Постанова № 32025117, 20.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 5017/2895/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Поліщука В.Ю., Хандуріна М.І. розглянувши касаційну скаргу на рішення та на постанову у справі господарського суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Моторс" Господарського суду Одеської області від 26.11.2012 року Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року № 5017/2895/2012 Одеської області за позовом до про Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Моторс" стягнення 300 000,00 грн.за участю директора ТОВ "Сервіс Моторс" - Полянської Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

10.10.2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Моторс" 300 000,00грн., який мотивовано тим що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Моторс" в особі директора Селезньова В.А. одержало безвідсоткову позику в сумі 300 000,00 грн., яку не повернуло у визначений строк, що підтверджується розпискою від 05.07.2010 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.11.2012 року у справі №5017/2895/2012 позовні вимоги задоволені повністю у зв'язку із доведеністю позовних вимог та обґрунтовано відповідно до вимог ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року у справі №5017/2895/2012 (Головуючий суддя - Мацюра П.Ф., судді - Ліпчанська Н.В., Разюк Г.П.,) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Моторс" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2012 року по справі №5017/2895/2012 залишено без змін.

Не погодившись із рішеннями попередніх судових інстанцій відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою з проханням їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судами ст. ст. 203, 215, 1047, 1087 Цивільного кодексу України, п. 2.3 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки, підприємство відповідача кошти від ФОП ОСОБА_4 не отримувало, а про існування розписки дізналось тільки після прийняття рішення господарським судом першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Під час розгляду судами встановлені наступні обставини справи.

01.07.2010 року директор ТОВ "Сервіс Моторс" Селезньов звернувся до ФОП ОСОБА_4 з письмовим проханням про надання безвідсоткового займу в розмірі 300 000, 00 грн. для поповнення оборотних коштів товариства.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 в рамках зазначених домовленостей передав, а ТОВ "Сервіс Моторс" в особі директора Селезньова В.А. одержало безвідсоткову позику в сумі 300 000,00 грн., що підтверджується розпискою від 05.07.2010 року, підписаною сторонами та скріпленою печатками сторін. Безвідсоткова позика надана для поповнення оборотних коштів ТОВ "Сервіс Моторс". Відповідач зобов'язався повернути отримані кошти в строк до 05.07.2012 року, однак ТОВ "Сервіс Моторс" у встановлений розпискою строк кошти в сумі 300 000,00 грн. позивачу не повернуло, що і стало підставою позову.

Врахувавши наведене, суд першої інстанції, рішення якого підтримав апеляційний господарський суд, визнав вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України задовольнив у заявленій сумі.

Разом з тим, апеляційний господарський суд, спростовуючи твердження заявника апеляційної скарги встановив, що посилання на те, що позов розглянуто за відсутності відповідача з неповідомленням про час і місце розгляду справи не відповідає дійсності та спростовується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення ТОВ "Сервіс Моторс", які свідчать про те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, у зв'язку з чим справа судом першої інстанції розглянута за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами справи, правомірно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки попередніх судових інстанцій щодо задоволення позовних вимог передчасними та такими, що зроблені в порушення приписів ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Разом з тим, відповідно до ч. 2, 3 ст. 1087 Цивільного кодексу України, розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.

Відповідно до п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно п.п. 4.2 п.4 наведеного Положення 4.2. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Предметом даного договору є надання позивачем відповідачу позики для поповнення оборотних коштів ТОВ "Сервіс Моторс".

У ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Матеріали справи містять надані відповідачем на спростування вимог позивача докази, зокрема, витяг із касової книги за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року, виписку з розрахункового рахунку відповідача за той же період, які, на думку відповідача, підтверджують той факт, що спірні грошові кошти ні готівкою ні безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок ТОВ "Сервіс Моторс" не надходили.

Приймаючи оскаржувані рішення господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт отримання коштів, як безвідсоткової позики наданої для поповнення оборотних коштів ТОВ "Сервіс Моторс" у сумі 300 000,00 грн. підтверджується розпискою від 05.07.2010 року, підписаною від імені ТОВ "Сервіс Моторс" директором Селезньовим В.А. та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарськими судами при розгляді справи достеменно не встановлено та не надано належної правової оцінки, в порушення приписів ст. 32-34, 43 ГПК України обставинам та доказам на які посилається відповідач.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що ні суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляді справи слід повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дослідити всі докази, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Моторс"

задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року та рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2012 року у справі №5017/2895/2012 скасувати.

Справу №5017/2895/2012 передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді В.Ю. Поліщук

М.І. Хандурін