Постанова № 32020706, 17.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2013 року Справа № 812/3728/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді: Ірметової О.В.

при участі секретаря судового засідання: Семціві О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000502270 від 24.10.2012,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Спецуніпак» з адміністративним позовом до Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000502270 від 24.10.2012.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в акті перевірки №573/22-706/33766286 від 03.10.2012 зроблено висновок про наявність порушення вимог податкового законодавства в серпні 2008 року та про завищення податкового кредиту на суму 6649,00 грн. Висновки акту вмотивовані тим, що ОСОБА_1, особа не відома позивачу, скоїв злочин, відповідальність за який передбачено ст.205 КК України, у зв'язку з цим податкова накладна, яка видана контрагентом ПП «НПФ ІНСЕЛТ» є недійсною. Саме з цих підстав зроблено висновок про завищення податкового кредиту на 6649,00 грн.

Крім того позивачем зазначено про порушення порядку проведення перевірки, а саме на запит податкового органу було надано всі документи, які підтверджують господарські операції, а тому позивач вважає, що підстав для проведення перевірки не було взагалі.

Також позивач вважає, що в силу ст.83 ПК України, податковому органу при проведенні перевірки е дозволяється для визначення об'єкту оподаткування використовувати матеріали кримінальної справи, яка не стосується посадових осіб ТОВ «Спецуніпак».

Позивач зазначив, що жодного посилання на первинні документи, або на відмову в наданні таких первинних документів в акті перевірки не має, тому посадові особи відповідача діяли в супереч вимогам ПК України та іншого законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні позову та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що в акті перевірки зазначено про використання вироку Жовтневого районного суду м.Луганська від 12.03.2012 по справі №1-1163/111/1207/308/12, в якому зазначено про навмисні дії ОСОБА_1, які відобразились у фіктивному підприємництві, а саме у створенні суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. В перевіряємий період позивач мав господарські відносини з фіктивним підприємством ПП «НПФ ІНСЕЛТ». Перевіркою встановлено, що діяльність ПП «НПФ ІНСЕЛТ» здійснювалась у порушення ст.24 та ст.65 ГК України, а тому не міг здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань. Відповідач вважає, що з урахуванням вироку суду, податкові накладні від імені ПП «НПФ ІНСЕЛТ» виписано та підписано особою, яку не можливо ідентифікувати, що у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підписання зазначених податкових накладних.

За таких підстав представник відповідача вважає, що податкове повідомлення-рішення, яке оскаржується позивачем, було прийнято на законних підставах

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд виходить з наступного.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.6. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п.75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Пунктом 86.4 ст.86 ПК України передбачено право платника податку на надання заперечень на акт перевірки, що тягне за собою особливий порядок та строк прийняття податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п.86.8 ст.86 ПК України 86.8. податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до статті 1 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до статті 4 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Відповідно до статті 8 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Положеннями ч.2 та ч.3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стаття 198 ПК України містить у собі вимоги щодо формування податкового кредиту.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - ТОВ «Спецуніпак» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.10.2005 (а.с.25, 26), та перебуває на обліку в Ленінському МДПІ у м. Луганську як платник податків (а.с.28).

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Спецуніпак» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «НВФ ІНСТЕЛ» за травень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 573/22-706/33766286 від 03.10. 2012 (а.с.11-24), у якому зроблено висновок про:

1) порушення - п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого ТОВ «Спецуніпак» завищило податковий кредит за травень 2011 року на загальну суму 6649,00 грн.;

2) порушення - п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України в результаті чого ТОВ «Спецуніпак» занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті за травень 2011 року в сумі 6649,00 грн.

На підставі акту перевірки № 573/22-706/33766286 від 03.10. 2012 Ленінська МДПІ у м.Луганську винесене податкове повідомлення -рішення №0000502270 від 24.10.2012, яким ТОВ «Спецуніпак» було збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 6649,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1 грн. (а.с.7).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом при проведені документальної позапланової перевірки було використано реєстраційну справу ТОВ «Спецуніпак», декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року з додатком №5, звітні форми «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», лист ТОВ «Спецуніпак» та надані документи, вирок Жовтневого районного суду м. Луганська від 12.03.2012 по справі №1-1163/111/1207/308/12.

Під час перевірки та до матеріалів справи ТОВ «Спецуніпак» надав копію договору №05010 від 04.04.2011, укладеного між ПП «НВФ ІНСТЕЛ» та ТОВ «Спецуніпак» на постачання стелажів складських у кількості 30 шт., на загальну суму 39893,04 грн. ( в т.ч. ПДВ - 6648,84 грн.) (а.с.72), копію платіжного доручення №5 від 23.05.2011 (а.с.73), копію видаткової накладної №РН-49 від 23.05.2011 (а.с.119), копію податкової накладної №49 від 23.05.2011 (а.с.120).

Висновком щодо порушення позивачем норм ПК України став вирок Жовтневого районного суду у м. Луганську від 12.03.2012 по справі №1-1163/111/1207/308/12 (а.с.84-98).

З вироку суду вбачається, що від імені ПП «НВФ ІНСТЕЛ» ОСОБА_1, не повідомляючи ОСОБА_2, директора ПП «НВФ ІНСТЕЛ», про свій протиправний намір, вніс неправдиві дані в податкову декларацію за травень 2011 року №7701 від 12.07.2011, де указав суму податкового кредиту по операціях з контрагентом ПП «Дон-Трейд-Індент» у розмірі 641388,36 грн., в той час, як в дійсності господарських взаємовідносин між ПП «НВФ ІНСТЕЛ» та ПП «Дон-Трейд_Індент» не відбувалися.

Таким чином, вироком Жовтневого районного суду у м. Луганську від 12.03.2012 по справі №1-1163/111/1207/308/12 надана оцінка формування податкового кредиту ПП «НВФ ІНСТЕЛ» за відносинами з ПП «Дон-Трейд-Індент», та відсутня будь-яка оцінка формування податкового зобов'язання ПП «НВФ ІНСТЕЛ» за відносинами з ТОВ «Спецуніпак».

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, вирок Жовтневого районного суду у м. Луганську від 12.03.2012 по справі №1-1163/111/1207/308/12 не встановлює обставини та не містить питання, які можуть вплинути на формування податкового кредиту ТОВ «Спецуніпак» за фінансово-господарськими відносинами з ПП «НВФ ІНСТЕЛ» у травні 2011 року.

Оскільки у судовому засіданні позивачем було надано первині бухгалтерські документи, які підтверджують правильність формування податкового кредиту у травні 2011 року за господарськими відносинами з ПП «НВФ ІНСТЕЛ», та вирок Жовтневого районного суду у м. Луганську від 12.03.2012 по справі №1-1163/111/1207/308/12, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000502270 від 24.10.2012, не встановлює обставини та не містить питання, які можуть вплинути на формування податкового кредиту ТОВ «Спецуніпак» за фінансово-господарськими відносинами з ПП «НВФ ІНСТЕЛ» у травні 2011 року, та відповідачем, як суб'єктом, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення відповідно до ч.2 ст.72 КАС України, не надав інших доказів, які б підтверджували віднесення ТОВ «Спецуніпак» до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів від ПП «НВФ ІНСТЕЛ», не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, суд приходить висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0000502270 від 24.10.2012, та як наслідок його скасування.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000502270 від 24.10.2012 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби №0000502270 від 24.10.2012, яким було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» у розмірі 6649,00 грн. (шість тисяч шістсот сорок дев'ять грн. 00 коп.) та штрафні санкції у розмірі 1 грн. (одна грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114,71 грн. (сто чотирнадцять грн. 71 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 21 червня 2013 року.

Суддя О.В. Ірметова