперечував), однак не були враховані при формуванні висновків перевірки.

Отже, вищезазначені документи спростовують твердження відповідача щодо операцій позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Дормашавто», які не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Вказані висновки (твердження) були викладені в акті перевірки.

Також, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС зроблено висновок про порушення ТОВ «ДП Втормет» порядку формування податкового кредиту, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість. Однак, такі висновки не відповідають дійсним обставинам та протирічать наданими сторонами документами.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі за текстом - Закон №168) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п. 1.4 Закону № 168).

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону № 168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Підпунктом 7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Правила формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені в п. 7.4 ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Отже, Законом № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідачем не надано належних доказів щодо неправомірності чи недійсності виданих податкових накладних.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення п.п. 7.4.5 Закону № 168, яким визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Однак, це не відповідає дійсності, так як всі необхідні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «ДП Втормет» та ТОВ «Дормашавто» (ЄДРПОУ 36791493), а також право ТОВ «ДП Втормет» на податковий кредит (договір, податкові накладні, акти наданих послуг щодо перевезення металобрухту, тощо), є в наявності та були досліджені в ході перевірки ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.

В акті перевірки ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська не заперечується наявність у ТОВ «ДП Втомет», як у покупця ТОВ «Дормашавто» (ЄДРПОУ 36791493) всіх податкових накладних, які надані (виписані) за відповідним договором, так само як і не висуваються ніяких зауважень на предмет змісту податкових накладних.

Враховуючи викладене, ТОВ «ДП Втормет» виконало усі передбачені законом умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та валові витрати, а також має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону № 168 акт перевірки не містить, придбана продукція використовувалась у господарській діяльності підприємства та обліковувалась належним чином - ТОВ «ДП Втормет» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманій продукції до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується всіма належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди-покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками (по всім ланцюгам) вимог податкового законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Вищевказане підтверджується, зокрема, практикою Верховного суду України, який в справі №06/47 від 11.10.2006 зазначив, що «якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній, виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.»

Відповідно до п.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований належним чином, мав свідоцтво платника ПДВ та ліцензії на заготівлю, переробку металобрухту.

Відповідно до п.1.8 ст. Закону № 168 бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків у зв'язку з надмірною сплатою податку до бюджету у випадках, зазначених цим Законом.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону № 168, платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до положень Закону № 168 сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару (вартості послуги), є податковим зобов'язанням продавця товару (надавача послуги), і саме надавець послуги товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Згідно з п.10.2 ст.10 цього ж Закону платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д» п.10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Також, є безпідставними висновки відповідача на посилання того, що усі операції з придбання товарів, робіт, послуг у ТОВ «ДП Втормет» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». У зв'язку з вищевикладеним у ТОВ «ДП Втормет» відсутнє право на формування валових витрат та податкового кредиту по операціях з придбання послуг у постачальника ТОВ «Дормашавто». Вказані висновки пов'язуються з висновками актів з ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, які надійшли на адресу ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС:

- акт від 25.01.2012 №54/3-23-20 «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто», код ЄДРПОУ 36791493 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями»;

- акт від 13.03.2012 року №30/2304/36791493 «з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарської діяльності».

Дана перевірка проведена на підставі даних облікової справи, матеріалів отриманих від підрозділів податкової міліції, АІС «Аудит», Бест Звіт, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».Згідно висновків, зазначених у вищенаведених актах встановлено порушення частинами 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) при придбанні та наступному продажу товарів (послуг).

Поряд з цим, вищевказані акти перевірки до суду не надані, не надано також докази, що підтверджують відомості, які зафіксовані у згаданих актах перевірки.

Разом з тим, надаючи оцінку твердженням відповідача про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Дормашавто», суд звертає увагу на таке.

Так, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Цією нормою прямо не встановлена недійсність (нікчемність) угод, які не відповідають вищевказаним вимогам, у зв'язку з чим така угода не є нікчемною, а є оспорюваним правочином.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Оскільки нікчемність таких правочинів прямо не встановлена законом, а інших доказів недійсності згаданих договорів відповідачем до суду не надано, суд критично оцінює висновок відповідача щодо нікчемності укладеного між позивачем та його контрагентом договору, а відтак безпідставним також є й встановлене відповідачем порушення вимог ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Дормашавто» мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України та законодавства, яке діяло на момент вчинення взаємовідносин.

Крім того, як зазначено в матеріалах акту перевірки від 28.01.2013 року за №486/22-5/31177431 - згідно акту від 13.03.2012 року №30/2304/36791493 ДПІ у Голосіївському районі м.Києва було встановлено наступне:

- підприємство не знаходиться за юридичною адресою: м. Київ, вул. Байкова, 7, про що складено акт ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про невстановленння місцезнаходження, згідно висновку щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) від 26.12.2011 №7439/26-1/30. При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновку ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Дормашавто», які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 26.12.2011р. №7439/26-1/30 ТОВ «Дормашавто» має ознаки «фіктивності», а саме:

- кількість працюючих -1 особа;

- наявність основних засобів - відсутні;

- місцезнаходження не встановлено.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи та об'єднанням кримінальних справ в одне провадження від 27.09.2011 щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Дормашавто» (код за ЄДРПОУ 36791493), а саме, в провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва перебуває кримінальна справа №71-00217 порушена щодо директора ПП «Гранд Сервіс» ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст.212 ч.3 та 366 ч.2, 205 ч.2 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 перебуваючи на посаді директора приватного підприємства «Гранд Сервіс» умисно ухилявся від сплати податку на додану вартість в особливо - великих розмірах та вчинив службове підроблення, тобто вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, що спринило тяжкі наслідки, крім того протягом 2008 - 2010 p.p. громадянин ОСОБА_3 повторно вчинив фіктивне підприємництво, а саме, створив та придбав ряд підприємсв з метою прикриття незаконної діяльності та використовуючи їх у схемі ухилення від сплати податків надавав послуги реально діючим підприємствам, які безпідставно формували валові витрати та податковий кредит з ПДВ за рахунок безтоварних операцій.

Згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкової кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Проте, відповідачем ні до матеріалів перевірки ні до суду не надано підтвердження того, що ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки ТОВ «ДП Втормет», або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними стосовно такої перевірки.

Відповідно до п.86.9 ст.86 Податкової кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення також було порушено і норми п.86.9 ст.86 Податкової кодексу України, згідно якої податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального законодавства не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Втормет» податкового повідомлення - рішення № 0000102205 від 14.02.2013 року на загальну суму 22916,25 грн. та податкового повідомлення - рішення № 0000092205 від 14.02.2013 року на загальну суму 28646,25 грн.

Отже, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Втормет» підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Втормет» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.

Скасувати повністю податкове повідомлення - рішення № 0000102205 від 14.02.2013 року на загальну суму 22916,25 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0000092205 від 14.02.2013 року на загальну суму 28646,25 грн., прийнятих Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Втормет».

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 25.06.2013р.

Суддя Е.О. Юрков