Постанова № 32019514, 18.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. Справа № 5023/3985/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

першого відповідача - не з'явився.

другого відповідача - не з'явився.

перша третя особа - не з'явився.

друга третя особа - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України в Харківський області, м. Харків (вх. № 1730 Х/3-9) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.02.13 р. у справі № 5023/3985/12

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красноград

до 1. Відділу Державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, смт. Нова Водолага,

2. Головного управління державного казначейства України в Харківській області, м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Нововодолазька районна Державна адміністрація Харківської області, смт. Нова Водолага,

2. Приватне підприємство "Обпромінструмент", м. Харків

про стягнення 2343336,98 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Фізична особа підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Держаного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Харківській області в рахунок часткового відшкодування майнової шкоди, завданої неповерненням 28,3 центнера врожаю соняшника - 11866,00 грн. майнової шкоди.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2012 року по справі № 5023/3985/12 задоволено клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи, призначено по справі судову товарознавчу експертизу та доручено проведення судової товарознавчої експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.

У подальшому до господарського суду повернуті матеріали справи № 5023/3985/12 разом з висновком судово-товарознавчої експертизи № 9709 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.11.2012 року по справі № 5023/3985/12 поновлено провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2012 р.

В процесі розгляду справи позивач 15.11.2012 р. звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з Держаного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Харківській області відшкодування майнової шкоди у розмірі - 2343336,98 грн. завданої неповерненням 546,1051 тон насіння соняшника, яка прийнята судом до розгляду, яка така, що не суперечить чинному законодавству.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.12.2012 року по справі № 5023/3985/12 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої неповерненням 546,1051 тон насіння соняшника у сумі 2343336,98 грн. майнової шкоди.

26.12.2012 року Відділ Державної виконавчої служби Нововодолазького РУ юстиції та Головне управління державного казначейства України в Харківський області звернулись з апеляційними скаргами на рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2012 року по справі № 5023/3985/12, в яких просили суд скасувати вищезазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року по справі № 5023/3985/12 апеляційні скарги Відділу Державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області та Головного управління державного казначейства України в Харківській області залишені без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2012 р. у справі № 5023/3985/12 залишено без змін.

У січні 2013 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про ухвалення додатково рішення щодо розподілу господарських витрат по справі № 5023/3985/12, тобто сума судового збору за подання позовної заяви (з уточненням позовних вимог) та витрати за проведення судової експертизи.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2013 р. у справі № 5023/3985/12 заява позивача про ухвалення додатково рішення - задоволена, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1609,50 грн., суму судового збору за уточнення позовних вимог (збільшення) у розмірі 45257,24 грн., суму судової експертизи у розмірі 2948,00 грн.

Головне управління державної казначейської служби України в Харківський області, м. Харків із вказаним додатковим рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року у справі № 5023/3985/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу щодо стягнення судового збору та на проведення судової експертизи, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі та ін.

Представник головного управління державного казначейства України в Харківській області звернувся до суду з заявою (вх. № 4837 від 11.06.2013 р.) в якій просив суд у зв'язку з зайнятістю представників управління відкласти розгляд справи на іншу дату.

Інші представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неприбуття своїх представників не повідомили.

Колегія суддів, розглянувши клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи, вважає, що у задоволенні клопотань слід відмовити, враховуючи те, що клопотання є необґрунтованими.

Так, другий відповідач взагалі не обґрунтував неможливості присутності у судовому засіданні представників управління.

Враховуючи факт належного повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника позивача та відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, в рішенні господарського суду Харківської області від 13.12.2012 р. по справі № 5023/3985/12 не зазначено про розподіл судових витрат, а саме: витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, за уточнення позовних вимог (збільшення), за проведення судової експертизи на вину сторону.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу господарських витрат, а саме суми судового збору за подання позовної заяви (з уточненням позовних вимог), витрат за проведення судової експертизи по справі № 5023/3985/12.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, крім іншого виходив з того, що господарський суд за нормами ст. 88 ГПК України має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі прийняти додаткове рішення з підстав, передбачених цією статтею та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За змістом ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, у тому числі, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл судових витрат або повернення судового збору з бюджету.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Матеріалами справи підтверджується оплата судового збору за подання позовної заяви - квитанція від 27.08.2012 р. у розмірі 1609,50 грн. (т. 1 а. с. 25); судового збору за уточнення позовних вимог (збільшення) - квитанція № 7097.313.1 від 15.11.2012 р. у розмірі 45257,24 грн. (т. 2 а. с. 41); судової експертизи у розмірі 2948,00 грн. - лист Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 29.10.2012 р. (т. 2 а. с. 16).

Разом з тим, Вищий господарський суд України своєю постановою залишив без змін рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 у справі № 5023/3985/12, касаційні скарги заступника прокурора Харківської області та Головного управління державного казначейства України в Харківський області залишені без задоволення, з підстав, зазначених у постанові з посиланням на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції з урахуванням відповідних положень щодо підстав та обставин відповідного стягнення, в тому числі умов, ознак та найменування платежів і платників, щодо яких зазначається та обґрунтовується апеляційна скарга по цій справі.

Оскільки, вказані рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2012 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 у справі № 5023/3985/12 залишено без змін.

Судова колегія, погоджується з висновками господарського суду про прийняття додаткового рішення господарським судом Харківської області від 26.02.2013 р. у справі № 5023/3985/12 про задоволення заяви позивача про та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1609,50 грн., суму судового збору за уточнення позовних вимог (збільшення) у розмірі 45257,24 грн., суму судової експертизи у розмірі 2948,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд визнає доводи відповідача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких наполягає відповідач.

На підставі вищевикладеного, додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.02.13 р. у справі № 5023/3985/12 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.02.13 р. у справі № 5023/3985/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 21.06.2013 р.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Суддя Барбашова С.В.