Ухвала суду № 32019786, 18.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1013/9488/2012 Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.Провадження № 22-ц/780/2899/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.Категорія 4 18.06.2013

У Х В А Л А

іменем України

13 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Савченка С.І.,

суддів: Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 03 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті», про визнання договору укладеним, визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог просила суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 сторонами якого виступають позивач та відповідач - укладеним та визнати за нею право власності на вказаний об'єкт нерухомості.

Вимоги обґрунтовувала тим, що між сторонами 30 січня 2012 року укладено попередній договір, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання в подальшому укласти з позивачем Основний договір купівлі продажу, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався передати у власність позивачу об'єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 105,90кв.м., а позивач зобов'язувався сплатити вартість вказаного об'єкту в сумі 764593грн.

Позивач вважає, що при укладенні попереднього договору між сторонами досягнуто всіх істотних умов договору. Зазначає також, що фактично всі умови, які б мали міститися в Основному договорі виконані, за винятком нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вказаного об'єкту нерухомості.

Так, позивач здійснив повністю оплату вартості вказаної квартири, перерахувавши на рахунок відповідача кошти в сумі 764593грн., а відповідач фактично передав у користування їй вказану квартиру.

Проте, до теперішнього часу відповідач ухиляється від укладення основного договору купівлі-продажу та передачі у власність позивачу вказаної квартири, незважаючи на завершення будівництва будинку, в якому знаходиться спірна квартира та введення його в експлуатацію.

Позивач також зазначала, що з 01 січня 2013 року договори купівлі-продажу квартир не підлягають державній реєстрації, а лише нотаріально посвідчуються, а тому їй необхідно лише зареєструвати своє право власності на вказану квартиру з попереднім нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу квартири.

За наведених обставин, позивач вважає, що вона набула на законних підставах право власності на спірну квартиру.

Проте, оскільки відповідач ухиляється від укладення основного договору, вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом за захистом порушених прав.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 03 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вимоги апелянт обґрунтовує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з того, що правові підстави для визнання спірного договору укладеним, а також визнання за позивачем права власності на квартиру - відсутні. Такі висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами 30 січня 2012 року укладено попередній договір (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору сторони зобов'язуються в майбутньому, в обумовлений п.6.1 цього договору строк укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу квартири на умовах і в порядку визначених цим договором.

Нерухомим майном є трикімнатна квартира під будівельним АДРЕСА_1

Згідно із п.2.1 Договору продавець зобов'язується в подальшому передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність зазначений об'єкт продажу за ціною, що становить 764593грн.

Згідно із п.6.1 Договору сторони домовились про те, що кінцевий термін укладення основного договору є 15 липня 2012 року, але у будь-якому випадку не пізніше 60 робочих днів від дати отримання продавцем правовстановлюючих документів на об'єкт продажу, в цей термін сторони зобов'язуються укласти у порядку, встановленому чинним законодавством України основний договір купівлі-продажу об'єкту продажу за яким продавець передасть у власність покупця об'єкт продажу шляхом підписання договору купівлі-продажу об'єкту продажу за узгодженою сторонами вартістю, визначеною в пункту 2.1 цього попереднього договору.

Крім того встановлено, що відповідачу 27 серпня 2012 року виконкомом Коцюбинської селищної ради Київської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1

Встановлено також, що позивачем сплачено вартість спірного об'єкту нерухомості, що посвідчується відповідними квитанціями №73-518к від 30 вересня 2011 року, за №21153 від 30 січня 2012 року, за №56675 від 15 жовтня 2012 року.

Вказані обставини вказують на належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Разом з тим, відповідно до ч.2ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В той же час позивачем не надано доказів виникнення у неї права власності за вказаним об'єктом нерухомого майна, що зареєстроване у встановленому законом порядку.

Не приймаються до уваги і твердження апелянта про укладення договору, оскільки сторони обумовили укладення основного договору купівлі-продажу, проте доказів укладення останнього позивачем не надано, а тому відсутні підстави для визнання його укладеним.

Інші твердження апелянта не спростовують обґрунтованих та законних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не знайшла підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, а тому відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 03 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: