Постанова № 32037722, 19.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 926/440-Б/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 30 квітня 2013 року по справі №926/440-б/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс РК»

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Чернівецької області (суддя Ковальчук Т.І.) ухвалою від 30 квітня 2013 року по справі №926/440-Б/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс РК» серед іншого: порушив за заявою прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Чернівцях провадження у справі банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс РК»; визнав безспірні вимоги ДПІ у м. Чернівцях до боржника в сумі 399036,60 грн. третьої черги задоволення; розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Рабанюка Віктора Степановича; встановив арбітражному керуючому Рабанюку В.С. грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, яка сплачується шляхом її авансування ініціюючим кредитором у визначеному в цій ухвалі розмірі.

Державна податкова інспекція у м. Чернівцях оскаржила названу ухвалу, просить таку скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернівцях та визначити оплату послуг арбітражному керуючому Рабанюку В.С. за рахунок боржника. Вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Глави 17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI витрати на оплату праці арбітражним керуючим не закладено до витрат державного чи місцевого бюджету на 2013 рік.

Скаржник пояснює, що за таких обставин неможливо здійснювати оплату праці арбітражного керуючого за рахунок державного бюджету, адже це потягне за собою втрату державного бюджету, а також те, що суд при винесенні ухвали не взяв до уваги норму закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в якій передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється за рахунок боржника.

В обґрунтування посилається на ч. 5 ст. 115 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Про розгляд апеляційної скарги сторонам повідомлено належним чином.

В судове засідання повноважні представники учасників провадження у справі про банкрутство не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 30 квітня 2013 року по справі №926/440-б/13 і вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з нижченаведених підстав.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно з матеріалами справи ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22.04.2013 року прийнято до розгляду заяву прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Чернівцях до товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс РК» в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності з 19.01.2013р. внесених змін), розгляд заяви в підготовчому судовому засіданні призначено на 30.04.2013 року.

Ухвалою від 30.04.2013 року порушено провадження у справі та встановлено арбітражному керуючому Рабанюку В.С. грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, яка сплачується шляхом її авансування ініціюючим кредитором у визначеному в цій ухвалі розмірі.

На запит Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2013 року автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство на призначення ліквідатором банкрута запропоновано арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича.

30.04.2013 року до суду надійшла телеграма від Ракущинця А.А. про незгоду на призначення його розпорядником майна у справі № 926/440-б/13 за станом здоров'я.

Прокурор і представник ініціюючого кредитора пропозицій щодо кандидатури арбітражного керуючого на призначення розпорядником майна ТзОВ «Волмакс РК» не подали.

Таким чином з урахуванням вищезазначених обставин та абз. 4 ч. 1 ст. 114 Господарський суд Чернівецької області призначив розпорядником майна ТзОВ «Волмакс РК» арбітражного керуючого Рабанюка Віктора Степановича, який надав свою згоду.

Так, за умовами абз. 4 ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

В своїй апеляційній скарзі ДПІ у м. Чернівцях посилається на ч. 5 ст. 115 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за приписами якої сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Проте, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду звертає увагу скаржника, що дана норма Закону регулює винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією та ліквідатора.

В даному ж випадку застосовується абз. 3 ч. 2 ст. 115 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за умовами якого сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Також скаржник зазначає, що відповідно до Глави 17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI витрати на оплату праці арбітражним керуючим не закладено до витрат державного чи місцевого бюджету на 2013 рік.

Однак за змістом ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 16 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для порушення справи про банкрутство ТзОВ «Волмакс РК», введення процедури розпорядження майном та встановлення арбітражному керуючому грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна боржника за рахунок ініціюючого кредитора - ДПІ у м. Чернівцях.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Львівський апеляційний господарський суд у повному обсязі перевірив законність і обґрунтованість ухвали господарського суду Чернівецької області від 30 квітня 2013 року та вважає, що така постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі дослідження усіх матеріалів справи. Відтак законні підстави для оплати послуг арбітражного керуючого Рабанюка В.С. як розпорядника майна ТзОВ «Волмакс РК» за рахунок божника відсутні.

Скаржник належними і допустимими доказами не спростував висновків суду першої інстанції. У поданій суду апеляційній скарзі кредитор не пояснив і не обґрунтував яким чином суд першої інстанції дійшов невірного висновку при вирішенні питання оплати праці арбітражного керуючого Рабанюка В.С.

За таких обставин ухвалу господарського суду Чернівецької області від 30 квітня 2013 року по справі №926/440-б/13 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 30 квітня 2013 року по справі №926/440-б/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Хабіб М.І.