Ухвала суду № 32038418, 21.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 р.Справа № 818/1763/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сумах Державної податкової служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2013р. по справі № 818/1763/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксаліт"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксаліт», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах ДПС, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення № 0007221503/57849 від 13.11.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2460,33 грн., із них - за основним платежем на суму 1640,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 820,11 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року задоволено адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксаліт».

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0007221503/57849 від 13 листопада 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Оксаліт" з податку на додану вартість в загальній сумі 2460 грн. 33 коп., із них за основним платежем на суму 1640 грн. 22 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 820 грн. 11 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема на порушення п.201.6 ст. 201, п.201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 19.10.2012 року фахівцем ДПІ у м. Сумах на підставі п.200.10 ст. 200 ПК України, в порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Оксаліт".

За результатами перевірки складено акт № 3310/15-319/37283479 від 19.10.2012 р., згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим зменшується сума податкового кредиту (р.17) на суму 21058, 82 грн. (а.с. 7-9).

За результатами розгляду заперечень до акту № 3310/15-319/37283479 від 19.10.2012 р. сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18-рядок 21), збільшується на суму ПДВ 1640,22 грн.(а.с.24-25).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007221503/57849 від 13.11.2012 р., яким ТОВ "Оксаліт" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 2460,33 грн., у т.ч.: за основним платежем - 1640,22 грн. та 820,11 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.10).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства є необґрунтованими, тому прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту перевірки про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, які ґрунтувалися тому, що ТОВ «Оксаліт» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012р. (вх. 9057346391 від 20.09.12р.) разом з додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних» (вх. 9057346330 від 20.09.12р.), та відповідно до додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у Розділі II «Податковий кредит» відображено збільшення податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Суми-Теплобуд» по податковим накладним на загальну суму ПДВ 1640, 22 грн.

Згідно поданого реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року, поданого ТОВ «Оксаліт» в Розділ II «Отримані податкові накладні» камеральною перевіркою встановлено включення до додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних за червень, липень 2012року.

На думку податкового органу зазначене суперечить п. 201.10 ст. 201 ПК України, у зв'язку з тим, що додаток №8 подається у звітному податковому періоді, у якому такі податкові накладні було складено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Суми-Теплобуд» підтверджується належними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вимогам пп. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: копіями податкових накладних № 60, 67, 54, 55, 52, 53, 51, 50, 42, 43, 39, 31, 20, 26, 10, 11, 6, 9, 4 від 21.06.2012 р., №54 від 26.06.2012 р. на а.с. 30-49;

копіями рахунків-фактур № СТ-0000017 від 03.05.2012 р., № СТ-0000058, № СТ-0000067, № СТ-0000057, № СТ-0000056, № СТ-0000055, № СТ-0000053, № СТ-0000054 від 04.05.2012 р., № СТ-0000044, № СТ-0000045, № СТ-0000041, № СТ-0000033, № СТ-0000028, № СТ-0000021, № СТ-0000009, № СТ-0000008, № СТ-0000007, № СТ-0000004, № СТ-0000001 від 03.05.2012 р., № СТ-0000070 від 13.06.2012 р. на а.с.50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88;

копіями видаткових накладних № СТ-0000009, № СТ-0000042, № СТ-0000037, № СТ-0000043, № СТ-0000044, № СТ-0000045, № СТ-0000047, № СТ-0000046, № СТ-0000060, № СТ-0000061, № СТ-0000057, № СТ-0000032, № СТ-0000027, № СТ-0000020, № СТ-0000010, № СТ-0000008, № СТ-0000007, № СТ-0000085, № СТ-0000002, № СТ-0000066 від 26.06.2012 р. на а.с.51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як свідчать письмові докази, позивач разом із декларацією з податку на додану вартість за серпень 2012 р., поданої 20.09.2012 р. подав до податкового органу додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну", до якої включив податкові накладні, отримані від ТОВ "Суми-Теплобуд», скаргу та копії первинних документів.

Орган державної податкової служби в акті перевірки вказує, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України додаток №8 подано позивачем не у звітному податковому періоді, у якому складено таку податкову накладну.

Колегія суддів зазначає, що заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Тобто поняття звітний період у пункті 201.10 Податкового кодексу України потрібно тлумачити не як період, в який податкова накладна мала бути отримана покупцем, а період, у якому платник податків включив суму податку до складу податкового кредиту, з врахуванням того, що таке право покупець має протягом 365 календарних днів з дати виписки такої податкової накладної.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем при поданні додатку №8 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року разом зі скаргою та копіями первинних документів повністю дотримано порядок, встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Таким чином, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму 1640,22 грн. відповідно до зазначених вище податкових накладних, отриманих від ТОВ "Суми-Теплобуд" при здійсненні господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, законність та обґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного податкових повідомлення - рішення № 0007221503/57849 від 13.11.2012 р. не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 р. по справі № 818/1763/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2013р. по справі № 818/1763/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.