Ухвала суду № 32027335, 30.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 р.Справа № 820/649/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 820/649/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "РЕАЛ БАНК"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Реал Банк" (далі по тексту - ПАТ «Реал Банк») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі по тексту - СДПІ ВПП у м. Харкові Харківської області ДПС), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Харкові Харківської області ДПС №0000170501 від 05.10.2012 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року по справі № 820/649/13-а адміністративний позов ПАТ "Реал Банк" до СДПІ по РВПП у м. Харкові ДПС про скасування рішення - задоволено.

Скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0011562340 від 27.03.2012р., №0011572340 від 27.03.2012р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року внесено виправлення до абзацу 2 резолютивної частини повного тексту постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року по справі №820/649/13-а, зазначено замість помилково вказаного речення "Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0011562340 від 27.03.2012р., №0011572340 від 27.03.2012р." вірні відомості: "Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби №0000170501 від 05.10.2012р."

Відповідач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року по справі № 820/649/13-а, скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ПАТ «Реал Банк» відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на акт позапланової невиїзної документальної перевірки ПАТ «Реал Банк» № 419/50-1/14360721 від 21.09.2012 року зазначив, що позивачем допущено завищення валових витрат за рахунок віднесення до складу останніх вартості послуг за договором із ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», який відповідач вважає нікчемним. У свою чергу, підставою для висновку про нікчемність правочину між позивачем та вказаним контрагентом слугували висновки акту Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС від 17.05.2012 р. № 129/227/35554567 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року», яким зафіксовано, зокрема, непідтвердження господарських операцій між «Лугпромстройсантехмонтаж» та контрагентами стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що на думку податкового органу свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів та транспортних засобів, тобто, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання відвантаження ТМЦ та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів (робіт, послуг), та, як наслідок - нікчемність укладених підприємством правочинів та завищення податкових зобов'язань з покупцями, у т.ч. з позивачем по справі. З огляду на викладене, вважає правомірним донарахування ПАТ «Реал Банк» грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 1465 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 392 грн., і не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Позивач в надісланих до суду письмових поясненнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Вказує на те, що відповідачем не наведено інших доказів в обґрунтування твердження про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», крім акту перевірки останнього, і не досліджено фактичних доказів реальності здійснення господарських операцій за спірним договором. Зазначив, що твердження відповідача про відсутність у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» необхідних умов для здійснення господарської діяльності спростовується фактом наявності у останнього ліцензії на проведення діяльності у сфері будівництва, що свідчить про відповідність даного суб'єкта господарювання визначеним законодавством організаційним, кваліфікаційним та технологічним умовам. Стверджує, що господарські операції по договору підряду між ПАТ «Реал Банк» (Замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (Виконавець) повністю підтверджено належним чином оформленими первинними документами, позивачем в повному обсязі надані докази на підтвердження зв'язку між операцією та господарською діяльністю платника податків та реальністю правочину, проведення розрахунку, факту настання змін у складі та структурі активів платника податків, які, однак, не були враховані відповідачем по справі. За таких обставин, вважає, що позивачем виконано умови, передбачені законом для віднесення сум до складу валових витрат (замовлено роботи, за які сплачено певну суму грошових коштів, результати робіт використано у власній господарській діяльності), і цілком правомірно віднесено до складу валових витрат вартість робіт по операціям із ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Харкові Харківської області ДПС є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ПАТ "Реал Банк", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 14360721, перебуває на обліку як платник податків і зборів в СДПІ по РВПП у м. Харкові ДПС.

В період з 19.09.2012р. по 21.09.2012 р. фахівцями СДПІ по РВПП у м. Харкові ДПС була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПАТ "Реал Банк" (ідентифікаційний код - 14360721) з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період квітень 2011 року серпень 2011 року та податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року - І півріччя 2012 р по правових відносинах з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (ідентифікаційний код - 35554567)

Результати перевірки оформлені актом від 21.09.2012р. №419/50-1/14360721, яким зафіксовано порушення позивачем п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на 1465 грн., у т.ч. по періодах : 3 квартал 2011 року - 252 грн., 4 квартал 2011 року - 429 грн., 1 квартал 2012 року - 392 грн., 2 квартал 2012 року - 392 грн.; підпункту 4.1. пункту 4 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 (із змінами).

На підставі висновку акту перевірки про порушення позивачем п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000170501 від 05.10.2012 р. про збільшення ПАТ «Реал Банк» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1.865,00 грн. (основний платіж - 1.465,00 грн., штраф - 392,00 грн.).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотриманням вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту перевірки від 21.09.2012р. №419/50-1/14360721 про нікчемність правочину між ПАТ «Реал Банк» та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", а також про відсутність зв'язку наданих послуг (виконаних робіт) із фінансово-господарською діяльністю позивача, та як наслідок - про завищення позивачем валових витрат позивача.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок відповідача помилковим, безпідставним та таким, що не може бути покладений в основу твердження про заниження позивачем податку на прибуток, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 26.04.2011 р. між позивачем, ПАТ "Реал Банк" (в якості замовника), та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (в якості підрядника) було укладено письмовий правочин у формі договору підряду №СД 11/14, предметом якого є виконання робіт з реконструкції 3-го поверху і сходового маршу будівлі ЛФ ПАТ "Реал Банк" за адресою: м. Лисичанськ, вул. Ворошилова, 3 (а.с.14, 16).

11.07.2011 р. між позивачем, ПАТ "Реал Банк" (в якості замовника), та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (в якості підрядника) було укладено письмовий правочин у формі договору підряду №СД 18/14-1, предметом якого є виконання робіт з реконструкції топкової будівлі ЛФ ПАТ "Реал Банк" за адресою: м. Лисичанськ, вул. Ворошилова, 3 (а.с.15).

В рамках виконання господарських операцій, обумовлених вищевказаними договорами, сторонами останніх було оформлено довідки про вартість виконаних робіт за червень 2011 р., липень 2011 р., серпень 2011 р., акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011р., липень 2011 р., серпень 2011 р., акти приймання передачі необоротного активу №59 від 18.07.2011 р. та №69 від 31.08.2011 р., локальний кошторис та договірну ціну (а.с.25-27, 33-50).

За результатами даних господарських операцій ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" виписано позивачеві податкові накладні №119 від 27.04.2011 р. на загальну суму 94.540,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 15.756,67 грн.), №371 від 30.06.2011 р. на загальну суму 94.609,13 грн. (у т.ч. ПДВ - 15.768,19 грн.), №422 від 14.07.2011 р. на загальну суму 27.884,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 4.647,42 грн.), №508 від 19.07.2011 р. на загальну суму 43.908,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7.318,00 грн.), №623 від 14.08.2011 р. на загальну суму 28.140,26 грн. (у т.ч. ПДВ - 4.690,04 грн.) (а.с.28-32).

Оплату виконаних робіт проведено у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень №994 від 27.04.2011 р. на суму 94.540,80 грн., №3872 від 08.07.2011 р. на суму 94.609,13 грн., №7087 від 12.07.2011 р. на суму 18.219,60 грн.№7023 від 12.07.2011 р. на суму 43.908,00 грн., №10492 від 19.07.2011 р. на суму 9.664,92 грн., №6997 від 15.08.2011 р. на суму 28.140,26 грн. (а.с.17-22).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, з огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як по-перше, здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи, а по-друге, є можливими до перевірки з боку суб'єктів фінансового моніторингу. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаного в акті перевірки контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів є належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Колегія суддів відмічає, що оформлені в ході вищезазначеної господарської операції первинні документи відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні, виписані постачальником ТОВ ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" - вимогам п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44 і 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, придбання робіт за спірними правочинами було зумовлено необхідністю виконання припису, складеного Управлінням з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Луганській області від 11.02.2010 р. №9, а також покращенням стану приміщень належній банку будівлі (а.с.136-146).

Колегія суддів зазначає, що факт виконання ремонтних робіт наочно підтверджено наданими позивачем до матеріалів справи фотоматеріалами (а.с.151-161), і не спростовано відповідачем по справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарські операції з виконання у належних позивачеві приміщеннях ремонтних робіт контрагентом ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" повністю підтверджені первинними документами, а зазначені роботи позивачем замовлено для забезпечення виконання власної господарської діяльності.

Як з'ясовано судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, підставами для висновку порушення ПАТ "Реал Банк" п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України, що призвело до заниження грошових зобов'язань з податку на прибуток, є висновки акту Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС від 17.05.2012 р. № 129/227/35554567 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року» про порушення контрагентом позивача пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. завищено податкові зобов'язання на загальну суму 140780333 грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. завищено податковий кредит на суму 128167489 грн.; ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.2316 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах здійснених ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» при придбанні та продажу товарів (послуг), товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.655, 656, 662 ЦК України (а.с.1740-

При цьому, такі висновки Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС зароблено з посиланням на непідтвердження господарських операцій між «Лугпромстройсантехмонтаж» та контрагентами стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що на думку податкового органу свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів та транспортних засобів, тобто, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання відвантаження ТМЦ та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів (робіт, послуг), та, як наслідок - нікчемність укладених підприємством правочинів та завищення податкових зобов'язань з покупцями, у т.ч. з позивачем по справі.

Однак, такі посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку про неможливість фактичного здійснення господарських відносин між ПАТ «Реал Банк» та контрагентом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не беруть колегією суддів до уваги, з огляду на таке.

Предметом даних правочинів є виконання будівельно-монтажних робіт, тобто здійснення господарської діяльності, яка в силу норм Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закону України "Про архітектурну діяльність", Закону України "Про основи містобудування" підлягала ліцензуванню.

Позивачем надано до матеріалів справи ліцензію серії АВ № 558208, згідно з якою ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" має право на проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (а.с.83-84).

За правилами Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві (затверджено постановою КМУ від 05.12.2007р. №1396; далі за текстом - Порядок №1396), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009р. №47, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242; далі за текстом - Ліцензійні умови №47) моменту видачі суб'єкту господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері будівництва передує процедура перевірки відповідним суб'єктом владних повноважень - органом ліцензування відповідності такого суб'єкта господарювання визначеним законодавством організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам.

Відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не подано жодних доказів незаконності отримання ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" ліцензії на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва. Також не подано жодних доказів встановлення компетентним суб'єктом права, яким у спірних правовідносинах щодо будівельної діяльності є органи державної архітектурно-будівельної інспекції, фактів невідповідності ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам відповідачем до суду не подано. Відповідачем до суду також не подано жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність в дійсності об'єктів, на яких здійснювались спірні господарські операції або відсутність результатів таких господарських операцій.

При цьому, колегія суддів зауважує, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, що не спростовується відповідачем по справі.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про відсутність у ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" відповідних умов для здійснення діяльності, зокрема, обумовленої договорами підряду №СД 11/14 від 26.05.2011 року та №СД 18/14-1 від 11.07.2011 р., укладеними з ПАТ "Реал Банк".

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платникам податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Колегія суддів відмічає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Крім того, податковим органом не надано суду прийнятих за наслідками проведено перевірки ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" податкових повідомлень-рішень, якими б вказаному підприємству були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів колегія суддів зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

З огляду на приписи п.п. 5.2, 6 Порядку №984, колегія суддів дійшла висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, контрагент позивача ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" станом на час здійснення спірних господарських операцій з позивачем був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та як платника ПДВ, тобто, мав необхідний обсяг цивільної право- та дієздатності для укладення та виконання спірних договорів, а також обсяг прав платника ПДВ для виписування податкових накладних (а.с. 70-73, 79, 80-82).

З огляду на викладене, підстави для визнання договорів між позивачем та вказаними контрагентами нікчемними або недійсними у відповідача відсутні.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на це, суд при вирішенні даної справи враховує існуючу практику Європейського Суду з прав людини щодо зобов'язань зі сплати ПДВ.

Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано валові витрати за 3 квартал 2011 року - 2 квартал 2012 року 6697,00 грн. за результатами відносин із ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в зв`язку із замовленням робіт, призначених для використання у власній господарській діяльності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000170501 від 05.10.2012 р. про збільшення ПАТ «Реал Банк» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1.865,00 грн. (основний платіж - 1.465,00 грн., штраф - 392,00 грн.), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

За таких обставин, факт вказаного в акті перевірки від 21.09.2012р. №419/50-1/14360721 порушень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України, слід вважати недоведеним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000170501 від 05.10.2012 р. про збільшення ПАТ «Реал Банк» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1.865,00 грн. (основний платіж - 1.465,00 грн., штраф - 392,00 грн.), є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 820/649/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.