Постанова № 32034025, 20.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року м.Львів № 813/4245/13-а

15 год. 17 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Круглія Ю.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.04.2013 року ВП № 36644252.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає безпідставним посилання державного виконавця на ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VІ, згідно якої виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, оскільки ч.2 ст.2 даного Закону визначено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган. Представник позивача просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, проте, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Від відповідача клопотань процесуального характеру не надходило. У судовому засіданні 20.06.2013 року, на яке відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, суд, зваживши на дозволені законом строки розгляду справи, ухвалив на підставі ст. ст. 71, 128 КАС України розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

29.04.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийнято постанову ВП № 36644252 про повернення виконавчого документа стягувачеві - виконавчого листа № 2а-8919/2012 року, виданого 11.12.2012 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення із Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» на користь УПФУ в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області 123187 (сто двадцять три тисячі сто вісімдесят сім) грн. 26 коп. заборгованості.

В постанові державний виконавець посилається на ч.2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої рішення про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, п. 3 якого передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

З врахуванням того, що Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» має відкриті рахунки в органах Казначейства, а діючим Порядком передбачено порядок та процес виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, відтак, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 29.04.2013 року прийнято оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 36644252.

Позивач не погоджуючись з даною постановою про повернення виконавчого документа, оскаржив останнє у судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини, суд виходить з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Статтею 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 2 цього Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 цього Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання встановлено Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901 -VІ (далі - Закон № 4901-VІ).

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону № 606-XIV рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до п. 7 Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Статтею 3 згаданого вище Закону визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Водночас, ч. 2 ст. 2 даного Закону визначено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Частиною 1 ст.6 цього ж Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З врахуванням того, що стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 36644252 є державний орган - Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області, суд дійшов висновку про те, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.04.2013 року ВП № 36644252 є такою, що прийнята з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження, відтак є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають до задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються .

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.04.2013 року ВП № 36644252.

Судовий збір з сторін не стягується.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 червня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.