Рішення № 32029087, 18.06.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2013 р. Справа №917/721/13

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул.Козака,2-а, м. Полтава, 36020

до Державного професійно-технічного навчального закладу "Професійний аграрний ліцей м. Кобеляки", вул.Червоноармійська,52, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200

про стягнення грошових коштів у сумі 1705,20 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомлено дату складання повного рішення (25.06.2013 р.).

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 1705,20 грн., з них: 1544,59 грн. - заборгованість за договором підряду №10-36/934/2011 від 18.01.2011 р.; 46,33 грн. - 3% річних за період з 10.04.2012 р. по 10.04.2013 р. та 114,28 грн. пені за період з 10.10.2012 р. по 10.04.2013 р.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в засідання суду не з'явився, причини неявки не повідомив та надав уточнений розрахунок пені з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якого, позивач просить стягнути пеню за період з 20.04.2012 р. по 20.10.2012 р., а сума пені, яку позивач просить стягнути, є незмінною та становить 114,28 грн. В засіданні суду 06.06.2013 р. представник позивача на позовних вимогах наполягав з мотивів, зазначених у позовній заяві, зокрема посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №10-36/934/11 від 18.01.2011 року на виконання робіт по налагодженню коректора об'єму газу.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення попередніх ухвал суду (в матеріалах справи), направлених за адресою, зазначеною у позовній заяві, в засідання суду не з'явився, причини неявки не повідомив. Адреса відповідача також підтверджується також даними веб-сайту Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство “Інформаційно-ресурсний центр”.

Таким чином, відповідач двічі належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи. Судом відкладався розгляд справи для надання можливості надати пояснення стосовно спору. Проте у судове засідання 18.06.2013 р. відповідач знову не направив повноважного представника, відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень не надав, вимог суду не виконав, правами, наданими йому відповідно до ст. 22 ГПК України не скористався.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

18.01.2011 року між сторонами було укладено договір підряду №10-36/934/11 на виконання робіт по налагодженню коректора об'єму газу (далі -Договір; а.с.9), згідно якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник зобов'язується виконати налагоджування коректора об'єму газу згідно акту виконаних робіт 01/01/077 на об'єктах відповідача за адресою Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Червоноармійська, 52, а замовник зобов'язується прийняти результати робіт та оплатити вартість виконаних підрядних робіт (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що виконанні роботи приймаються замовником згідно акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт є підставою для пред'явлення рахунку до оплати замовнику.

Згідно п. 3.1 договору вартість робіт (послуг), що доручається підряднику за даним договором визначається згідно акту виконаних робіт та рахунку фактури, які є невід'ємною частиною даного договору та становить 1544,59 грн. в. т. ч. ПДВ 257,43 грн.

Погодивши умови договору, сторони встановили, що оплата за виконані роботи по даному договору проводиться відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до п. 2.2 даного Договору (п. 3.2 Договору).

Права та обов’язки сторін визначені розділом 4 Договору, зокрема позивач зобов'язується виконати всі обумовлені Договором роботи (послуги) і здати в закінченому вигляді, а замовник - прийняти їх по акту прийому - передачі та оплатити, згідно умов цього договору (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 8.7 договору, даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов’язання виконав вчасно, якісно та в повному обсязі.

Факт належного, своєчасного та в повному обсязі виконаних робіт позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджено Актом №01/01/077 приймання виконаних робіт від 18.01.2011 р. за 1 квартал 2011 р. (форма №КБ -2в) від 31.10.2012 року на загальну суму 1544,59 грн. (арк. спр. – 10), який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Як зазначає позивач, оскільки договором не визначено чітко строку виконання грошових зобов'язань, він визначається моментом пред'явлення вимоги. 09.04.2012 р. на адресу відповідача була направлена претензія вих. №14/2363 (згідно списку відправлених рекомендованих листів ПАТ "Полтавагаз" дана претензія відправлена 10.04.2012 р.), яка залишилися без відповіді з боку відповідача (а.с. - 11-12).

За таких обставин, як вважає позивач, оскільки умовами договору граничний строк оплати визначений не був, то він, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України визначає дату прострочення зобов'язання від дати направлення вимоги № 14/2363 від 09.04.2012 року, направленої відповідачу 10.04.2012 р.

Як вбачається з позовної заяви, станом на час розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена та складає 1544,59 грн.

Крім того, п. 5.1 та п. 5.2 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства та за невиконання умов договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі не нижче подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі викладеного та ст. 625 ЦК України, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 114,28 грн. пені за період з 20.04.2012 р. по 20.10.2012 р. та 46,33 грн. три проценти річних за період з 10.04.2012 р. по 10.04.2013 р.

Таким чином, загальна сума заборгованості заявлена до стягнення складає 1705,20 грн.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Як визначено статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, передбачені договором підряду №10-36/934/11 від 18.01.2011 року на виконання робіт по налагодженню коректора об'єму газу, а відповідач не здійснює відповідного розрахунку. За даних обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1544,59 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами ( договір підряду №10-36/934/11 від 18.01.2011 року на виконання робіт по налагодженню коректора об'єму газу, акт № 01/01/077 приймання виконаних робіт від 18.01.2011 року за 1 квартал 2011 р., підписані сторонами та скріплені їх печатками, претензія №09.04.2012 року №09.04.2012 р. та список відправлених рекомендованих листів ПАТ "Полтавагаз" від 10.04.2012 р.; оригінали відповідних документів оглянуті судом в судовому засіданні) та підлягають задоволенню.

Суд перевірив методику розрахунку пені за період з 20.04.2012 року по 20.10.2012 р. ( з урахуванням заяви від 11.06.2013 року №14/3914) та 3% річних за період з 10.10.2012 р. по 10.04.2013 р. з використанням калькулятора ІПС "Законодавство" та встановив, що позовні вимоги в частині стягнення 114,28 грн. пені та 46,33 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Як зазначалося вище, оскільки договором не визначено чіткого строку виконання грошового зобов'язання, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також п. 4.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 р. N 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 р. за N1383/14650), згідно яких встановлено строк пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) – Д+3, ; де Д – день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 3 – кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення та враховуючи, що при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день, відповідач повинен був у строк до 21.04.2012 р. погасити заборгованість перед позивачем.

З огляду на вищевикладене, нарахування позивачем 3% річних за період з 10.04.2012 р. по 10.04.2013 р. та пені за період з 20.04.2012 р. по 20.10.2012 р. є неправомірним.

Крім того, в розрахунку пені, який надано як уточнення до позовної заяви, зазначено період з 20.04.2012 р. по 20.10.2012 р. – 180 днів, тоді як фактично їх 184.

Судом здійснено перерахунок 3% річних і пені та усуното вказані неточності, у результаті чого за стягненню підлягає 44,85 грн. 3% річних за період з 22.04.2013 по 10.04.2013 р. та 114,28 грн. пені за період з 22.04.2013 р. по 20.10.2012 р. В частині стягнення 1,48 грн. 3% річних позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідач жодних заперечень проти позову, що спростовували б факт наявності заборгованості чи її розмір, не надав. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з’ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Професійний аграрний ліцей м. Кобеляки" (39200, м. Кобеляки, вул. Червоноармійська, 52, р/р 35429012000061 в ГУДКУ в Полтавській області м. Полтава, МФО 831019, код ЄДРПОУ 02546855) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а, п/р 2600530103545 в філії - Полтавське управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912) 1544,59 грн. основного боргу, 114,28 грн. пені, 44,85 грн. 3% річних, та 1719,01 грн. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 25.06.2013 року.

Суддя О.С. Мацко