Постанова № 32032129, 14.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2013 р. (12:40 год.)

Справа №801/3215/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Трофімової О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Будівельна компанія «Марс»

про накладення арешту на кошти,

без участі представників сторін,

Суть спору: Державна податкова інспекція у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти Приватного підприємства «Будівельна компанія «Марс» у розмірі податкового боргу в сумі 21743,56 грн., що знаходяться на банківському рахунку № 26002619945408 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, ЄДРПОУ 00039002.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг у розмірі 21743,56 грн., але у нього відсутнє зареєстроване рухоме та нерухоме майно.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання, що відбулося 14.06.2013 року не забезпечили.

До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просить накласти арешт на кошти Приватного підприємства «Будівельна компанія «Марс» в частині податкового боргу в сумі 17603,52 грн., що знаходяться на банківському рахунку № 26002619945408 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, ЄДРПОУ 00039002.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином - на адресу, зазначену у позовній заяві (а.с.2-3) та у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.6), направлено судову повістку про виклик у судове засідання рекомендованою кореспонденцією, але повідомлення повернулось з відміткою пошти про те, що фірма зачинена (а.с.25-26). Враховуючи те, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби (далі – ДПІ у Ленінському районі АРК ДПС) є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Будівельна компанія «Марс» (далі – ПП «Будівельна компанія «Марс») зареєстроване у якості юридичної особи 11.02.1992 року, про що свідчить Довідка відділу статистики у Ленінському районі АРК від 12.09.2012 р. № 01-97/429 (а.с.5).

ПП «Будівельна компанія «Марс» знаходиться на обліку в ДПІ у Ленінському районі АРК ДПС з 02.03.1998 року за № 391, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 11.03.2011 року № 1262 (а.с.8).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права органів державної податкової служби. Згідно з п. 20.1.17 ст.20 цього Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з п.п. 14.1.39. Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).

Згідно пп.14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст. 41 ПК України).

Згідно з п. 59.1, п. 59.3, п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті ( далі Інструкція), згідно із пунктом 10.1. якої обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків (п. 10.2 Інструкції ).

Пунктом 10.3. Інструкції встановлено, що арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства, суд зазначає, що податковий орган має право звернутись з позовом про накладення арешту на кошти у разі одночасної існування двох умов, а саме: наявності у платника податків податкового боргу та відсутності майна для його погашення.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.10.2009р. в адміністративній справі №2а-9826/09/1/0170 був задоволений позов ДПІ в Ленінському районі АР Крим (правонаступник - ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС) про стягнення з ПП «Будівельна компанія Марс» 20167,55 грн. податкового боргу.

Окружним адміністративним судом АР Крим 04.02.2010р. був виданий виконавчий лист у справі №2а-9826/09/1/0170, який був направлений позивачем для виконання до ВДВС Ленінського РУЮ.

Постановою державного виконавця від 21.01.2011р. виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.2010р. був повернутий, в постанові зазначено, що на момент проведення виконавчих дій встановлено, що згідно відомостей організацій, що ведуть реєстрацію майна, за боржником рухоме та нерухоме майно не зареєстроване. Виконавчий лист виконано частково на суму 2564,03 грн., залишок боргу 17603,52 грн. (а.с.13).

Таким чином судом встановлено, що в ході примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.2010р. за постановою від 13.10.2009р. по справі №2а-9826/09/1/0170 виконавчий лист було виконано частково на суму 2564,03 грн. Непогашеною залишилася податкова заборгованість в розмірі 17603,52 грн.

Постановою державного виконавця від 30.09.2011р. повторно направлений виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.2010р. був повернутий в порядку п.2, п.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, та відсутністю боржника за місцезнаходженням (а.с.14).

Постановою державного виконавця від 13.03.2013р. направлений до ВДВС Ленінського РУЮ виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.2010р. був повернутий в порядку п.2, п.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, та відсутністю боржника за місцезнаходженням (а.с.15).

Таким чином, станом на 26.03.2013 р. відповідач має податковий борг в сумі 17603,52 грн.

Зазначена заборгованість утворилась внаслідок набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду від 13.10.2009 р. по справі № 2а-9826/09/1/0170.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів сплати зазначеного грошового зобов’язання.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були здійснені заходи щодо встановлення наявності у відповідача майна з метою погашення вказаного податкового боргу, проте такого майна не було виявлено, що підтверджується довідкою КРП «Ленінське бюро технічної інвентаризації» № 03-02/1711 від 13.09.2012 року та довідкою Керченського відділення РЕР при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим № 11/М/3-1134 (а.с.17, 18, 19).

Вивчивши наведені обставини, суд вважає доведеним факт відсутності у відповідача майна, достатнього для погашення податкового боргу у розмірі 17603,52 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем були здійснені заходи з метою погашення податкового боргу відповідача.

Проаналізувавши вказані обставини, суд дійшов висновку, що вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкового боргу відповідача не дали позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду в порядку ст.20 ПК України.

За таких обставин, виходячи з того, що Законом України «Про банки та банківську діяльність» встановлюється право суду накладати арешт на рахунки осіб, відкриті у банках, а Податковим кодексом України передбачено право податкового органу звертатися з вказаним позовом, суд дійшов висновку про існування підстав для задоволення позову в частині накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на його поточному банківському рахунку, в межах суми його податкового боргу у розмірі 17603,52 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Накласти арешт на кошти Приватного підприємства «Будівельна компанія «Марс» (ідентифікаційний код 16330857) в частині податкового боргу в сумі 17603,52 грн., що знаходяться на банківському рахунку № 26002619945408 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, ЄДРПОУ 00039002.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова