Постанова № 32027376, 06.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 р. Справа № 2а-12584/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання - Волкової А.М.

представників сторін : позивача - Коншиної В.В., першого відповідача - Мельник Т.О., третьої особи ПАТ «Земельний банк» - Старченко Е.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 2а-12584/12/2070

за позовом Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , Державної виконавчої служби України за участю третіх осіб Акціонерного товариства закритого типу "ГЕЯ" , Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"

про зняття арешту, ВСТАНОВИЛА:

Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі по тексту - ДВС України, перший відповідач), Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі по тексту - Червонозаводський ВДВС, другий відповідач) треті особи - Акціонерне товариство закритого типу "Гея" (далі по тексту - АТЗТ «Гея», третя особа), Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" (далі по тексту - ПАТ «Земельний банк», третя особа), в якому просив суд зняти арешт з рухомого майна АТЗТ "Гея" (код 14103904), накладеного ДВС України постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.12.2011р., що перебуває у податковій заставі Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС відповідно акту опису № 12 від 27.02.2012р.; зняти арешт з рухомого майна АТЗТ "Гея" (код 14103904), накладеного Червонозаводським відділом державної виконавчої служби Харківському міського управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.12.2011р., що перебуває у податковій заставі Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС відповідно акту опису № 12 від 27.02.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 2а-12584/12/2070 адміністративний позов Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Державної виконавчої служби України Відділ примусового виконання рішень, Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи Акціонерне товариство закритого типу "Гея", Публічне акціонерне товариство "Зембанк" про зняття арешту - задоволено.

Знято арешт з рухомого майна АТЗТ „Гея" (код 14103904), накладеного ДВС України постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.12.2011р., що перебуває у податковій заставі у Західній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС відповідно акту опису № 12 від 27.02.2012 року.

Знято арешт з рухомого майна АТЗТ „Гея" (код 14103904), накладеного Червонозаводським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.12.2011р., що перебуває у податковій заставі у Західній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС відповідно акту опису № 12 від 27.02.2012 року.

Третя особа, ПАТ «Земельний банк», не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови обставин норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року за справою № 12584/12/2070 за адміністративним позовом Західної міжрайонної податкової інспекції м. Харкова до Державної виконавчої служби України та Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зняття арешту з рухомого майна АТЗТ «Гея» та прийняти нову постанову, якою залишити позов без розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що при розгляді справи суд першої інстанції не застосував норми статей 99, 100, 155, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи та всупереч вказаним нормам не залишив позовну заяву без розгляду, за якою Західною МДПІ пропущено строк звернення до суду. Також, посилається на невірне застосування судом першої інстанції при ухваленні рішення пункту 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, ст.ст. 14, 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про пріоритетність публічного обтяження податкового органу в порівнянні з публічним обтяженням спірного майна у вигляді арешту органом державної виконавчої служби. З посиланням на ст.ст. 37 - 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» стверджує про неправомірність позовної вимоги у вигляді скасування такого публічного обтяження, та відсутність підстав для її задоволення. Зважаючи на те, що спірне майно належить не позивачу, а АТЗТ «Гея», наполягав на відсутності права у податкового органу звертатися до суду з таким позовом.

В судовому засідання представник ПАТ «Земельний банк» підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити. Крім того, зазначив, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні та в надісланих до суду апеляційної інстанції письмових запереченнях, проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Представник першого відповідача в судовому засіданні та в наданих до суду письмових поясненнях просив суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства України. Вважає, що судом правильно застосовані норми ст.ст. 14, 37-39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Представники другого відповідача - Червонозаводського ВДВС та третьої особи - Акціонерне товариство закритого типу "Гея" в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Ухвалою суду від 06.06.2013 року замінено первинного відповідача - Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на належного - Державну виконавчу службу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників третьої особи -ПАТ «Земельний банк» та другого відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на обліку в Західній міжрайонній податковій інспекції м. Харкова Харківської області ДПС, яка є правонаступником ДПІ у Леніському районі м. Харкова, знаходиться підприємство - АТЗТ "Гея" як платник окремих видів податків, а саме: по орендній платі за землю. За підприємством рахується податковий борг у розмірі 593.780, 01 грн., у т.ч. пеня на суму 16.581, 87 грн.

Як вбачається з акту опису майна № 12 від 27.02.2010р., по підприємству описані активи на суму 271.776, 5 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011р. у справі № 2а-3743/11/2070 задоволений позов ДПІ у Ленінському районі м. Харкова до АТЗТ "Гея" та надано дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 260.207, 15 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Після набрання вказаної постанови законної сили, ДПІ здійснювало реалізацію описаного майна в рахунок погашення боргу АТЗТ "Гея".

Майно відповідно акту опису № 12 від 27.02.2010р. занесено у податкову заставу, про що внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 8946344 (т.2 а.с. 52, 53).

Разом з тим, при проведенні останнього аукціону було з'ясовано, що виставлене на продажу майно реалізувати не можливо, оскільки постановою ДВС України від 21.12.2011р. накладено арешт на майно АТЗТ "Гея" та заборонено відчуження будь - якого майна, яке належить підприємству, про що також внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 11937079 (т.1 а.с.42). Вказана постанова ДВС України винесена на підставі рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2011р. по справі 42/339-10.

Зважаючи на накладення арешту на майно боржника - АТЗТ «Гея» та як наслідок - позбавлення можливості реалізувати описане майно та погасити борг АТЗТ «Гея» перед бюджетом, Західна МДПІ з посиланням на п.4 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності, оскільки Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, як обтяжувач з вищим пріоритетом, у спірних правовідносинах має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на обліку в Західній МДПІ м.Харкова (правонаступник ДПІ у Ленінському районі м.Харкова) знаходиться підприємство АТЗТ „ГЕЯ", яке станом на 26.10.2012 року згідно карток особових рахунків та зданої звітності мало податковий борг у сумі 593 780,01 грн., у т.ч. пеня 16 581,87грн.

Станом на 31.07.2009р. у підприємства АТЗТ „ГЕЯ" існував податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 10 363,63 грн., в зв'язку з чим підприємству було направлено першу податкову вимогу № 1/427 від 31.07.2009р. та другу податкову вимогу № 2/427 від 31.08.2009р.

08.10.2009 року на підставі ст. 10 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (далі Закон України № 2181-III) та п. 3 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. № 538 начальником ДПІ у Ленінському районі м.Харкова прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 120 (т.2 а.с.135).

У відповідності до п. 8.1. ст. 8 Закону України № 2181-III з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Керуючись вказаною нормою права, 06.08.2009р. за № 8946344 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяжувачем ДПІ у Ленінському районі м.Харкова внесено запис про податкову заставу, як публічного обтяження всіх активів платника податків (т.2 а.с.52).

Після виділення АТЗТ «Гея» майна у податкову заставу ДПІ у Ленінському районі м.Харкова описано активи у податкову заставу, про що складено акт опису № 12 від 27.02.2010 року на суму 271 776,5 грн., на підставі чого 02.11.2010 року об'єкт обтяження змінено: вилучено запис, щодо обтяження всіх активів платника податків та додано об'єкт обтяження згідно акту опису № 12/24-036 від 27.02.2010р. (т.2 а.с.53).

Колегією суддів встановлено, що як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції активи АТЗТ «Гея» знаходяться у податковій заставі Західної МДПІ на підставі акту опису № 12 від 27.02.2010 року. Записів про скасування вказаної податкової застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна не вносилося, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з реєстру.

Згідно ст.1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 15 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону. Обов'язки державних податкових органів з реєстрації поширюються на виникнення та зміну прав податкової застави урахуванням вимог податкового законодавства.

Виходячи зі змісту положень ст. 37 Закону України Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV від 18.11.2003 року податкова застава є одним із видів публічного обтяження.

Приписами пп.14.1.155. п.14.1 ст. 14 ПК України визначено податкову заставу як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

З огляду на вищенаведені норми права та беручи до уваги встановлені у справі фактичні обставини, колегія суддів зазначає, що з 02.11.2010 року позивач, як правонаступник ДПІ у Ленінському районі м.Харкова має статус обтяжувача щодо реєстрації податкової застави, як публічного обтяження активів АТЗТ «Гея» згідно акту опису № 12/24-036 від 27.02.2010р.

Матеріалами справи підтверджено, що в зв'язку з невиконанням АТЗТ „Гея", як платником податків свого грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, ДПІ у Ленінському районі м.Харкова було вжито заходів щодо реалізації описаного майна в рахунок погашення податкового боргу АТЗТ „Гея". Так, за наслідками звернення до суду постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 рок по справі № 2а-3743/11/2070, якою було задоволено позов ДПІ у Ленінському районі м. Харкова до АТЗТ „Гея" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 260 207,15 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Як свідчать матеріали справи, при проведенні останнього аукціону виставлене на продажу майно АТЗ „ГЕЯ" реалізувати не вдалось, у зв'язку з тим, що постановами державного виконавця Державної виконавчої служби України від 07.12.2011р. та 21.12.2011 року, винесених на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2011 року по справі № 42/339-10, накладено арешт на все майно АТЗТ „Гея" та заборонено відчуження будь-якого майна, яке належить підприємству.

Колегією суддів встановлено, що про існування вказаної постанови ДВС України від 21.12.2011р. позивачу стало відомо з листа АТЗТ „ГЕЯ" № 31/01 від 31.01.2012 року, яким на вимогу ДПІ у Ленінському районі м.Харкова від 30.01.2012р. (т.2 а.с.136) повідомлено про неможливість зняття транспортних засобів з обліку, в зв'язку з наявністю в УДАІ УМВС України в Харківській області постанови ДВС України про арешт майна та заборони на його відчуження від 21.12.2011р. Зазначений лист надійшов на адресу Західної МДПІ 03.02.2012р., про що свідчить відповідний відбиток штампу вхідної кореспонденції позивача (т.2 а.с.137).

Для захисту прав та зняття арешту з майна, що перебуває у податковій заставі, Західна МДПІ 27.06.2012р. звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про зняття арешту на майно та оголошення заборони на відчуження майна АТЗТ „ГЕЯ" відповідно акту опису №12 від 27.02.2010р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.09.2012р. залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2012р. у задоволенні позову відмовлено, посилаючись на невірно обраний спосіб захисту прав.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при отриманні розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 19.10.2012р. Західній МДПІ також стало відомо про наявність постанови Червонозаводського ВДВС ХМУЮ від 07.12.2011р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В зв'язку з вищенаведеним, 12.11.2012 року Західною МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС було подано адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (т.1 а.с.2).

Відповідно до положень частин 1 - 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час звернення з цим позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, з огляду на приписи КАС України та з урахуванням дати коли позивач дізнався про порушення свого права (03.02.2012 року), та попереднього звернення до Господарського суду Харківської області, колегія суддів дійшла висновку про те, що звертаючись до суду 12.11.2012 року позивачем строк на звернення до адміністративного суду не порушено.

За таких обставин, доводи апелянта щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом є необґрунтованими та такими, що спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Не погоджується колегія суддів також з доводами апеляційної скарги про непоширення юрисдикції адміністративних суддів на спірні правовідносини.

Так, згідно з частиною 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України адміністративну справу визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому зазначені функції повинні здійснюватися суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З аналізу приписів Кодексу адміністративного судочинства України (пункт 5 частини другої статті 17, пункт 5 частини четвертої статті 50, стаття 104) вбачається, що суб'єкт владних повноважень має право на звернення з позовом до адміністративного суду у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

На підставі ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч.2 ст.60 Закону).

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.(ч.3 ст.60 Закону).

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду (ч.5 ст.60 Закону).

Зважаючи на те, що сторони по справі в силу закону є суб'єктами владних повноважень, враховуючи, що Західна МДПІ звертається до адміністративного суду з даним позовом з метою реалізації своїх владних управлінських повноважень щодо стягнення в доход держави коштів за грошовими зобов'язаннями платника податків, які останній в добровільному порядку не сплатив, колегія суддів вважає, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо наявності підстав для задоволення позову колегія суддів зазначає наступне.

Статею 90 Податкового кодексу України передбачено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави передбачені Цивільним кодексом України) встановлюється відповідно до закону.

Колегією суддів зазначає, що правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна врегульовано положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом (ст.11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Згідно ч.ч.2, 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ч.2 ст.4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Положеннями ст.14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено пріоритет обтяження, який визначається на підставі реєстрації.

Так, згідно вказаної норми права, якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.

У розумінні ст.2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет - переважне право обтяжувача відносно права іншої особи на те ж саме рухоме майно; вищий пріоритет - переважний пріоритет одного обтяжувача відносно пріоритету іншого обтяжувача на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна.

Види публічних обтяжень встановлено ст.37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Так, до публічних обтяжень належать: 1) податкова застава; 2) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця; 3) звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов'язань боржника; 5) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом; 6) інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними.

Порядок встановлення і зміст окремих видів публічних обтяжень визначаються законом. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

Згідно ст.39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу.

Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з урахуванням вищенаведених норм права, колегія суддів зазначає, що запис про реєстрацію податкової застави позивача, внесений до Державного реєстру 06.08.2009 року (запис № 4 за № 8946344, відповідно до якого внесено зміни 02.11.2010 року згідно акту опису № 12/24-036 від 27.02.2010 року) передував запису про реєстрацію публічного обтяження - арешту рухомого майна, внесеного на підставі постанов Червонозаводського ВДВС ХМУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.12.2011р. та постанови ДВС України від 21.12.2011 року, винесених на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2011 року по справі № 42/339-10. При цьому, зареєстровано лише одне обтяження про заборону відчуження майна АТЗТ «Гея» 07.12.2011р.

З огляду на вищевикладене, посилання апелянта на те, що право податкової застави виникло лише 27.02.2012р., коли позивачем складено акт опису спірного майна № 12, не відповідають дійсності.

Крім того, як встановлено колегією суддів, що посилання в рішенні суду першої інстанції на акт опису майна № 12 від 27.02.2012р. є помилковим, оскільки акту опису майна № 12, складеного 27.02.2012р. взагалі не існує, є лише акт опису майна № 12 від 27.02.2010р., який міститься в матеріалах справи та відомості про який внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Таким чином, публічна податкова застава позивача має вищий пріоритет над публічною заставою Червонозаводського ВДВС ХМУЮ.

Колегія суддів зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентовано Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999р. N 74/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за N 865/4158 зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція).

Як вбачається зі змісту п.5.3.9 Інструкції відомості про заставу рухомого майна державний виконавець може отримати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна". Інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна - в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 N 31/5 "Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна", зареєстрованим в Мін'юсті України 10.06.99 за N 364/3657.

Згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Вказаній нормі права кореспондують в свою чергу положення п.5.3.5. Інструкції про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Колегією суддів встановлено, що державним виконавцем в порушення вищенаведених приписів при накладенні арешту не було перевірено про наявність застави на арештоване майно та не повідомлено позивача, як заставодержателя про накладення арешту на майно, яке вже перебуває в заставі та не роз'яснено право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Разом з цим, враховуючи, помилкове зазначення судом першої інстанції по тексту постанови (в мотивувальній та резолютивній частині рішення) року прийнятого акту опису майна АТЗТ «Гея» № 12, а саме 27.02.2012 року замість 27.02.2010 року, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 2а-12584/12/2070 підлягає зміні з викладенням по тексту мотивувальної та резолютивної частини постанови … «згідно акту опису № 12 від 27.02.2010 року».

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 2а-12584/12/2070 - змінити, виклавши по тексту мотивувальної та резолютивної частини постанови … «згідно акту опису № 12 від 27.02.2010 року».

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 2а-12584/12/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Повний текст постанови виготовлений 11.06.2013 р.