Ухвала суду № 32024646, 20.06.2013, Апеляційний суд міста Києва

[1] АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Худика М.П.,

суддів - Горб І.М., Сілкової І.М.,

при секретарі - Пазюку Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12013110000000165 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23.04.2013 року, щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, який проживає в АДРЕСА_1

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Києва, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2

обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Тертичного О.А.

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілих: - ОСОБА_6,

потерпілих: - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою з підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України повернуто прокурору м. Києва для усунення виявлених недоліків та виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Таке рішення суд мотивував тим що, при викладенні обвинувачення щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не з'ясовано місця вчинення злочину по епізодах отримання грошей від потерпілих. Крім того, слідчим при кваліфікації дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 190 КК України, не визначено спосіб заволодіння грошима, а в обвинувальному акті по кожному конкретному епізоду зазначено способи вчинення шахрайства як обман, так і зловживання довірою потерпілих. В обвинувальному акті також не зазначено часу коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розробили злочинний план заволодіння грошима громадян шляхом шахрайства, що на думку суду, порушує право обвинувачених на захист. Також, всупереч вимогам ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта не долучено розписок обвинувачених про отримання ними копій змінених позовних вимог потерпілих.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор просить скасувати ухвалу суду від 23.04.2013р. та постановити нову, якою призначити судовий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що з часу скоєння інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення минуло багато часу, в зв'язку з чим неможливо встановити місце і час передачі потерпілими коштів обвинуваченій ОСОБА_3, оскільки зустрічі з потерплими носили приватний характер, та по деяким епізодам окремі потерпілі не можуть зазначити конкретного місця та часу передачі коштів ОСОБА_3

Прокурор, посилається на те, що суд помилково прийшов до висновку, щодо вжиття слідчим різних термінів, щодо опису діяння обвинувачених по кожному епізоду.

Також, зазначає, що уточнені позовні вимоги потерпілих можуть бути вручені обвинуваченим на будь-якій стадії процесу, в тому числі і в підготовчому судовому засіданні.

В тому числі прокурор, зазначає, що судом порушено вимоги ч. 2 ст. 31 КПК України щодо розгляду кримінального провадження в суді першої суддею одноособово, оскільки санкцією ч. 4 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років.

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_2 - ОСОБА_5, вказує, що судом першої інстанції було прийняте законне та обґрунтоване рішення про повернення обвинувального акта прокурору.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , а також обвинувачених, їх захисників, потерпілих та їх представника, щодо доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 органом досудового розслідування обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до дванадцяти років.

Частиною 2 ст. 31 КПК України встановлено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України колегії суддів для конкретного провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів чи іншого процесуального документа.

За змістом ст. 314 КПК України призначення підготовчого судового засідання та прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні здійснюється судом, а з урахуванням вище вказаних норм КПК України колегіально у складі трьох професійних суддів.

Проте, вказаних вимог закону суд не дотримався, справу призначено до підготовчого та розглянуто у підготовчому засіданні суддею одноособово.

Вказане порушення відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, а згідно ст. ст. 409, 415 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з підстав постановлення ухвали незаконним складом суду, ухвала суду скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження, який провести складом суду визначеним у відповідності до вимог ст.ст. 31, 35 КПК України, під час якого перевірити, в тому числі, й інші доводи апеляційної скарги прокурора.

Що ж стосується клопотання захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт або заставу, та аналогічне клопотання обвинуваченої ОСОБА_3, то з урахуванням строків досудового, судового розслідування та тримання їх під вартою, а також наявності у ОСОБА_2 ряду хронічних захворювань, за відсутності обставин визначених у ч.4 ст. 183 КПК України, колегії суддів уважає, що заявлені клопотання підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів уважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ч. 3 ст.183 КПК України, та попри продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визначити їм розмір застави з покладенням обов'язків, передбачених законом.

Вирішуючи дане питання, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Таким чином, вирішуючи справу відповідно до вимог міжнародного та національного законодавства, при визначенні розміру застави, колегія суддів враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 хворіє на ряд хронічних захворювань, обоє обвинувачуються у вчиненні злочину, який віднесено до категорії особливо тяжких, розмір майнової шкоди, завданої злочином становить 5 617 549,79 грн., а тому колегія суддів уважає за доцільне визначити заставу в розмірі 2500 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 2 867 500 грн., кожному, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 183, 404, ч. 6 ст. 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року, якою обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12013110000000165 щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повернуто прокурору м. Києва для усунення виявлених недоліків та виконання вимог КПК України - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.

Клопотання щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з тримання під вартою - на домашній арешт або заставу - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заставу в розмірі 2500 мінімальних заробітних плат, що становить 2 867 500 грн., (два мільйони вісімсот шістдесят сім тисяч п'ятсот) гривень кожному, яка може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104).

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до суду чи слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово особу в провадженні якої перебуває справа.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених ОСОБА_2 або ОСОБА_3 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважаються такими, щодо до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Судді:

__ ___ __

Худик М.П. ГорбІ.М. Сілкова І.М.

Справа № 11-кп/796/174/13

Категорія ч. 4 ст. 190 КК України

Головуючий в 1 інст.: Федосєєв С.В.

Доповідач: Худик М.П.