Ухвала суду № 32027352, 23.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 р.Справа № 2а-1870/9771/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. по справі № 2а-1870/9771/12

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області , Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання бездіяльності, дій протиправними та стягнення бюджетної заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (далі по тексту - позивач, ДП "Завод ОБтВТ") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому згідно уточнених позовних вимог просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах щодо неподання Головному управлінню державної казначейської служби України в Сумській області висновку про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість в розмірі 610481 грн., в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р., що підлягає відшкодуванню з бюджету позивачу, визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах про ненадання належної відповіді на запит від 05.09.2012р. №79-15-0720, стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 610481,96 грн., в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р., стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" 2146 грн. судових витрат, понесених у зв'язку зі зверненням до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. по справі № 2а-1870/9771/12 адміністративний позов дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції у м. Сумах, Головного управління державної казначейської служби України в Сумській області про визнання бездіяльності, дій протиправними та стягнення бюджетної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (м. Суми, вул. Комарова, 2, і.к. 30991664) суму податку на додану вартість в розмірі 610481 грн. , в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р.

В задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах про ненадання належної відповіді на запит від 05.09.2012р. №79-15-0720 - відмовлено.

Провадження у частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Сумах щодо неподання Головному управлінню державної казначейської служби України в Сумській області висновку про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість в розмірі 610481 грн., в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р. - закрито.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (м. Суми, вул. Комарова, 2, і.к. 30991664) 2146 грн. судового збору.

Другий відповідач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції при дослідженні матеріалів справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. по справі № 2а-1870/9771/12 скасувати в частині задоволення позову, прийняти нове рішення, яким в цій частині у задоволенні позову ДП "Завод ОБтВТ" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована відсутністю в ДПІ у м.Сумах станом на 15.01.2013р. будь-яких виконавчих документів, направлених із УДКСУ щодо відшкодування із бюджету ДП "Завод ОБтВТ" ПДВ в сумі 238295,17 грн. за серпень 2006р. та 372186,76 грн. за грудень 2006р.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга другого відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП "Завод ОБтВТ" до податкового органу було подано податкові декларації з податок на додану вартість за серпень 2006р. (а.с.7-10) та грудень 2006р. (а.с.11-13), разом із якими подано заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.9,13).

ДПІ у м.Сумах було складено акт від 15.06.2007р. №3948/23-6-30991664 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ДП "Завод ОБтаВТ" ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за травень, серпень, грудень 2006р. (а.с.14-18). За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2007р. №0000192306/0/39411, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 624385,77 грн., в т.ч. за травень 2006р. на суму 13903,81 грн. (а.с.19).

Після судового оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, постановою господарського суду Сумської області від 05.11.2007р. по справі №АС12/402-07 (а.с.20-25), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008р. позовні вимоги були задоволені та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 16.06.2007р. №0000192306/0/39411, а також зобов'язано ДПІ в м. Суми відновити по особовому рахунку ДП "Завод обважених бурильних та ведучих труб" ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (правонаступником якого є позивач) заявлену ним до відшкодування суму податку на додану вартість. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012р. судові рішення в цій частині залишені без змін (а.с.30-32).

Зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанції в розумінні ст. 254 КАС України набрали законної сили.

Листом від 05.09.2012р. №79/15-0720 ДП "Завод ОБтВТ" звернулося до ДПІ у м. Сумах про надання інформації щодо надання до органу казначейської служби висновку для проведення відшкодування сум податку на додану вартість за серпень, грудень 2006 р. (а.с.34).

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість за травень 2006р. була відшкодована ДП "Завод ОБтВТ" облігаціями внутрішньої державної позики згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2010р. №368, але на час звернення позивача до суду залишився залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість, що становить 238295,17грн. за серпень 2006р. та 372186,79 грн. за грудень 2006р., що також підтверджується листом ДПІ у м. Сумах №45498/10/20247 від 25.09.2012р. (а.с.35).

Враховуючи те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009р. було зупинено виконання постанови господарського суду Сумської області від 05.11.2007р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008р., а остаточне рішення касаційною інстанцією прийнято 14.06.2012 р., судом першої інстанції встановлено, що позивачем не пропущено строк звернення із вимогою стягнення із бюджету суми податку на додану вартість.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивачем було направлено на адресу податкового органу запит щодо надання інформації щодо відшкодування з бюджету вищезазначених сум податку, але ДПІ у м. Сумах по суті звернення не розглянула, і всупереч діючому законодавству не направила на адресу органу казначейства висновок щодо відшкодування суми податку на додану вартість.

Не погодившись з такими діями другого відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (м. Суми, вул. Комарова, 2, і.к. 30991664) суму податку на додану вартість в розмірі 610481 грн., в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р. та судових витрат у розмірі 2146 грн., суд першої інстанції виходив з наявності підстав для захисту порушеного права позивача шляхом стягнення з другого відповідача належної та невідшкодованої у встановлений законом строк суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає поверненню на рахунок платника податку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах про ненадання належної відповіді на запит від 05.09.2012р. №79-15-0720 суд першої інстанції дійшов висновку про їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки судом було встановлено надання такої відповіді позивачу.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Сумах щодо неподання Головному управлінню державної казначейської служби України в Сумській області висновку про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість в розмірі 610481 грн., в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р. суд першої інстанції зазначив, що справу в цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Отже, апеляційному перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини склались з приводу правомірності декларування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, грудень 2006 року, то в даному випадку при визначенні суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України слід керуватись нормами Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин. Щодо строків проведення розрахунків з позивачем, з урахуванням тривалості судового оскарження, застосуванню підлягають положення Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

На час виникнення спірних правовідносин порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначалися положеннями пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ.

Так, відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

В силу вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 цієї ж статті Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу, як того вимагає підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст. 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, у відповідності із п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, обов'язок подання органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету у органу податкової служби виникає після закінчення процедури судового оскарження заявлених до відшкодування сум ПДВ та набранням судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до суду про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2007р. №0000192306/0/39411 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 238295,17грн. за серпень 2006р. та 372186,79 грн. за грудень 2006р.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 16.06.2007р., зокрема №0000192306/0/39411 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 238295,17грн. за серпень 2006р. та 372186,79 грн. за грудень 2006р. скасовані постановою господарського суду Сумської області від 05.11.2007 р. у справі № АС12/402-07, яка набрала законної сили, однак податковим органом в порушення приписів абз.2 п.200.15 ст.200 ПК України протягом 5 днів після винесення 14.06.2012р. ухвали Вищим адміністративним судом України не направлено до органів Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, чим допущено порушення права позивача, як платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у заявленому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має законні підстави на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 238295,17грн. за серпень 2006р. та 372186,79 грн. за грудень 2006р. на свій рахунок в установі банку.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на п. 3.1 та 3.2 розділу 3 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 27 квітня 2004 року N 82/245, та те, що у податковому органі відсутні виконавчі документи, направлені із УДКСУ щодо відшкодування із бюджету суми податку на додану вартість, виходячи із наступного.

Зазначений Порядок розроблено відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", з метою забезпечення взаємодії органів державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду позовних заяв платників податку на додану вартість, оскарження прийнятих господарськими судами рішень та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість.

Порядок обчислення, сплати та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку визначається виключно Податковим кодексом України, відповідно до норм якого саме податковий орган зобов'язаний направити до державного казначейства відповідний висновок, на підставі якого орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби, що в даному випадку ДПІ у м. Суми виконано не було.

Враховуючи, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Також слід зазначити, що п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. днів. В даному випадку, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009р. (а.с.29) було зупинено виконання постанови господарського суду Сумської області від 05.11.2007р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008р. по справі АС12/402-07, в зв'язку із чим строк звернення до суду позивачем пропущено не було. Право на подання позову до суду із вимогою щодо стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006р. та за грудень 2006р. виникло після касаційного провадження та винесення Вищим адміністративним судом України ухвали від 14.06.2012р.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, відповідач у спірних правовідносинах діяв за межами наданих повноважень та всупереч встановленому порядку, з порушенням приписів ст. 19 Конституції України, а позивачем виконано передбачені законом умови для отримання невідшкодованої суми бюджетного відшкодування у вищевказаному розмірі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення на користь ДП "Завод ОБтВТ" з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість 238295,17грн. за серпень 2006р. та 372186,79 грн. за грудень 2006р.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. по справі № 2а-1870/9771/12 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.