Ухвала суду № 32036007, 12.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р.Справа № 2-а/1570/177/11

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестстройторг» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестстройторг» до виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Приморської районної виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

10 січня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестстройторг» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Приморської РВД Одеського обласного відділення ФСС з ТВП при проведенні 13 серпня 2010 року планової перевірки ТОВ «Інвестстройторг», а саме включення до акту № 852 від 13.08.2010 року відомостей (інформації) стосовно фінансово-господарської діяльності ТОВ «Інвестстройторг», що не відповідають дійсності; визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - виконавчої дирекції Одеського обласного відділення ФСС з ТВП щодо винесення рішення про зарахування товариством до бюджету Фонду грошової суми у розмірі 50218,06 грн.; визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення № 1374/98 від 31.08.2010 року виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних втрат, донарахованих сум внесків та пені (т. 1 а.с. 5-11).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що 13.08.2010 року на підставі акту перевірки Приморської районної виконавчої дирекції ООВ ФСС з ТВП виконавчою дирекцією Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення № 852 про зарахування до бюджету Фонду 50218,06 грн., в тому числі не прийнятих до заліку витрат у сумі 32246 грн., штрафу у розмірі 16073 грн., пені у сумі 68 грн. та штрафу за несвоєчасно сплачені страхові внески у розмірі 1931,06 грн. Зазначене рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на перевищення повноважень органу, який здійснював перевірку, оскільки чинним законодавством йому надано право під час перевірок перевіряти путівки, тоді як повноважень щодо перевірки документів, на підставі яких ці путівки надавались, не передбачено. Також позивачем зазначено, що він не попереджався про проведення перевірки та йому не надавалось посвідчення на право проведення ревізії чи перевірки, а посадові особи Фонду відмовились проставити підписи у журналі реєстрації ревізій (перевірок). Крім того, перевірка проводилась не у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Зазначені дії є порушенням закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Інструкції про проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління ФСС з ТВП від 19.09.2001 року № 38. Позивач зазначає, що надання путівок всупереч висновкам перевірки він здійснював у відповідності до вимог чинного законодавства. Путівки видавались працівникам на підставі довідок для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою №070/о у відповідності до Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 року №12. Пункт охорони здоров'я, яким видавались зазначені довідки, відноситься до амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров'я. Крім того, позивач зазначив, що страхувальник та застраховані особи не несуть відповідальності за отримання у закладі охорони здоров'я довідки за формою № 070/о, оформленої з помилками, оскільки за видачу цієї довідки відповідають органи охорони здоров'я. Позивач також зазначив на невірне визначення йому суми штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у задоволенні позову було відмовлено (т. 2 а.с. 65-73).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестстройторг» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Приморською районною виконавчою дирекцією Одеського обласного відділення ФСС з ТВП була проведена перевірка правильності нарахування, утримання, своєчасної сплати страхових внесків, обліку та використання коштів ФСС з ТВП у ТОВ «Інвестстройторг», за результатом якої складено акт від 13.08.2010 року № 852 (т. 1 а.с. 85 - 93).

З акта перевірки вбачається, що вищезазначеною перевіркою було встановлено різницю у сумі 692,00 грн. між звітними та фактичними даними Ф4-ФСС по ВПТ у ІІ, ІІІ, ІV кварталах 2009 року, що призвело до заниження фонду оплати праці та є порушенням ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням»; недонарахування та недоутримання внесків у ІІ, ІІІ, ІV кварталах 2009 року у сумі 13,15 грн.; порушення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» - відображення витрат у сумі 2180,70 грн. з порушенням вимог згаданого Закону. Крім того, перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду (з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року) страховик ТОВ «Інвестстройторг» отримав 8 путівок на санаторно-курортне лікування на загальну суму 42357,00 грн., які були видані з порушенням пунктів 4.1., 4.7. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року №12.

31.08.2010 року виконавчою дирекцією Одеського обласного відділення ФСС з ТВП прийнято рішення № 1374/98 про застосування та зарахування до бюджету ФСС з ТВП, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових санкцій та штрафу, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким ТОВ «Інвестстройторг» донараховано (застосовано) 50218,06 грн., в тому числі пені в сумі 68,00 грн., не прийнято до заліку витрат в сумі 32146,00 грн., штраф у сумі 16073,00 грн., за несвоєчасно сплачені страхові внески штраф у розмірі 1931,06 грн. (т. 1 а.с. 105).

31.08.2010 року також винесено припис № 47 про усунення порушень законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яким приписано ТОВ «Інвестстройторг» протягом 30-ти діб не пізніше 24.09.2010 року перерахувати 2193,85 грн. на розрахунковий рахунок № 25604198 в ООД «Райффайзен банк Аваль» МФО 328351 Приморської районної виконавчої дирекції Одеського обласного відділення, код ОКПО 26046100. Зараховану суму відобразити у звіті за Ф4 ФСС з ТВП за 9 місяців 201 року по рядку № 4 «нараховано за актами ревізій внесків» - 13,15 грн., по рядку № 7 «не прийнято до заліку витрат» - 2180,70 грн. (т. 1 а.с. 106).

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся зі скаргою до виконавчої дирекції Одеського обласного відділення ФСС з ТВП, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 30.09.2010 року № 06-10-1024, яким скаргу залишено без задоволення (т. 1 а.с. 109-111).

В подальшому позивач звернувся зі скаргою до виконавчої дирекції ФСС з ТВП, за результатом розгляду якої було прийнято рішення від 13.12.2010 року № 05-31-2534, яким було відмовлено ТОВ «Інвестстройторг» в задоволенні скарги щодо скасування рішення виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду від 31.08.2010 р оку № 1374/98; визнано правомірними дії виконавчої дирекції Одеського обласного відділення ФСС з ТВП щодо застосування фінансових (штрафних) санкцій до ТОВ «Інвесстройторг» на загальну суму 50218,06 грн., у тому числі нарахована пеня - 68,00 грн., не прийняті до заліку витрати на суму 32146,00 грн. та штраф на суму 180004,06 грн.; визнано неправомірними дії Приморської РВД щодо видання припису про усунення виявлених порушень від 31.08.2010 року № 47 в частині неприйняття до заліку витрат на допомогу по вагітності та пологах в розмірі 2180,70 грн.; скасований припис Приморської РВД про усунення виявлених порушень від 31.08.2010 року № 47 в частині неприйняття до заліку витрат на допомогу по вагітності та пологах у розмірі 2180,70 грн. (т. 1 а.с. 112-114).

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 15.3 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 року № 38, яка була чинна на момент проведення ревізії, при ревізії страхувальників перевіряється, зокрема, повнота нарахування та своєчасність перерахування страхових внесків, використання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення працюючих та членів їх сімей та правильність ведення їх обліку. У зв'язку з цим суд вважає безпідставними посилання позивача про перевищення відповідачем повноважень щодо перевірки під час проведеної ревізії документів, які стали підставами для видачі путівок.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

На виконання п. 6 ч. 1 ст. 11 та ч. 1 ст. 47 вказаного Закону Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року №12 був затверджений Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з п. 4.1. зазначеного Порядку рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 року № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)») (далі - медична довідка).

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.04.2009 року № 288 «Про внесення змін і доповнень до наказів МОЗ України від 27.12.1999 року № 302 та від 03.07.2001 року № 258» була затверджена нова форма медичної довідки, яка, зокрема, передбачає необхідність проставляння підпису не тільки лікуючого лікаря, а й завідувача відділення та голови ЛКК.

Проте, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 06.08.2010 року № 660 вищезгаданий наказ, яким змінено форму довідки, був скасований як такий, що підлягав державній реєстрації, але не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Таким чином, у зв'язку з тим, що наказ не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України відповідно до п. 3 Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, не набрав чинності у встановленому порядку, суд першої інстанції вірно відхилив посилання відповідача на зазначений наказ, зазначаючи про необхідність видачі путівок на підставі довідок, форма яких була затверджена цим наказом.

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що позивачем було видано наступні путівки на санаторно-курортне лікування:

1) № 011684 до санаторію «Славутич» на термін з 09.12.2009 року по 29.12.2009 року (т. 2 а.с. 32), видана ОСОБА_2 на підставі довідки за формою № 070/о від 02.12.2009 року, виданої Здоровпунктом ТОВ «Інвестстройторг» (т. 1 а.с. 94);

2) № 011019 до ЗАТ «Санаторно-готельний комплекс «Дніпро-Бескид» на термін з 19.10.2009 року по 08.11.2009 року, видана ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 33) на підставі довідки для одержання путівки за формою № 070/о від 03.06.2009 року № 12, виданої Здоровпунктом ТОВ «Інвестстройторг» (т. 1 а.с. 97);

3) № 60008 до ДП «Кліничний санаторій по реабілітації хворих з захворюваннями органів зору «Зелений мис»на термін з 23.07.2009 року по 12.08.2009 року, видана ОСОБА_4 та ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 34) на підставі довідки для одержання путівки за формою № 070/о від 03.05.2009 року № 13, виданої ОСОБА_4 Здоровпунктом ТОВ «Інвестстройторг» (т. 1 а.с. 98);

4) № 155409 до ДП «СКК «Моршинкурорт» на термін з 04.03.2010 року до 24.03.2010 року, видана ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 35) на підставі довідки для одержання путівки за формою № 070/о від 12.03.2010 року № 15, виданої ОСОБА_5 Здоровпунктом ТОВ «Інвестстройторг» (т. 1 а.с. 100);

5) № 345787 до ДП «Клінічний санаторій «Місхор» на термін з 25.06.2010 року по 15.07.2010 року, видана ОСОБА_6, ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 36) на підставі довідки для одержання путівки за формою № 070/о, виданої Здоровпунктом ТОВ «Інвестстройторг»

6) № 164004 до ДП СКК «Моршинкурорт» на термін з 02.02.2010 року по 13.02.2010 року (т. 2 а.с. 11), видана ОСОБА_8 на підставі довідки для одержання путівки за формою № 070/о від 02.02.2010 року, виданої Здоровпунктом ТОВ «Інвестстройторг» (т. 2 а.с. 12);

7) № 157315 до ДП СКК «Моршинкурорт» на термін з 04.03.2010 року по 24.03.2010 року, видана ОСОБА_1 на підставі довідки для одержання путівки за формою № 070/о від 12.03.2010 року № 14, виданої Здоровпунктом ТОВ «Інвестстройторг» (т. 1 а.с. 99).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що згадані путівки видані без достатніх правових підстав, з огляду на таке.

Довідки видані за формою, встановленою наказом МОЗ України від 27.12.1999 року № 302 у редакції зі змінами, внесеними наказом від 30.04.2009 року № 288, який, як зазначалось вище, не пройшов процедури державної реєстрації нормативно-правових актів та, відповідно, не набрав чинності, тобто довідки видані з порушенням форми, визначеної законодавством, чинним на момент їх видачі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклади охорони здоров'я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Положеннями ст. 16 згаданого Закону визначено, що безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.

Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України.

Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.

Незалежно від юридичного статусу закладу охорони здоров'я керівництво ним може здійснювати тільки особа, яка відповідає встановленим державою єдиним кваліфікаційним вимогам. Керівнику закладу охорони здоров'я має бути забезпечена незалежність у вирішенні всіх питань, пов'язаних з охороною здоров'я.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року № 765 затверджено Порядок державної акредитації закладу охорони здоров'я. Згідно з п. 1 цього Порядку державна акредитація закладу охорони здоров'я (далі - акредитація) - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.

Відповідно до п. 2 Порядку Акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я (далі - заклади).

Як правильно враховано судом першої інстанції, акредитація проводиться один раз на три роки. Перша акредитація закладу проводиться не пізніше ніж через два роки від початку здійснення діяльності.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідних документів на підтвердження зазначених відомостей позивач не надав, оскільки Статут Пункту охорони здоров'я (здоров пункту) ТОВ «Інвестстройторг», затверджений генеральним директором відповідного підприємства (т. 2 а.с. 25-30), не є достатнім доказом про віднесення зазначеного закладу до закладів охорони здоров'я, що повинно підтверджуватись, зокрема, документами про проходження таким закладом державної акредитації.

Крім того, як вбачається з назви наказу, яким затверджена форма довідки № 070/о, «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)», зазначені довідки видаються саме у поліклініках та амбулаторіях, а не у пунктах охорони здоров'я.

Також судом першої інстанції вірно врахований той факт, що листом від 29.09.2011 року №485 головний лікар комунальної установи «Міська поліклініка № 1» повідомив, що до закладу КУ «Міська поліклініка № 1» пункт охорони здоров'я підприємства ТОВ «Інвестстройторг» не входить, а лікар ОСОБА_9 не працює за штатним розкладом в цій установі (т. 1 а.с. 244).

Судом першої інстанції було обґрунтовано відхилено посилання позивача про знаходження осіб, яким видавались довідки для отримання путівок, на обліку в поліклініці № 1 м. Одеси та віднесення їх до «Д» групи, оскільки це спростовується листом головного лікаря комунальної установи «Міська поліклініка № 1» від 06.07.2011 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_10 не знаходяться на диспансерному обліку та не звертались за медичною допомогою до поліклініки (т. 1 а.с. 201).

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки довідки, на підставі яких видавались вищезгадані путівки та які є необхідною умовою для отримання таких путівок, видані закладом, який не наділений правом видачі довідок для отримання путівок за формою № 070/о, у зв'язку з чим позивач безпідставно допустив надання путівок особам, які не підтвердили належним чином своє право на отримання таких путівок.

Крім того колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що путівки, які видані ОСОБА_4, ОСОБА_2., ОСОБА_6 видавались не лише для працівників підприємства, а також членам їх сімей.

Відповідно до п. 4.7. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення путівки одному із застрахованих батьків (матері або батькові) або застрахованій особі, яка їх замінює (опікунові, піклувальнику), для лікування дитини в супроводі дорослого за наявності у дитини медичних показань на санаторно-курортне лікування з частковою оплатою в розмірі 20 відсотків її вартості, а для лікування двох дітей в супроводі дорослого - 10 відсотків її вартості на підставі заяви застрахованої особи та медичних довідок для дорослого та дитини.

Проте суд першої інстанції вірно звернув увагу, що всупереч вимог зазначеного пункту зазначеним особами не надано довідок про наявність у дитини медичних показань на санаторно-курортне лікування, тоді як виходячи з п. 4.10 Порядку видача страхувальником путівок особам, які не працюють на цьому підприємстві, крім випадків, передбачених пунктами 4.8 та 4.9 цього Порядку, забороняється.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що путівка № 155409, видана ОСОБА_5 раніше, ніж ним отримано довідку для отримання путівки за формою № 070/о.

Крім того, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги той факт, що ревізією встановлені випадки несплати часткової вартості окремих путівок.

Відповідно до розділу 6 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Правління Фонду та його відділень, Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) із соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках.

Сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Інвестстройторг».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відтак, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестстройторг» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестстройторг» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов