Ухвала суду № 32032264, 13.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1227/13-а

13.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 27.02.13 у справі № 801/1227/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" (вул. М. Жукова, 17,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95035)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.13 у справі № 801/1227/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0010572204 від 21.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 293 362,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 67737,25 грн., та податкове повідомлення-рішення №0010582204 від 21.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств у розмірі 358 144,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 64 906,50 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Студія "Артекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Фірмою "Капітель Плюс", ПП "Комманд" та ПП "Кримспецтехнолоджи".

За наслідками перевірки складено акт від 29.10.2012 №8502/22-8/13785617 в якому зафіксовані порушення

- пп.5.1, пп. 5.2.1, п.5.2, п.5.3.9. пп. 5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування - прибутку підприємств" від 28.12.94р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05:97 p. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п.138.8.1 п,138.8 ст.138. п.139.1.9. п 139.1.ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, за 2010 рік-221273 грн., за 2-4 квартал 2011р-95256 грн. 1-2 квартал 2012 року-1443 грн.

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), а також в порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 261224 грн.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0010572204 від 21.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 293 362,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 67737,25 грн., та податкове повідомлення-рішення №0010582204 від 21.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств у розмірі 358 144,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 64 906,50 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно нарахував позивачеві податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки помилково дійшов висновку про нікчемність господарських операцій позивача з його контрагентами та як наслідок, безпідставно виніс податкові повідомлення - рішення щодо позивача, нарахувавши податкові зобов'язання та штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Апеляційним розглядом встановлено, що підставою збільшення органом державної податкової служби сум грошових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість є те, що на думку відповідача, позивачем необґрунтовано завищені валові витрати та необґрунтовано включені до складу податкового кредиту податкові накладні, оскільки операції із вказаними вище контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними.

Колегія суддів, перевіряючи правильність висновків податкового органу встановила наступне.

Так, колегією суддів безперечно встановлено, що придбані позивачем у фірми "Капітель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Кримспецтехнолоджи" товари (роботи, послуги) були використані при створенні позивачем власного продукту - програми "От и До" з ОСОБА_3, а також під час підготовки та випуску кримських новин; інші придбані позивачем товари (роботи, послуги) були реалізовані ним на підставі укладених договорів іншим особам, що підтверджується відповідними первинними документами по кожній фінансово-господарській операції.

Судом першої інстанції та при апеляційному розгляді ретельно досліджені матеріали справи та встановлено, що за договором від 01.02.2010р. №16, позивачем у ПП "Кримспецтехнолоджи" було придбано рекламно-інформаційні послуги вартість з ПДВ складає 53820, 00 грн, розмір ПДВ - 8932,78 грн; які були використані для створення позивачем програми "От і до" з ОСОБА_3 та для надання послуг із розміщення рекламних матеріалів в ефірі "Транс-М-радіо" для контрагентів позивача.

Також, придбано у Фірми "Капитель Плюс" рекламних послуг (вартість з ПДВ - 13653,00 грн; ПДВ - 2275,50грн) за договором №297 від 01.04.2011 р. та у Приватного підприємства "КОММАНД" придбано рекламних послуг в грудні 2011р. (вартість з ПДВ - 41040,00 грн; ПДВ - 6840,00 грн) за договором №593 від 01.12.2011 р. Придбані рекламні послуги були використані позивачем для розміщення позивачем рекламних матеріалів в ефірі "Транс-М-радіо", що підтверджується відповідними первинними документами.

Використання придбаних позивачем товарів (робіт, послуг) при створенні та випуску програми "От и до" з ОСОБА_3 та кримських новин підтверджується, зокрема, наявністю інформації про випуск таких програм у журналах реєстрації програм за відповідні періоди.

Окрім того, на підтвердження реальності виконання укладених з ПП "Кримспецтехнолоджи", фірмою "Капитель Плюс", приватним підприємством "КОММАНД" договорів, позивачем надані предмети кожного із вказаних договорів за кожним актом прийому-передачі - електронні носії із розміщеними на них інформаційними матеріалами, конвентом інформаційних програм.

Реальність виконання господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких наявні у матеріалах справи. Зауваження до бухгалтерських документів у податкового органу відсутні.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Вимоги до первинних бухгалтерських документів визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається з обставин справи, акт перевірки від 29.10.2012 №8502/22-8/13785617 не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог вищевказаних норм.

Статтею 83 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік документів та відомостей, які можуть бути використані податковими органами під час проведення перевірок платників податків. До них, зокрема, належать: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Крім того, пункт 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 12.12.2010 № 984, визначено, що документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку. Відповідно до пунктів 4 - 6 розділу І цього Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Стосовно нікчемності правочинів, укладених позивачем з зазначеними контрагентами, колегія суддів вказує на таке.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК ).

Згідно з частинами 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, - але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 29.10.2012 №8502/22-8/13785617, висновок відповідача про нікчемність правочинів є необґрунтованим, оскільки не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Жодний із правочинів, зазначених в акті перевірки, не визнаний недійсним у судовому порядку.

Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України, до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають. Отже, викладені відповідачем в акті перевірки від 29.10.2012 №8502/22-8/13785617 висновки про відсутність у позивача об'єктів, які підпадають під визначення Розділу III Податкового кодексу України та визнання даних, наведених у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період, недійсними, а також відсутності об'єктів позивача, які підпадають під визначення Розділу V Податкового кодексу України та визнання даних, зведених в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання та податковий кредит за перевіряємий період недійсними, не відповідають вимогам статей 115, 216 Цивільного кодексу України.

Належними та допустимими доказами відповідач не довів нікчемність угод, укладених між позивачем та ПП "Кримспецтехнолоджи", Фірмою "Капитель Плюс", приватним підприємством "КОММАНД", як цього вимагають приписи ст.69, 71 КАС України, а лише виклав в акті перевірки свою суб'єктивну думку, оскільки власних повноважень на визнання угод нікчемними податковий орган не має.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові-повідомлення рішення від 21.11.2012 року: податкове повідомлення-рішення № 0010572204, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 293 362,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 67 737,25 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0010582204, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств у розмірі 358 144,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 64 906,50 грн. - є такими, що винесені у порушенням вимог чинного податкового та цивільного законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростування матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; ст.197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.13 у справі № 801/1227/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна