Рішення № 32037517, 25.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2013р. Справа № 905/3904/13

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа", Донецька область, м.Горлівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ-Групп», Донецька область, м.Горлівка

про: стягнення заборгованості у розмірі 44719,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Ужачина Е.А. - за довіреністю №06/4814 від 16.04.2013 р.

від відповідача: Трофименко і.С. за довіреністю від 19.06.2013 р.

Перетятько В.П. за довіреністю від 25.06.2013 р.

В судовому засіданні 20.06.2013 р. оголошено перерву до 25.06.2013 р. о 10:15 год.

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Горлівськтепломережа", Донецька область, м.Горлівка, звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ-Групп», Донецька область, м.Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 44719,43 грн., а саме 22232,99 грн. основного боргу, пеню у сумі 22232,99 грн., 3% річних у розмірі 240,86 грн., інфляційну складову у сумі 12,59 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 2605 від 24.10.2011 р., перелік об'єктів відповідача - додаток 1 до договору № 2605 від 24.10.2011 р., акти технічного огляду системи теплопостачання вбудованого приміщення від 20.10.2011 р., акт розмежування балансової приналежності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 20.10.2011 р., додаток № 4 до договору № 2605 від 24.10.2011 р., додаткові угоди від 25.12.2011 р., від 26.04.2012 р., від 02.08.2012 р., від 26.12.2012 р., до договору № 2605 від 24.10.2011 р., акти на включення опалення від 15.10.2012 р., від 16.10.2012 р., договір оренди нежитлового приміщення № 20740011 від 05.10.2011 р., акти прийому-передачі від 11.12.2012 р., договір про оренду нежитлового приміщення від 18.01.2012 р., акти приймання-передачі від 07.03.2013 р., платіжні вимоги-доручення № 2605 від 16.10.2012 р., від 02.11.2012 р., 05.12.2012 р.,08.01.2013 р., 01.02.2013 р., 01.03.2013 р., реєстр сум, що пред'явлені у платіжних дорученнях,

20.06.2013 р. через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву № 399 від 19.06.2013 р. в якому заперечував проти позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 22232,99 грн., 3% річних у розмірі 240,86 грн., інфляційних нарахувань у сумі 12,59 грн з огляду на скрутний фінансовий стан, наявність перед відповідачем заборгованості бюджетних установ, що обумовлюють формування збитків за результатами господарської діяльності відповідача. У поясненнях № 401 від 25.06.2013 р. зазначив про необґрунтованість розміру заявлених вимог в частині нарахування пені, оскільки згідно наданих до матеріалів справи актів звіряння розрахунків заборгованість відповідача станом на 01.01.2013 р. становить 7786,30 грн., отже і розмір нарахованої пені не може перевищувати наведену суму.

В судовому засіданні 25.06.2013 р. відповідач, згідно до протоколу судового засідання заявив клопотання про зменшення розміру пені у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства. Посилався на наданий до пояснень № 399 від 19.06.2013 р. фінансовий звіт та довідку підприємства.

Позивач, згідно наданих через канцелярію суду заперечень від 25.06.2013 р. наголошував на наявності низки факторів, що несприятливо впливають на фінансовий стан підприємства у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання відповідача.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

24.10.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Горлівськтепломережа" в (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРВ-Групп» (Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії № 2605 (надалі Договір) в редакції додаткової угоди від 26.12.2012 р., відповідно до якого Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія, згідно додаткам 1,2 до договору № 2605 від 24.10.2011 р., постачалася відповідачу у нежитлові приміщення за адресою: м. Горлівка, вул. Столяревського, 11,22, пр. Перемоги, 162. Означений договір підписаний та затверджений печатками сторін без заперечень.

За умов п. 1.2. початок та закінчення опалювального періоду встановлюється розпорядженням Горлівської міської ради та не можуть бути змінені сторонами.

Згідно п. 1.4. Договору відповідальність між Постачальником та Споживачем за технічний стан теплових мереж та теплових установок встановлюється мережею розподілу згідно акту розмежування балансовою приналежності та експлуатаційної відповідальності теплових мереж та теплових установок (додаток 3).

Виконання Постачальником зобов'язань по цьому договору підтверджується: для вбудованого приміщення: актами включення опалення житлових будинків, в які вбудовані нежитлові приміщення Споживача, підписаними Постачальником і Споживачем, на утриманні якого знаходяться зазначені житлові будинки, розпорядженнями Горлівської міської ради про закінчення опалювального сезону. Для окремо розташованих будівель: актами включення опалення, підписаними Постачальником та Споживачем, розпорядженням Горлівської міської Ради про закінчення опалювального сезону.(п. 1.5. Договору).

Умовами п. 2.1. Договору встановлено, що теплова енергія постачається Споживачу при наявності лімітів на паливно-енергетичні ресурси у Постачальника на опалення - в опалювальний період (п. 2.1. Договору).

До обов'язку споживача, за умов п. 3.2.1. Договору віднесено оплату відпущеної теплової енергії незалежно від виділених лімітів та здійснення платежів, відповідно до умов цього Договору. Так, п. 6.1. Договору в редакції додаткової угоди від 26.12.2012 р. до договору № 2605 від 24.10.2011 р. передбачено, що споживач оплачує відпущену теплову енергії за опалення по показникам приладів обліку за тарифом 877,01 грн за 1Гкал, крім того ПДВ 20% 175,40 грн., загалом 1052,41 грн.

Відповідно до п. 6.3. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплату за теплову енергію Споживач проводить до початку розрахункового місяця, відповідно платіжному дорученню-вимозі, що виставлена Постачальником (п. 6.4. Договору).

Сторони дійшли згоди у п. 6.5. Договору, що платіжне доручення-вимога Постачальника вважається пред'явленим Споживачу з моменту вручення його Споживачу, керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру, відповідальному за діловодство споживача. В разі неможливості вручення особисто- з моменту направлення поштою рекомендованим листом за юридичною адресою, зазначеною в договорі, з урахуванням строків поштового перебігу.

Факт надання опалення на об'єкті відповідача нежитловому приміщені, розташованому за адресою: м. Горлівка, вул. Столяревського, 11,22, пр. Перемоги, 162. підтверджується актами на включення опалення від 15.10.2012 р., від 16.10.2012 р., Належним чином засвідчені копії означених документів наявні у матеріалах справи (а.с.25-27).

На виконання умов зазначеного договору позивачем пред'явлено Споживачу теплової енергії платіжні вимоги-доручення платіжні вимоги-доручення № 2605 від 16.10.2012 р., від 02.11.2012 р., 05.12.2012 р.,08.01.2013 р., 01.02.2013 р., 01.03.2013 р., з відміткою про отримання представниками відповідача згідно до наявної в матеріалах справи належним чином засвідченої копії реєстрів сум, пред'явлених в платіжних вимогах (а.с. 36).

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, за період з жовтня 2012 р. по березень 2013 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ-Групп» перед позивачем складає 22232,99 грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення існуючого боргу в сумі 22232,99 грн. не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 240,86 грн. та інфляційної складової у сумі 12,59 грн. згідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач за період з 21.12.2012 р. по 23.05.2013 р. нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 240,86 грн.

Заявлені до стягнення розміри 3% річних суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Заявлений до стягнення розмір індексу інфляції у розмірі 12,59 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 22232,99 грн. відповідно до п. 8.3. Договору за період з жовтня 2012 р. по березень 2013 р.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 8.3. Договору за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії Споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу.

Передбачений п. 8.3. порядок нарахувань пені узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Заявлені до стягнення розміри пені у сумі 22232,99грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Заперечення відповідача стосовно розміру нарахованої пені та посилання на акти звіряння розрахунків судом до уваги не приймаються, з огляду на неможливість встановлення за який саме період проводилися зарахування між позивачем та відповідачем, відсутність інших документів на підтвердження розмірів зарахованих у вигляді взаємозаліку коштів, та відмінність періоду за який визначені суми боргу за періодичними актами звіряння розрахунків між сторонами та спірним періодом, заборгованість за який є предметом судового розгляду у даній справі.

Що стосується заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру належної до стягнення пені, суд виходить з наступного.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У частині 2 цієї статті зазначено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення, при цьому, розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи та внутрішнього переконання суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

На підтвердження скрутного фінансового становища відповідачем подано суду Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва від 31.03.2013 р., довідку про стан дебіторської заборгованості по бюджетних організаціям станом на 18.06.2013 р.

Вищевказані подані суду документи підприємства свідчать про те, що фінансовий стан відповідача є несприятливим, наявна значна дебіторська заборгованість по бюджетних організаціях.

Також, відповідно до п.2.4. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/293 від 29.04.94 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань», вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Розглянувши вимогу позивача стосовно стягнення пені, суд зважаючи на вищезазначені обставини та визнання відповідачем позовних вимог, вважає за можливе як виняток, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 ГПК України, з урахуванням інтересів позивача щодо можливості виконання відповідачем позовних вимог, зменшити розмір належної до сплати пені на 20 % від заявленого розміру, а саме стягнути пеню в розмірі 17786,39 грн.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 549, 625, 627, 655, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа", Донецька область, м.Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ-Групп», Донецька область, м.Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 44719,43 грн., а саме 22232,99 грн. основного боргу, пеню у сумі 22232,99 грн., 3% річних у розмірі 240,86 грн., інфляційну складову у сумі 12,59 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ-Групп» (84646, Донецька область, м. Горлівка, бул.Димитрова, 49, офіс 215, ЄДРПОУ 37735691, р/р 26003010094420 у ПАТ «Укрсоцбанк» у м. Горлівка, МФО300023) на користь Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул. Ак.Павлова, 13, ЄДРПОУ 03337007, р/р 260022671601 у ПАТ «Міський Комерційний Банк», МФО 339339) заборгованість в сумі 22232,99 грн. основного боргу, пеню у сумі 17786,39 грн., 3% річних у розмірі 240,86 грн., індекс інфляції у сумі 12,59 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

В вимогах в частині стягнення пені у сумі 4446,59 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко