№336/2441/13-ц
пр. 2/336/1494/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2013 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Гончар М.С.
при секретарі Олєйник М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (надалі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось з позовом до суду до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором №ZPC0RХ05010324 від 23.12.2006 року станом на 27.02.2013 року у сумі 23.715,65 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 2.416,66 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 8.820,23 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 1.083,07 грн., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 9.790,18 грн., а також штрафів відповідно до п. 5.3. Умов та правил надання банківських послуг: 500,0 грн. штраф (фіксована сума); 1.105,51 грн. штраф (процентна складова), а також понесені судові витрати у вигляді судового збору 237,16 грн. В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що відповідно до умов кредитного договору №ZPC0RХ05010324 від 23.12.2006 року ОСОБА_2, як позичальник, 23.12.2006 року отримала кредит у розмірі 2.769,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.12.2008 року. Банк свої зобовязання за договором виконав. Однак, ОСОБА_2 не виконує своїх зобовязань за договором належним чином. У звязку із чим, станом на 27.02.2013 року у відповідача перед банком утворилась заборгованість за вищезазначеним кредитним договором у сумі 23.715,65 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 2.416,66 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 8.820,23 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 1.083,07 грн., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 9.790,18 грн., а також штрафів відповідно до п. 5.3. Умов та правил надання банківських послуг: 500,0 грн. штраф (фіксована сума); 1.105,51 грн. штраф (процентна складова), яку позивач у своєму позові й просив стягнути з відповідача на користь банку разом із понесеними судовими витратами.
Ухвалою суду від 17.04.2013 року провадження у справі відкрито.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у судове засідання 20.06.2013 року не зявився. Проте, представник позивача за довіреністю (а.с.28) ОСОБА_3 через канцелярію 18.06.2013 року подав суду заяву (27), в якій просив дану справу розглядати без участі представника позивача, позов позивача підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
У судові засідання по цій справі відповідач ОСОБА_2 повторно (20.05.2013 року о 14.00 годині та 20.06.2013 року о 09.30 годині) не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином на ці дати (а.с.21, 26), про причини своєї неявки суду відповідач не заявляла, у звязку із чим, судом визнана неповажною причина неявки відповідача у дані судові засідання.
Відповідач також не подавала суду будь-яких клопотань про відкладення розгляду цієї справи, заяв про визнання позову або заперечень проти позову.
Згідно із ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи за відсутністю представника позивача та відповідача за по наявних у справі матеріалах та доказах (а.с.29).
У відповідності до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позов позивача підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Встановлено, що 23.12.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», копія статуту а.с.14) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ZPC0RХ05010324 (копія а.с.5-9).
За цим договором ОСОБА_2, як позичальник, отримала кредит у розмірі 2.769,80 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.12.2008 року, що відповідає строку дії картки.
Суд виходить із презумпції правовірності правочину в силу ст. 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Встановлено, що банк виконав свої зобовязання за вищезазначеним договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ОСОБА_2, як позичальник, за вищезазначеним кредитним договором, неналежним чином та не у повному обсязі виконувала свої зобовязання.
У звязку із чим, станом на 27.02.2013 року у відповідача перед банком утворилась заборгованість за вищезазначеним кредитним договором у сумі 23.715,65 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 2.416,66 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 8.820,23 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 1.083,07 грн., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 9.790,18 грн., а також штрафів відповідно до п. 5.3. Умов та правил надання банківських послуг: 500,0 грн. штраф (фіксована сума); 1.105,51 грн. штраф (процентна складова) (розрахунок а.с.3-4).
Саме суму цієї заборгованості позивач просив стягнути з відповідача у своєму позові на користь банку, оскільки останній ухиляється від її сплати у добровільному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання по цій справі жодного разу не зявлялась, взагалі не надавала суду будь-яких заперечень проти позову та доказів у спростування фактичних обставин, викладених позивачем у його позові в обґрунтування його позовних вимог та встановлених судом у судовому засіданні по цій справі.
Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Встановлено, що відповідач по цій справі про застосування строку позовної давності до нарахованої банком заборгованості, у тому числі пені, не заявляла.
Таким чином, у суду немає підстав для застосування строку позовної давності відносно розміру заборгованості, у тому числі пені, розрахованого позивачем за вищезазначеними кредитним договором, укладеним між сторонами по цій справі.
Підстав для зменшення за рішенням суду суми пені на підставі ст. 551 ч. 3 ЦК України судом також не вбачається, так як сума пені 9.790,18 грн. взагалі не перевищує суму основного боргу відповідача перед банком за вищезазначеним кредитним договором у сумі 11.236,89 грн. (розрахунок: заборгованість за кредитом 2.416,66 грн. + заборгованості за процентами за користування кредитом 8.820,23 грн.).
Крім того, положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні тощо.
Відповідач суду у цій справі не подавала заяви про зменшення розміру неустойки на підставі ст. 551 ЦК України та не надавала доказів у підтвердження наявності будь-яких істотних обставин.
Разом з тим, суд не погоджується із доводами банку лише у частині щодо нарахування банком ОСОБА_2 штрафів відповідно до п. 5.3. Умов та правил надання банківських послуг: 500,0 грн. штраф (фіксована сума); 1.105,51 грн. штраф (процентна складова), що є порушенням вимог ст. 61 Конституції України.
Оскільки, в силу вимог цієї статті Конституції України: ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одно й те саме правопорушення.
Пеня та штраф є різновидами одного виду юридичної відповідальності цивільної.
Пункти вищезазначеного кредитного договору передбачають стягнення пені та штрафів за одне й те саме порушення порушення позичальником строків погашення кредиту та сплати відсотків.
Звідси, суд прийшов до переконання, що у стягненні суми зазначених вище штрафів з ОСОБА_2 на користь банку у цій справі відмовити.
При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №ZPC0RХ05010324 від 23.12.2006 року станом на 27.02.2013 року у сумі 22.110,14 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 2.416,66 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 8.820,23 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 1.083,07 грн., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 9.790,18 грн., в решті позовних вимог відмовити за їх необґрунтованістю.
Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України на користь позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 229,40 грн. грн. (платіжне доручення, оригінал а.с.1) пропорційно до суми задоволених позовних вимог позивача (розрахунок: 1% від 22.110,14 грн. = 221,10 грн., але не менше ніж 229,40 грн. у 2013 році, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати 1147,0 грн. з 01.01.2013 року згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»).
Керуючись ст. 61 Конституції України, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», ст.ст. 15,16, 204, 258, 259 ч.1, 267 ч.3, 526-527, 530, 551 ч.3, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 10-11, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК»- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, р.н. НОМЕР_1, яка мешкає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 Кузнецова б. 23 кв. 70, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49027 м. Дніпропетровськ а/с 1800, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості) рах. №64993919400001 (для відшкодування судових витрат) МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № ZPC0RХ05010324 від 23.12.2006 року станом на 27.02.2013 року у сумі 22.110,14 грн. (двадцять дві тисячі сто десять гривень чотирнадцять копійок), яка складається із заборгованості за кредитом 2.416,66 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 8.820,23 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 1.083,07 грн., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 9.790,18 грн., та понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 229,40 грн. (двісті двадцять девять гривень сороко копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя М.С. Гончар
Судове рішення № 32020256, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 25.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 336/2441/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: