Постанова № 32027429, 03.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 року № 826/4515/13-а

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної

податкової служби

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у сумі 1587,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що актом перевірки встановлено невідповідність фактичних залишків товару та не своєчасністю сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи зазначена особа повідомлено належним чином, відповідно до вимог ст.ст.35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Письмових пояснень чи заперечень суду не надано.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 12.12.1996 за №20740010001003426 за місцем проживання :АДРЕСА_1, податковий номер суб'єкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів №2238403520.

Відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва, як платник податків№7023 від 12.12.1996

Позивачем в 2010 році проведено перевірку дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

За результатами перевірки складено акт №2112/26/55/НОМЕР_1 від 08.10.2010, яким встановлено невідповідність фактичних залишків товару на загальну суму 760,00 грн., чим порушено ст.6 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995.

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №22152308 від 15.10.2010 за яким загальна сума штрафних санкцій складає 1520,00грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення було направлено відповідачу про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 1, 3 і 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Як вбачається з ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Аналогічна правова позиція викладена у роз'ясненнях Державної податкової адміністрації України, викладених у листі № 4364/7/23-7017/159 від 03.03.2009 (актуальний на момент виникнення спільних правовідносин).

Як видно з Акту перевірки, під час проведення перевірки було встановлено невідповідність залишків товару даним бухгалтерського обліку на загальну суму 760,00грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» внаслідок невідповідності залишків товару обліковим даним товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 760,00 грн.

Відповідачем 04.01.2011 відповідачем подано розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, сума податкового зобов'язання, що підлягала сплаті до бюджету згідно з розрахунком складає 80,00грн. На момент подання розрахунку в обліковій картці відповідача обліковувалась переплата в розмірі 12,95грн., отже сума податкового боргу складає 67,05грн.

Відповідно до положень чинного законодавства України, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не сплачена платником податків у визначені строки, вважаються сумою податкового боргу платника податків.

На вимогу п.3 ст.59 ПК України відповідачу надіслано податкову вимогу №630 від 02.02.2011 на суму 67,05грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Судом встановлено, що на час звернення позивача до суду, за відповідачем обліковується заборгованість на суму 1587,05грн., розрахунок суми податкового боргу наявний в матеріалах справи.

Отже, з урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Відповідно до положень чинного законодавства України, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважаються сумою податкового боргу платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведені обставини та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати податкового зобов'язання, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, п.н.НОМЕР_2, податковий борг:

- зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в розмірі 67,05грн. на р/р31112018700007, код платежу 19060100, одержувач:УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38004897, банк одержувач:ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019.

- Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі в розмірі 1520,00грн. на р/р 31112104700007, код платежу 21080900, одержувач: УДКСУ у Печерському районі м.Києва, ідентифікаційний код 38004897, банк одержувач: ГУ ДКСУ у м.Києві МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук